ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4936/23
провадження № 2-др/753/150/23
ДОДАТКОВЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Мицик Ю.С.,
за участі секретаря судового засідання - Власенка Д.А.,
розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Пімахова Діна Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Дарницького районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Пімахова Діна Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. За результатами розгляду справи 11.08.2023 Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі №753/4936/23, яким задоволено позов.
20.09.2023 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою у якій просила поновити строк на подання доказів, що підтверджують розмір понесених витрат на правничу допомогу, ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс» на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000, 00 грн.
В обґрунтування заяви зазначено, що звертаючись до суду з позовною заявою позивач на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України вказала попередній орієнтовний розмір витрат, які вона очікує понести у зв'язку з розглядом справи, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу. Оскільки розгляд справи відбувся без участі позивача, а про ухвалене рішення суду вона дізналася з Єдиного державного реєстру судових рішень, його копію не отримувала, була позбавлена можливості подати докази на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу у строки, визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, а тому просила поновити строки на подання доказів.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Зваживши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи № 753/4936/23, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Встановлено, що 11.08.2023 Дарницьким районним судом м. Києва ухвалено рішення у справі №753/4936/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Пімахова Діна Вікторівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис вчинений 03.02.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокією Юріївною, зареєстрований в реєстрі за № 1823, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс» заборгованості в загальній сумі 13798,56 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Встановлено, що справа №753/4936/23 розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем копії рішення суду, відтак сторона позивача не мала можливості подати докази на підтвердження розміру витрат, які сплатила або має сплатити на правову допомогу у строки визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Статтею 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Частиною 1 ст. 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Дослідивши матеріали справи на предмет наявності підстав для поновлення пропущеного процесуального строку, визначеного ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про його поважність та необхідність поновлення.
За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача було подано копію договору від 01.03.2023 про надання правничої допомоги, укладеного між адвокатом Окунєвим І.С. та Бучок Г.В.; копію акту виконаних робіт №1 від 15.03.2023 за договором про надання правової допомоги; копію квитанцій про оплату витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 10000,00 грн.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно із ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Зважаючи на задоволення позовних вимог повністю, з огляду на обсяг фактично наданих послуг, складність справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадженні без повідомлення сторін, а також з огляду на приписи п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви позивачки про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 5 000 гривень, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт, наданих адвокатських послуг та значенням справи для сторони позивача. .
Керуючись нормами ст. 133, 137, 141, 246, 258-261, ст. 270, 353-354 ЦПК України, суд.
ВИРІШИВ:
Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання доказів на підтвердження розміру витрат, пов'язаних з розглядом справи № 753/4936/23.
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 753/4936/23 - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс» (код ЄДРПОУ: 41489737, 02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко, буд. 6А, оф. 525.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн.
В іншій частині заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного додаткового рішення.
Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.
Суддя Ю.С. Мицик