Справа № 127/29924/23
Провадження № 2/127/3842/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.11.2023 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Короля О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни та приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
ВСТАНОВИВ :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та третіх осіб: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової Олени Миколаївни та приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського Олександра Віталійовича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Свої позовні вимоги мотивував тим, що 28.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Салоновою О.М. було вчинено виконавчий напис №9673 у зв'язку із боргом за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» №404/704404 від 21.08.2007 року, право вимоги за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» і запропоновано задовольнити вимоги Кредитора у розмірі 19964,82 грн., з урахуванням витрат пов'язаних із вчиненням виконавчого напису.
23.12.2021 р. приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем на підставі виконавчого напису №9673 від 28.09.2021 року було відкрито виконавче провадження №67985552.
Позивач вважає, що даний виконавчий напис не підлягає виконанню, оскільки нотаріусом не перевірено безспірність вимог стягувача. Нотаріус зазначену обставину не перевірив і незаконно вчинив виконавчий напис. За таких обставин просить визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2023 року відкрите спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.09.2023 року витребувано від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М. належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису №9673 від 28.09.2021 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ».
Витребувані докази на адресу суду не надходили.
Правом подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав.
Треті особи своїх пояснень щодо позовної заяви не подали.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову.
28.09.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Салоновою О.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 9673, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» заборгованості на загальну суму 18149,84 грн. за Кредитним договором №404/704404 від 21.08.2007 року, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В. відкрито виконавче провадження ВП 67985552 від 23.12.2021 року.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»).
Згідно із статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до положень цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02. 2012 року № 296/5, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Тобто вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таке вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При цьому сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.
З моменту прийняття цієї постанови і до 10.12.2014 року була чинною редакція Переліку, згідно з якою стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно.
10.12.2014 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями.
Для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за яким боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням заборгованості.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року в справі №826/20084/14 про визнання нечинним і скасування п.1 та п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662 визнано незаконним та нечинним, зокрема, розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року в справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Постановою Великої Палати Внрховного Суду від 20.06.2018 р. в справі №11-174ас18 у задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 р. відмовлено.
Отже, оскільки в судовому порядку вказану вище постанову від 26.11.2014 року №662 визнано незаконною та не чинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 року в справі №910/10374/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.03.2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Тобто, виконавчий напис було вчинено 28.09.2021 року, в період часу, коли законодавством не була передбачена можливість вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору, укладеного в простій письмовій формі, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року в справі № 826/20084/14.
За змістом статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року №6-887цс17, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 320/8269/15-ц (провадження № 14-83цс18), постановах Верховного Суду, зокрема від 14.03.2019 року у справі №201/13708/16-ц (провадження № 61-25811св18), від 31.01.2018 року у справі №285/2975/16 (провадження № 61-31641св18), які відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України повинні враховуватись при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Судові витрати у справі складаються із сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не подано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15, 16, 17, 18 ЦК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», ст. ст. 4, 76-81, 89, 137, 141, 263-265, 279 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис, який вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною зареєстрованим № 9673 від 28.09.2021 року, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат із сплати судового збору 1073, 60 грн..
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Учасники справи:
Позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 04053, м. Київ, вул. Кудрявий Узвіз, буд. 5-Б, Код ЄДПОУ 36799749;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова Олена Миколаївна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, місцезнаходження 21001, Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Героїв Крут, 4-В, прим. № 47.
Суддя: