П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 947/13351/23
Перша інстанція: суддя Куриленко О.М.,
час і місце ухвалення: 12:57:43, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2023 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції національної поліції України про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив: - визнати постанову від 22.04.2023 серії ЕАС № 6869539, винесену інспектором 1 Батальйону 6 Роти Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Кравець В.Ю. за ч. 1 от. 126 КУпАП відносно ОСОБА_1 протиправною, та скасувати її; - закрити справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення; - стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі мотивуючи його тим, що постанова про накладення адміністративного стягнення є незаконною, у зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків інспектора фактичним обставинам справи, порушенням матеріального права.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2023 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимог позивача у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що жодним доказом не доведено, що ОСОБА_1 керував автомобілем, тобто здійснював функцію водія, а тому твердження поліцейського ,який складав протокол та виносив постанову, ґрунтується на припущеннях та жодним чином не спростовую позицію позивача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 22 квітня 2023 року інспектором роти № 6 батальйону № 1 полку Управління патрульної поліції в Одеській області старшим лейтенантом поліції Кравець Віталієм Юрійовичем було винесено постанову Серії ЕАС № 6869539 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 гривень за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Підставою для складання даної постанови стало те, що 22.04.2023 року о 03:18 годині в м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 23/1, водій керував транспортним засобом під час дії комендантської години та не пред'явив посвідчення водія на вимогу працівників поліції, БК 471390, 471833, чим порушив п. 2.4.а Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись із вищевказаною постановою, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, підтверджено належними та допустимими доказами.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність тощо.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
ПДР України визначається порядок дорожнього руху на всій території України, за порушення якого особи несуть відповідальність передбачену законодавством.
Відповідно п. 2.1. ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно п.п. 2.4.а ПДР на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до розпорядження Одеської обласної військової адміністрації, запроваджено на території Одеської області комендантську годину з 00:00 до 05:00. Заборонено перебування людей у зазначені години на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень».
Так, факт вчинення громадянином Записним ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП підтверджується відеозаписами з портативних відеореєстраторів інспекторів: « 471390-1», « 471390-2», « 471390-3», « 471390- 4», «471390-5», « 471390-6», « 471390-7», « 471390-8», « 471390-9», « 471390-10», « 471390-11», « 471390-12», « 471390-13», « 471390-14», « 471833-1», « 471833-2», « 471833-3», « 471833-4», « 471833-5», « 471833-6», « 471833-7», « 471833-8», « 471833-9», « 471833-10», « 471833-11», « 471833-12», « 471833-13», «Відеозапис руху транспортного засобу BMW НОМЕР_1 », витягом з Національної автоматизованої системи «НАІС».
Як вбачається з відеозаписів, ОСОБА_1 було роз'яснено причину зупинки керованого ним транспортного засобу та суть скоєного ним адміністративного правопорушення.
В подальшому, інспектор наголошує громадянину ОСОБА_1 на його (інспектора) законній вимогі, надати для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (дана вимога інспектора передбачена п. 2.4.а) Правил дорожнього руху).
Однак, позивач відмовився виконати законну вимогу інспектора та не надав для перевірки посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
В подальшому, інспектор повідомив громадянина ОСОБА_1 , що за дане правопорушення (не пред'явлення у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії) передбачено штраф у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Окрім того, під час спілкування позивача з інспекторами, та в позовній заяві ОСОБА_1 не заперечує факт наявності у нього посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, а також не заперечує той факт, що він не надав на законну вимогу інспектора таке посвідчення, так як додаток ДІЯ не спрацював.
В матеріалах справи також містяться пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в яких вони зазначають, що 22.04.2023 року об 01.02 хв., знаходячись у комендантському патрулі по вул. Люстдорфська дорога, 23, ними був зупинений автомобіль БМВ білого кольору, державний номер НОМЕР_1 , за кермом якого перебував чоловік, при перевірці документів, а саме додатку «Дія», були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння. Даний громадянин прописаний у Донецькій області, м. Слав'янськ, після чого було здійснено виклик поліції для встановлення повних анкетних даних.
Відповідно до Порядку встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1455, цей Порядок визначає процедуру встановлення заходів особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів в Україні або її окремих місцевостях, де введено воєнний стан (далі - особливий режим), що здійснюються військовим командуванням разом з військовими адміністраціями (у разі їх утворення) самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.
Також, відповідно до абз. 1 ч. 3 вищезазначеного Порядку, блокпост - посилений контрольно-пропускний пункт, який за рішенням військового командування тимчасово встановлюється на вході/виході (в'їзді/виїзді) на територію/з території, де введено воєнний стан і встановлено особливий режим (за винятком державного кордону), на якому облаштовуються місця для перевірки осіб, транспортних засобів, багажу та вантажів, позиції вогневих засобів та бойової техніки, місця для відпочинку та забезпечення життєдіяльності особового складу, який виконує завдання на такому пункті, до складу якого можуть входити службові особи військових формувань та правоохоронних органів, які відповідно до закону залучені до здійснення заходів правового режиму воєнного стану.
Згідно абз. 5 ч. 3 вищезазначеного Порядку, патруль - спільний рухомий наряд, до складу якого входять уповноважені посадові особи Збройних Сил, Національної поліції. Національної гвардії та Держприкордонслужби, що виконують покладені на них обов'язки на маршруті патрулювання, визначеному комендантом на території, де введено воєнний стан.
Таким чином, транспортний засіб «BMW 3351», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_1 , було зупинено під час дії комендантської години, а відтак, таке зупинення транспортного засобу є правомірним.
Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
За приписами ст. 40 вищезазначеного закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто, положення Закону України «Про національну поліцію» надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, постановою Верховного Суду від 14 березня 2018 у справі № 760/2846/17 зроблено висновок, що обов'язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Крім того, ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували наявність в його діяннях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Під час розгляду справи позивачем було повідомлено, що належним йому автомобілем керувала інша особа, а не позивач, однак, своїм правом викликати зазначену особу в якості свідка для дачі пояснень у судовому засіданні позивач не скористався, у зв'язку з чим вказана особа залишилась невідомою.
Натомість відповідачем повністю доведено, що винесена постанова про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою, будь-які інші особи за кермом автомобіля позивача не перебували, своїх документів для огляду та перевірки працівникам поліції не надавали.
Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що порушення позивачем Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 126 КУпАП, підтверджено належними та допустимими доказами. Позивач заперечив, що вчиняв правопорушення, однак відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень у спірних відносинах, надав докази правомірності прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6869539 від 22 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, не підлягає скасуванню і її слід залишити без змін.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 вересня 2023 року по справі № 947/13351/23, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький