П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/20469/21
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Турецької І.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Дубінкіна Юрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року, прийняте у складі суду судді Глуханчука О.В. в місті Одеса, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 08.09.2021 року № 601 про застосування вiдносно старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 29.09.2021 року № 1177 о/с, яким старший лейтенант поліції ОСОБА_1 звiльнений зі служби в поліції відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Позивач свій позов мотивував тим, що підставою для проведення службового розслідування та застосування до нього дисциплінарного стягнення стало учинення 16.06.2021 року у позаслужбовий час за адресою проживання: АДРЕСА_1 , нібито домашнього насильства відносно дружини ОСОБА_2 , внаслідок чого відносно нього винесений терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 142158 від 16.06.2021 року. Позивач пояснював, що 16.06.2021 року за місцем тимчасового проживання за адресою : АДРЕСА_1 , між ним та його дружиною на ґрунті хвороби дитини та недостатності грошових коштів трапився конфлікт (сварка), в ході якого сторони конфлікту ображали один одного, без застосування фізичного насилля. Знаходячись в емоційно збудженому стані дружина ОСОБА_2 зателефонувала на лінію "102" та написала заяву до поліції. Старшим інспектором сектору поліцейської діяльності Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області були складені термінові заборонні приписи відносно кривдників: ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 та ОСОБА_2 серії АА № 142157. Відповідно до змісту приписів, кожний з кривдників, а саме ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство у формі образ нецензурною лайкою іншого подружжя та їм обом заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою строком на 10 діб. Протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 поліцейськими не складався. Однак, позивач вказує та вважає, що терміновий заборонний припис відносно кривдника ОСОБА_1 серії АА № 142158 є протиправним, тому був оскаржений ним у судовому порядку. На переконання позивача, службове розслідування проведено поверхнево та не об'єктивно, а посилання відповідача в наказі про застосування дисциплінарного стягнення за порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 11, п. п. 1 та 2 ч.1 ст. 18, п. п. 4 та 18 ч. 1 ст. 23, ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, п. 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, є незаконними та безпідставними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року у задоволенні позову адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Дубінкін Юрій Миколайович звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах ОСОБА_1 , в якій вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, тому просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/17717/21 має преюдиційне значення для правильного встановлення обставин даної справи, проте судом першої інстанції вказане рішення не було враховано, у задоволенні клопотання представника позивача про залучення копії вказаного рішення судом відмовлено. Апелянт вважає, що неврахування судом при вирішенні справи обставин, встановлених рішенням суду у справі №420/17717/21 потягло за собою неповноту з'ясування судом обставин у справі, які в свою чергу свідчать про відсутність або штучне створення доказів вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, невідповідність Висновку службового розслідування дійсним обставинам справи, його однобічність та необ'єктивність. Апелянт наголошує, що ані Висновок службового розслідування, ані жодний документ, який міститься в матеріалах службового розслідування, не містять опису ознак алкогольного або наркотичного сп'яніння, при цьому жодні погрози з боку позивача на адресу працівників поліції щодо застосування спеціальних засобів були відсутні. На думку апелянта, враховуючи безпідставність висновку суду щодо вчинення позивачем домашнього насилля, тобто дисциплінарного проступку, суд неправильно та безпідставно застосував до позивача норми матеріального права.
Представник відповідача надав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначено про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 06.07.2017 року проходив службу в органах Національної поліції, з 18.09.2019 року на посаді інспектора взводу №2 роти №3 батальйону №1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції; має звання старший лейтенант поліції.
Наказом Департаменту патрульної поліції від 08.09.2021 року №601 “Про застосування до працівників УПП в Одеській області ДПП дисциплінарних стягнень”, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, підпунктів 4, 18 пункту 1 статті 23, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, абзаців першого та другого пункту 1, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, згідно з пунктом 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту, до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с. 14-15, 153-154 том 1).
Згідно розписки, із цим наказом позивач ознайомлений 29.09.2021 року.
Наказом Департаменту патрульної поліції “Про особовий склад” від 29.09.2021 року №1177 о/с відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” звільнено зі служби в поліції по управлінню патрульної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 полку УПП в Одеській області (а.с. 13, 157 том 1).
