Справа № 465/4983/23 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.
Провадження № 33/811/1532/23 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Стельмаха І.О.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 ,
захисника-адвоката Суптеля В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2023 року
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Франківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2023 року
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді адміністративного арешту на строк 7 (сім) діб.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 536 грн 80 коп. судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 26.06.2023 о 20:33 год. за адресою АДРЕСА_1 вчинив психологічне домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 , а саме: погрожував їй, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На постанову судді Максимець В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, постанову скасувати, провадження у справі закрити.
Зазначає, що про наявність постанови дізнався 23.10.2023 під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до нього про виселення з квартири без надання іншого житлового приміщення, тому строк апеляційного оскарження пропущено з поважних причин.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що домашнього насильства відносно матері не вчиняв. Мати ОСОБА_2 , намагається виселити його з квартири, тому постійно викликає працівників поліції. Звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 , захисник Суптеля В.О. в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу, просили її задоволити. ОСОБА_1 зазначив, що конфлікту з матір'ю 26.06.2023 не вчиняв, вона сама безпідставно викликає поліцію, оскільки хоче виселити його з квартири.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, постанову судді скасувати, а справу закрити з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами у справах про адміністративні правопорушення, згідно з приписами ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Проте, суддею першої інстанції цих вимог закону в повній мірі дотримано не було, внаслідок чого суддя дійшов передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.
Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Нормами наведеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Тобто, виходячи з граматичного тлумачення диспозиції даної норми КУпАП, орган поліції зобов'язаний при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, зазначати конкретно в чому саме полягало психологічне насильство, що прямо витікає з диспозиції статті (погрози, образи, чи переслідування, позбавлення житла, їжі, тощо) і це є обов'язковим.
У даному випадку протокол відносно ОСОБА_1 складено без врахування вимог Закону. Так, у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 26.06.2023 о 20:33 год. за адресою АДРЕСА_1 вчинив психологічне домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 , а саме: погрожував їй, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При цьому не конкретизовано в чому саме таке насильство полягало і яка шкода заподіяна, хоча це прямо випливає з диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Тобто фактично об'єктивна сторона правопорушення в протоколі не розкрита.
Отже, насильство в сім'ї, у розумінні ст. 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим, при прийнятті рішення про винуватість ОСОБА_1 суддя першої інстанції не звернув уваги на належність та допустимість доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства.
У протоколі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Натомість у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинив психологічне домашнє насильство.
Крім того у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
З огляду на викладене апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову судді скасувати, а справу закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2023 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах