Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді
Пивовара В.Ф.,
суддів
Пошви Б.М. і Гошовської Т.В.,
за участю прокурора
Матюшевої О.В.,
розглянула в судовому засіданні 25 жовтня 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на вирок Димитровського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком
ОСОБА_1
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця с. Ольгинка, Волноваського району Донецької області, раніше неодноразово судимого, в тому числі:
15.06.1998 р. за ч. 1 ст. 89, ст. 17, ч. 3 ст. 81 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі, 29.10.2002 р. за ч. 3 ст. 185 на 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільненого 6.01.2006 р. за відбуттям покарання,
засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнено з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки з покладанням на нього відповідних обов'язків.
Також цим вироком засуджено ОСОБА_2, щодо якого вирок не оскаржено.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 14 липня 2006р. у період з 14 до 17 год. за попередньою змовою з ОСОБА_2 проникли в АДРЕСА_1, звідки таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_3 на суму 666,20 грн.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
У касаційному поданні прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись при цьому на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали, тощо.
Разом із тим, призначаючи ОСОБА_1 покарання та звільняючи його від відбування покарання з випробуванням, суд першої інстанції не в повній мірі врахував конкретні обставини справи та дані про особу ОСОБА_1 і призначив йому покарання, яке не можна визнати справедливим внаслідок його м'якості.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1 раніше тричі судимий за корисливі злочини, скоїв новий корисливий злочин через півроку після звільнення з місць позбавлення волі, на момент вчинення злочину ніде не працював і вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин застосування судом щодо ОСОБА_1 ст. 75 КК України колегія суддів не може визнати обґрунтованим, у зв'язку з чим вирок підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, у ході якого необхідно всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи і призначити засудженому ОСОБА_1 справедливе покарання.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
касаційне подання заступника прокурора Донецької області на вирок Димитровського міського суду Донецької області від 25 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суддів.
Пивовар В.Ф. Пошва Б.М. Гошовська Т.В.