20.11.23
22-ц/812/1148/23
Провадження № 22-ц/812/1148/23
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2023 року м. Миколаїв
справа № 483/231/22
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого Коломієць В.В.
суддів Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,
переглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Качаном Романом Юрійовичем на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області, ухвалене 18 серпня 2023 року, під головуванням судді Рак Л.М., повний текст судового рішення складений 28 серпня 2023 року,
УСТАНОВИВ:
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної казначейської служби України, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, Національної поліції України, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування.
Позивач зазначав, що постановою серії БАА №142230 від 01 вересня 2021 року, складеної поліцейським відділення №2 роти №2 батальону №4 УПП в Миколаївській області капралом поліції Щуровою Н.О. його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ст. 122 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою він оскаржив її та рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2021року у справі №483/1616/21, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року його позов задоволено. Постанову в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 142230 від 01 вересня 2021 року - скасовано, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрито.
Посилаючись на те, що через незаконне, безпідставне притягнення його до адміністративної відповідальності він зазнав моральних страждань, які виразились у порушенні його звичайного життєвого укладу, погіршенні стосунків з оточуючими людьми та товаришами по службі, зневірі в органах поліції України, у своїй захищеності з боку держави, протягом трьох місяців і двадцять одного дня був позбавлений душевної врівноваженості, перебував у постійному напруженні, в пригніченому стані, був вимушений виправдовуватися в суді, що спричинило й порушення загального стану здоров'я, втрати сну, апетиту тощо, позивач просив стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на його користь 24 050 грн. відшкодування моральної шкоди, розрахованої відповідно до ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 травня 2023 року замінено неналежного відповідача у справі Управління патрульної поліції в Миколаївській області - Департаментом патрульної поліції. Управління патрульної поліції в Миколаївській області та Національну поліцію України виключено з числа осіб, які беруть участь у справі.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 серпня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_1 3000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди з державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку. Судові витрати віднесено за рахунок держави.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Качан Р.Ю., посилаючись на незаконність рішення суду, просив його частково скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Апелянт вважає, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди є несправедливою і недостатньою компенсацією отриманої ОСОБА_1 моральної шкоди від незаконних дій поліцейських, розрахованої всупереч вимогам ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».
У відзиві на апеляційну скаргу Департамент патрульної поліції просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Звертає увагу на відсутність будь-яких доказів порушення прав і законних інтересів позивача. Виписка із медичної карти стаціонарного хворого від 17.11.2021 року, яка була надана позивачем в якості доказу спричинення йому моральної шкоди, не містить інформації про те, що причиною порушення здоров'я слугували певні правовідносини з правоохоронними органами, а навпаки свідчить, що вказані хвороби виникли з 2018 року, задовго до того, як його було притягнуто до адміністративної відповідальності. Отже дана виписка не може розглядатися судом як належний доказ у даній справі. Просять також врахувати правову позицію Європейського Суду з прав людини сформовану, в пункті 41 рішення у справі «Гурепка проти України» .
Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії БАА №142230 від 01 вересня 2021 року, складеної поліцейським відділення №2 роти №2 батальону №4 УПП в Миколаївській області капралом поліції Щуровою Н.О., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за ст. 122 КУпАП. Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2021року у справі №483/1616/21, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, вказану постанову у справі про адміністративне правопорушення було скасовано, а провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрито.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що дії працівника Управління патрульної поліції в Миколаївській області при винесенні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, яка в подальшому була скасована судом, а провадження у справі закрито, були незаконними, що є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди саме у відповідності до вимог Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду". Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про наявність спричиненої позивачеві незаконними діями працівника патрульної поліції моральної (немайнової) шкоди Разом із тим при визначені її розміру суд, виходячи з конкретних обставин справи, характеру спричинених позивачу моральних страждань, а також виходячи з принципів розумності та справедливості, визначив розмір такої шкодив сумі 3000грн., вважаючи її достатньою та справедливою компенсацією позивачеві моральної шкоди.
Проте колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції стосовно розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача з огляду на нижчевикладене.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду, завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Статтями 2, 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема закриття справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачає перелік випадків, коли громадянинові відшкодовуються (повертаються), у тому числі, заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій.
Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, може свідчити про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18), а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 640/16169/17 (провадження № 61-15393св18), від 22 липня 2020 року у справі № 303/7352/18 (провадження № 61-20524св19) та від 26 січня 2022 року у справі № 953/6561/20 (провадження № 61-922св21).
У постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 953/6561/20 (провадження № 61-922св21) зазначено, що: "у справі, яка переглядається, підставою для відшкодування шкоди є закриття справи про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Разом із тим, це не спростовує того, що такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, а, крім того, відшкодування здійснюється незалежно від вини. Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом".
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 21 жовтня 2021року у справі №483/1616/21, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 КУпАП була скасована, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито.
Відповідно до частин другої, третьої статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
Тобто Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" передбачено, що розрахунковою величиною для визначення розміру відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом є мінімальний розмір заробітної плати.
Викладене дає підстави для висновку про те, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що є чинним на час розгляду справи, при цьому визначений законом розмір відшкодування є тим мінімальним розміром, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, вправі застосувати й більший розмір відшкодування.
Встановивши, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, оскільки провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у позивача виникло право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - 6 700,00 грн.
Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбулось 01 вересня 2021 року, рішення про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення ухвалено судом першої інстанції 21 жовтня 2021 року, проте набуло законної сили 22 грудня 2021 року, строк перебування ОСОБА_1 під судом (строк, протягом якого ОСОБА_1 був підданий до адміністративної відповідальності) становить 3 місяці та 21 день.
Ураховуючи вимоги статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", апеляційний суд дійшов висновку про те, що відшкодування моральної шкоди у розмірі 24 050 грн., про що просив позивач, не перевищує мінімального розміру моральної шкоди, встановленого Законом, а тому такі позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Такі висновки щодо застосування статті 13 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" до аналогічних правовідносин відповідають правовій позиції Верховного Суду у постанові від 15 березня 2023 року у справі № 754/204/21.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, проте помилково зменшив мінімальний розмір моральної шкоди, передбачений Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", до 3 000,00 грн, оскільки визначений законом розмір відшкодування моральної шкоди є тим мінімальним розміром, що гарантований державою.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду на підставі ст. 376 ЦПК України підлягає зміні шляхом збільшення розміру відшкодування моральної шкоди з 3 000 грн. до 24 050 грн., а в іншій частині вказане рішення є законним та обґрунтованим.
За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду в частині доведення позивачем факту спричинення йому моральної шкоди в апеляційному порядку не оскаржувалось, оскільки відповідачі з апеляційними скаргами на рішення не звертались. За такого не можуть бути прийняті до уваги і посилання Департаменту патрульної поліції у відзиві на апеляційну скаргу щодо відсутності у справі належних доказів на підтвердження спричинення ОСОБА_2 моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Качаном Романом Юрійовичем - задовольнити.
Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 18 серпня 2023 року змінити в частині розміру моральної шкоди, збільшивши її розмір з 3 000 грн до 24 050 (двадцять чотири тисячі п'ятдесят) гривень.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку і випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий В.В. Коломієць
Судді: Н.В. Самчишина
Т.В. Серебрякова
Повний текст постанови складено 28 листопада 2023 року