Не погоджуючись із накладенням на нього дисциплінарних стягнень, згідно цих наказів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Судом встановлено, що передумовою притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності стали такі обставини.
Судом встановлено, що наказом Департаменту патрульної поліції від 17.06.2021 року №1336, з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у порушенні Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 09 листопада 2016 року № 1179, 16.06.2021 у позаслужбовий час у місті Одеса, призначено службове розслідування з відстороненням на час проведення службового розслідування від виконання службових обов'язків та вилученням службового посвідчення (а.с. 81-82, том 1).
01.07.2021 року ОСОБА_1 ознайомлений із цим наказом під розписку.
01.07.2021 року посадовими особами УПП в Одеській області складений Акт про відмову від надання пояснень, яким зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився надати пояснення в рамках службового розслідування події, що мала місце 16.06.2021 року за його участі (а.с. 117, том 1).
Наказом Департаменту патрульної поліції від 15.07.2021 року №1550 продовжено термін проведення службового розслідування, призначеного наказом від 17.06.2021 року №1336, на один місяць (а.с. 120, том 1).
Під час проведення службового розслідування, дисциплінарною комісією було подано начальнику УПП в Одеській області доповідну записку щодо необхідності визначення рівня морально-ділових якостей та психо-емоційного стану, виявлення причин та умов, які мотивують (демотивують) інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (а.с. 131-132, том 1).
Вказану Доповідну записку надано старшому психологу відділу кадрового забезпечення УПП в Одеській області ДПП для проведення кваліфікованого обстеження лейтенанта поліції ОСОБА_1 , про результати якого повідомити відділ моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Одеській області ДПП.
23.07.2021 року старшим психологом відділу кадрового забезпечення УПП в Одеській області ДПП складено Доповідну записку про результати проведення психодіагностичного вивчення (а.с. 133-134, том 1).
Згідно проведеної психопрофілактичної та психокорекційної роботи, а також постійних бесід й психологічного супроводження ОСОБА_1 було виявлено, що він перебуває в стані пригнічення, хвилювання, та роздратованості. На підставі вищевикладеного, ОСОБА_1 рекомендовано контроль з боку керівництва роти, батальйону, полку та убезпечення виконанням діяльності пов'язаною з меншим обсягом стресогенних чинників, а саме виконанням службових обов'язків на стаціонарних постах на території управління, не пов'язаним з носінням вогнепальної зброї на період проведення з ним психологічної роботи. Крім нього згідно індивідуального плану з психопрофілактичної та психокорекнійної роботи на протязі року та в подальшому з ОСОБА_1 запланована та буде проводитись робота щодо спостереження за психоемоційним станом шляхом психологічного супроводження по службі та поза нею.
16.08.2021 року затверджений Висновок службового розслідування, призначеного з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни інспектором взводу № 2 роти № 3 батальйону № 1 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилось у порушенні Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, 16.06.2021 у позаслужбовий час у місті Одеса (а.с. 135-152, том 1).
Наказом Департаменту патрульної поліції від 16.08.2021 року №1785 інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону № 2 полку УПП в Одеській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 допущено до виконання службових обов'язків за посадою (а.с. 155-156, том 1).
Службовим розслідуванням встановлено, що відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційні системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП), 16.06.2021 о 17.27 на скорочений номер « 102» від ОСОБА_2 надійшло повідомлення «Інші тілесні ушкодження» наступного змісту (мовою оригіналу): «Домашнє насильство. Чоловік ОСОБА_1 04,07,1986 р.н. побив заявницю. Систематично протягує руки до заявниці. В квартирі є пневматичний пістолет зареєстрований на чоловіка. Дитині 1,5 року. Собак бійцівських порід немає. Від швидкої допомоги відмовилась. Заявниця вийшла в під'їзд на третьому поверсі, чекає на поліцію».
На вказане повідомлення було направлено екіпаж УПП в Одеській області ДПП «Океан-0308» та екіпаж «Плутон-41» відділу поліції № 2 Одеського районного управління №1 ГУПН в Одеській області та про виконання завдання старший інспектор сектору превентивної діяльності доповів електронним рапортом наступного змісту (мовою оригіналу): «Прибувши на місце за вказаною адресою було відібрано заяву, пояснення та винесено ТЗП на не спілкування 10 діб обох учасників конфлікту».
Подію зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за №25654.
16.06.2021 о 22.42 на скорочений номер « 102» від т.в.о. інспектора ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП молодшого лейтенанта поліції Медведя Владислава Івановича надійшло повідомлення «Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу» наступного змісту (мовою оригіналу): «заявник співробітник служби моніторингу, повідомив що приїхали з приводу домашнього насильства за даною адресою, та чоловік погрожував співробітникам та родині травматичним пістолетом, зі слів вигнав з квартири, наразі з ним знаходиться мала дитина якої 2 роки, Просять СОГ».
На вказане повідомлення було направлено СОГ відділу поліції № 2 Одеського районного управління № 1 ГУПН в Одеській області та про виконання завдання інспектор-черговий доповів електронним рапортом наступного змісту (мовою оригіналу): «На місці працює служба моніторингу, так як вказаний чоловік гр. ОСОБА_1 , 1986 р.н. являється діючим співробітником патрульної поліції м. Одеса».
Подію зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області за №25723.
Згідно висновку службового розслідування, переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора № 01059, на який здійснювала відеофіксація події членами екіпажу «Океан-0308» встановлено, що останні зайшли до під'їзду, де їх очікувала ОСОБА_3 , яка провела працівників поліції до квартири, де перебував її чоловік, їх малолітня дитина та сестра чоловіка. ОСОБА_2 повідомила, що протягом року її систематично б'є чоловік, наразі він теж її бив, однак зараз вона не може це доказати, бажає написати заяву на чоловіка та погодилась проїхати до відділення поліції. До працівників поліції вийшов ОСОБА_4 , який повідомив, що його дружина розпиває алкогольні напої з неділі.
Відеозаписом зафіксовано, що на місце прибули начальник відділу адміністративної практики УПП в Одеській області ДПП капітан поліції ОСОБА_5 та командир полку УПП в Одеській області ДПП полковник поліції ОСОБА_6 та співробітники «Поліни», які проводили профілактичну бесіду з учасниками конфлікту.
Переглядом відеозаписів з портативного відеореєстратора № 01184, на який здійснювала відеофіксація працівниками ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП встановлено, що останні зайшли до квартири, в якій перебували ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та між якими відбувався конфлікт. На місці події також перебували полковник поліції ОСОБА_6 та співробітники відділення поліції. На запитання співробітників ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП, адресоване ОСОБА_2 , чи проїде вона до медичного закладу з метою освідування, остання надала ствердну негативну відповідь.
На неодноразові запитання, адресовані ОСОБА_1 , чи проїде він до медичного закладу з метою освідування, останній ухилявся від надання відповіді, потім повідомив, що бажає пройти огляд на місці за допомогою приладу «Драгер», зазначивши, що не може залишити саму малолітню дитину, проте, через деякий час вже повідомив, що в нього температура, високий тиск, він себе погано почуває та вже захворів.
В подальшому, як зафіксовано відеозаписом, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно, виганяти з квартири працівників ВМАЗ УПП в Одеській області ДПП, зайшов до кімнати, де знаходилась малолітня дитина, сів на диван та сказав (мовою оригіналу): «Ребята вы сейчас незаконно находитесь в квартире, я в праве применять спецсредства, вам показать разрешение?», відкрив сумку через плече, дістав дозвіл на зброю, яка в той момент, з його слів, знаходилась при ньому. Після чого, як зафіксовано відеозаписом, підійшов громадянин, який представився власником квартири, та попросив працівників поліції покинути приміщення квартири.
В матеріалах службового розслідуванням міститься фотокопія термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 142157 від 16.06.2021, винесеного відносно ОСОБА_2 старшим інспектором з ювенальної превенції сектору превенції відділу поліції Одеського районного управління Головного управління національної поліції капітаном поліції ОСОБА_7 , а також термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА № 142158 від 16.06.2021, винесеного відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до даних ІПНП, ОСОБА_1 має пістолет Тrех серія (лат) НОМЕР_2 , 2019 року випуску. Дозвіл видано Головним управлінням Національної поліції в Миколаївській області № 504454 від 22.10.2019, строком до 22.10.2022.
