Справа № 149/2089/23
Провадження №2-а/149/27/23
Номер рядка звіту 140
РІШЕННЯ
Іменем України
15.11.2023 року м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Вергелеса В.О.,
з участю секретаря Лисої В.В.,
представника позивача адвоката Костюка С.М.,
відповідача інспектора СРПП Мусєвича В.М.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Костюка Сергія Миколайовича, до інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мусєвича В"ячеслава Миколайовича, ГУНП у Вінницькій області, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
ВСТАНОВИВ:
До Хмільницького міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , якою позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 284867 від 24.06.2023 року, винесену інспектором СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мусєвичем В.М., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що відповідно до постанови поліцейського СРПП Хмільницького РВП ГУНП України у Вінницькій області Мусєвича В.М. серії БАД №284867 від 24.05.2023 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст.122 КУпАП за те, що останній 24.06.2023 року о 19 год. 59 хв. в м. Хмільнику по вулиці 1-го Травня керуючи транспортним засобом Renault Scenic державний реєстраційний знак НОМЕР_1 не надав перевагу пішоходу, який рухався по пішоходному переходу, чим порушив п.18.1Б ПДР України .
Вказана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною та підлягає скасуванню.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Однак докази, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, під час винесення постанови поліцейським для ознайомлення надано не було, що свідчить про їх відсутність.
Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправним, у зв'язку із відсутністю належних доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові від 24.05.2023 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП .
Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Разом з тим, поліцейський Мусєвич В.М. при розгляді справи про адміністративне правопорушення проігнорував порядок встановлений статтями 278,279 КУпАП. Ним фактично, без розгляду справи, було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягненння, що свідчить про упередженість та необ'єктивність при прийнятті рішення.
Ухвалою суду від 06.07.2023 року відкрито провадження у справі, витребувано з ГУНП у Вінницькій області копію постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 284867 від 24.06.2023 року
ГУНП у Вінницькій області надано відзив на позов ОСОБА_1 . Позов не визнають, просять у його задоволенні відмовити. Мотивують це тим, що під час несення служби інспектором СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мусєвичем В.М. було виявлено порушення водієм автомобіля Renault Scenic, державний реєстраційний знак НОМЕР_1 п.18.1Б ПДР України - водій не надав перевагу пішоходу, який рухався по пішоходному переходу.
Вважають, що дії інспектора СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мусєвича В.М. відповідали вимогам КУпАП і постанову ним винесено правомірно з дотриманням вимог чинного законодавства. .
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"вився. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник позивача адвокат Костюк С.М. позов підтримав та просив його задовільнити з підстав наведених у позовній заяві. Звернув увагу суду на те, що фактично інспектором СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мусєвичем В.М. розгляд справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог КУпАП не проводився. Процесуальні права ОСОБА_1 ним не роз"яснювалися. Інспектор дав лише підписати ОСОБА_1 десь написану ним постанову у справі про адміністративне правопорушення. Обставини викладені у постанові, не відповідають дійсним обставинам, що чітко вбачається з наданого до суду відеозапису. У постанові вказано, що правопорушення вчинено ОСОБА_1 на вулиці 1 Травня, що не відповідає дійсності. Вулиця 1 Травня - це лише місце зупинки працівниками поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .
Представник відповідача - ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з"явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідач - інспектор СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мусєвич В.М. в судовому засіданні пояснив, що ним допущено помилку і невірно вказано місце вчинення ОСОБА_1 правопорушення. Важає, що так як іншим працівником поліції складався протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і ОСОБА_1 при цьому роз"яснювалися його процесуальні права, то у нього вже не було обов"язку при винесені постанови в іншій справі, знову роз"яснювати ОСОБА_1 його процесуальні права.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 24.06.2023 року інспектором СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мусєвичем В.М. розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 284867 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності стало те, що 24.06.2023 року о 19 год. 59 хв. в м. Хмільнику по вулиці 1-го Травня, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Scenic державний реєстраційний знак НОМЕР_1 не надав перевагу пішоходу, який рухався по пішоходному переходу, чим порушив п.18.1Б ПДР України ".
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч.2).
Суд зазначає, що відповідачами не виконано обов'язку щодо доказування правомірності свого рішення визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, а відповідно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.
З відтвореного в судовому засіданні відеозапису вбачається, що у постанові про адміністративне правопорушення невірно вказано вулицю, де як вбачається з відеозапису, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renault Scenic державний реєстраційний знак НОМЕР_1 , не надав перевагу пішоходу, який рухався по пішоходному переходу.
Такеож на відеозапису не зафіксовано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення інспектором СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мусєвичем В.М. Фактично розгляд справи про адміністративне правопорушення інспектром не проводився. На відеозапису зафіксовано лише те, як інспектор пропонує ОСОБА_1 підписатися під постановою у справі про адмінстративне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до вимог частини другої статті 33 КУпАП, з метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях КУпАПу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи, тощо.
Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до статті 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Разом з тим, інспектор Мусєвич В.М. проігнорував порядок встановлений КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи.
Інспектором Масєвичем В.М. фактично, без розгляду справи, було прийнято рішення про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, відповідачем ГУНП у Вінницькій області не доведено перед судом правомірності прийнятого службовою особою відповідача процесуального рішення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, а відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Обвинувачення щодо особи не може грунтуватися на припущеннях. Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
За частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що службовою особою відповідача ГУНП у Вінницькій області - інспектором СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мусєвичем В.М., рішення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, зокрема КУпАП, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що тягне за собою його скасування.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги позивача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
За змістом п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За змістом ст. 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції. Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Використання у зазначених вище нормах формулювання "від імені органів Національної поліції" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 127/6881/17 від 17.06.2020.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в частині вимог до ГУНП у Вінницькій області.
Також з відповідача ГУНП у Вінницькій області підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121,128,251,280,268 КУпАП, ст. ст. 1,2,72-77, 241-246,258-263,268,269, 286,293,297 КАС України, суд,-
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАД № 284867 від 24.06.2023 року, винесену інспектором СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мусєвичем В.М., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Стягнути з ГУНП у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП у Вінницькій області (21050, м. Вінниця, вул. Театральна,10, код ЄДРПОУ 40108672) на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у розмірі 536,80 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після завершення апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання - АДРЕСА_1 ;
відповідач: інспектор СРПП Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Мусєвич В"ячеслав Миколайович, місце роботи - Хмільницький РВП ГУНП у Вінницькій області, 22000, вул. Небесної Сотні, 47, м. Хмільник;
відповідач: ГУНП у Вінницькій області- місце знаходження - 21050, м. Вінниця, вул. Театральна, 10, код ЄДРПОУ 40108672.
Суддя Валерій ВЕРГЕЛЕС