Так, під час службового розслідування направлено лист до ГУНП в Миколаївській області з метою розгляду питання щодо позбавлення ОСОБА_1 дозволу на зазначений пістолет. На момент завершення службового розслідування відповідь на вказаний лист не надійшла.
… Таким чином, на підставі зібраних матеріалів, дисциплінарною комісією встановлено, що в позаслужбовий час 16.06.2021 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , разом з своєю дружиною ОСОБА_2 , вчиняв відносно останньої домашнє насильство. Оскільки дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 несли загрозу життю чи здоров'ю постраждалої особи, з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, відносно останнього було винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 142158 від 16.06.2021.
Враховуючи, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 є діючими працівником патрульної поліції, який зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції, він повинен був усвідомлювати характер своїх дій та утриматись від скоєння таких.
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 не дотримався норм професійної та службової етики, дискредитував високе звання поліцейського, що завдає шкоду у створенні позитивного іміджу органів правопорядку.
Своїми діями старший лейтенант поліції ОСОБА_1 грубо порушив вимоги вищевказаних законів та нормативно-правових актів, дискредитував діяльність поліції, оскільки саме на органи Національної поліції покладено обов'язок вживати заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення, а також вживати заходів для запобігання та протидії домашньому насильству або насильству за ознакою статі, а отже старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив діяння, яке суперечить покладеним на нього обов'язкам та підриває довіру до нього як до носія влади.
Дисциплінарною комісією також взята до уваги попередня поведінка старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , зокрема під час службового розслідування встановлено, що на підставі наказу УПП в Одеській області ДПП «Про призначення та проведення службового розслідування» від 01.07.2021 № 354 у відношенні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 проводилось службове розслідування та відповідно до наказу УПП в Одеській області ДПП «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 01.08.2021 №432 до останнього застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Крім того, на підставі наказу УПП в Одеській області ДПП «Про призначення та проведення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 05.07.2021 № 362 у відношенні старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 проводилось службове розслідування та відповідно до наказу УПП в Одеській області ДПП «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 01.07.2021 №354 до останнього застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.
На підставі вищевикладеного, Дисциплінарна комісія у діях старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вбачала ознаки дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні службової дисципліни, грубому ігноруванні вимог Дисциплінарного статуту, Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Вказані обставини стали підставою звільнення позивача зі служби в поліції.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку, а застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним та пропорційним.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Частиною шостою зазначеної статті Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, регламентовано Законом України "Про Національну поліцію".
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 580-VIII) поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (частина перша та друга статті 19 Закону № 580-VIII).
Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII.
Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції.
Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (частина перша та друга статті 16 Дисциплінарного статуту).
Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.
Так, у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:
1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;
2) підстава для призначення службового розслідування;
3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;
4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;
5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;
6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;
7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;
9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;
10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;
11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
За кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893.
Згідно з розділом VI Порядку № 893, зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.
Отже, підставою для накладення дисциплінарного стягнення є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.
Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.
Наказом Міністерства внутрішніх справ від 9 листопада 2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.
Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.
З аналізу Наказу УПП в Одеській області ДПП «Про застосування дисциплінарного стягнення» від 08.09.2021 №601 вбачається, що правовою підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції стали висновки службового розслідування, згідно яких в позаслужбовий час 16.06.2021 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , разом з своєю дружиною ОСОБА_2 , вчиняв відносно останньої домашнє насильство та порушення правил професійної етики поліцейського За висновками суду першої інстанції, відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Частиною другою статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, переглянувши записи з нагрудних камер працівників поліції, колегія суддів зазначає, що зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які були застосовані позивачем 16.06.2021, дає підстави для висновку, що такі дії слід кваліфікувати як домашнє насильство у формі психологічного насильства.
Щодо доводів апелянта, що рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/17717/21 має преюдиційне значення для правильного встановлення обставин даної справи, колегія суддів зазначає наступне.
Так, зокрема відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Водночас, передбачене частиною четвертою статті 78 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматись судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Адміністративний суд не повинен сприймати як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях в інших адміністративних, цивільних чи господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених указаним положенням КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку.
Аналогічні висновки викладено зокрема у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року (справа № 815/94/16).
Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 11 лютого 2021 року (справа № 360/4491/19), за змістом статті 78 КАС України мова йде про звільнення від доказування лише певних фактичних обставин, установлених судом у передбаченому процесуальним законом порядку, але не про обов'язковість правових висновків та оцінки, наданих судом в іншій справі.
Разом з тим, частиною сьомою статті 78 КАС України передбачено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 зробила висновок щодо застосування норми четвертої статті 78 КАС України, згідно з яким преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, терміновий заборонний припис серії АА № 142158 від 16.06.2021 було визнано протиправним та скасовано рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2021 року по справі № 420/17717/21, яке набрало законної сили.
Зокрема, суди першої та апеляційної інстанції у справі № 420/17717/21, скасовуючи припис, виходили з наступного
- 16.06.2021 року за місцем тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 між позивачем та дружиною, у зв'язку із хворобою дитини та недостатністю грошових коштів, трапився конфлікт (сварка), в ході якого сторони конфлікту ображали один одного, без застосування фізичного насилля. Перебуваючи в емоційно збудженому стані, дружина ОСОБА_2 зателефонувала на лінію "102" та написала заяву до поліції;
- з матеріалів справи та пояснень, відібраних 16.06.2021 року у ОСОБА_2 суд встановив, що між нею та її чоловіком останнім часом сформувались неприязні стосунки, а 16.06.2021 року відбулась сварка, під час якої подружжя висловлювало словесні образи на адресу одне одного. Сварка подружжя передбачала виключно словесні образи, направлені як до одного з подружжя, так і навпаки, що визнавалось учасниками справи
- апеляційний суд встановив, що кривдниками виступають обидві особи з подружжя, що вже ставить під сумнів обґрунтованість складання термінового заборонного припису стосовно чоловіка.
За таких обставин, по справі № 420/17717/21 судами фактично не було встановлено обставини, а надано правову оцінку, а тому вказані висновки не є обов'язковими до суду. Більш того, незважаючи на взаємний характер сварки, фактично позивачем допущено психологічне насильство по відношенню до дружини, а наявність аналогічних ознак домашнього насильства у діях ОСОБА_2 , не входить до предмету розгляду даної справи.
Суд зазначає, що одним із принципів етики працівників Національної поліції є гідна поведінка, що охоплює: повагу до гідності інших осіб; ввічливість та дотримання високої культури спілкування; доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів; недопущення дій і вчинків, які можуть зашкодити роботі чи негативно вплинути на репутацію працівників Національної поліції. Поведінка працівника Національної поліції завжди й за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму й морально-етичним принципам.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 07 березня 2019 року (справа №819/736/18), в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушенням Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 17.08.2019 року по справі №806/2555/17, дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи внутрішніх справ, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті (пп. 34, 35 постанови Верховного Суду).
За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку, які обґрунтовано кваліфіковані відповідачем за висновками службового розслідування, як порушення вимог частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 11, пунктів 1, 2 частини першої статті 18, підпунктів 4, 18 пункту 1 статті 23, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 6 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, пункту 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, абзаців першого та другого пункту 1, пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Більш того, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним та пропорційним, з огляду на наступне.
На час застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, позивач мав інше діюче дисциплінарне стягнення - сувору догану, накладену наказом від 06.08.2021 року №437 (а.с. 243-245, том 1).
Вказане свідчить про наявність обставин, що обтяжують відповідальність поліцейського, оскільки згідно ч. 6 ст. 19 Дисциплінарного статуту, обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.
У свою чергу, позивач посилався на те, що відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення не враховано обставини, що пом'якшують його відповідальність, втім жодних доказів існування таких обставин до суду першої інстанції надано не було.
За таких обставин, оскільки відповідачем обґрунтовано правомірність звільнення позивача з посади належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325 328, 329 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу адвоката Дубінкіна Юрія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: І.О. Турецька
Суддя: Л. Є. Зуєва