П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
------------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 521/13397/23
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Турецької І.О.,
- Зуєвої Л.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 15 вересня 2023 року, прийняте у складі суду судді Рядчої Т.І. в місті Одеса, по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року до Малиновського районного суду міста Одеси надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради про визнання незаконною та скасування постанови №001/5, винесену 01.03.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 09 серпня 2023 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача Адміністративну комісію при виконавчому комітеті Херсонської міської ради.
Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 15 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано незаконною та скасовано постанову №001/5, винесену 01.03.2023 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Херсонської міської ради звернулась до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що Адміністративна комісія при виконавчому комітеті Херсонської міської ради не отримала ухвалу про відкриття провадження у вказаній справі та позовну заяву з додатками, що є порушення норм процесуального законодавства. Апелянт вказує, що постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради була прийнята 01.03.2023, а позивач звернулась до суду з пропуском строків на оскарження 26.05.2023, при цьому твердження позивача про необізнаність щодо розгляду справи не відповідає дійсності та матеріалам адміністративної справи. Крім того, апелянт зазначає, що оскаржувана постанова адміністративної комісії в повній мірі відповідає вимогам статті 283 КУпАП, тобто відповідач діяв на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.01.2023 представником відділу поліції відносно позивачки складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №092567 за ч.2 ст.156 КУпАП. Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради від 01.03.2023 року про притягнення її до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.156 КУпАП, та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.
Відповідно до змісту постанови 27.01.2023 року близько 12:30 год. ОСОБА_1 в магазині «Міні маркет» за адресою: м.Херсон по вул.Червоностудентська здійснювала продаж ліцензованої горілки на розлив, чим порушила вимоги чинного законодавства.
Не погоджуючись із правомірністю зазначеної постанови, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є недоведеною наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а отже винесена відповідачем постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно вимог ст. 174 КАС України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів.
Необхідно зазначити, що будь-яких доказів на підтвердження факту обізнаності апелянта про відкриття провадження по справі, направлення йому копії позовної заяви після залучення в якості співвідповідача матеріали справи не містять.
Таким чином, суд першої інстанції порушив право відповідача на участь у судовому розгляді, не забезпечив йому можливості надати суду докази та навести доводи, чим порушив вимоги статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 317 КАС України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Наведені положення процесуального закону, обставини справи щодо неналежного повідомлення відповідача про факт розгляду справи свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що за частиною третьою статті 317 КАС України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.
Разом з тим, щодо суті спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів частини 2 статті 156 КУпАП встановлено, що порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби тягне за собою накладення штрафу від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Наказом начальника Херсонської міської військової адміністрації Галини Лугової з 14 листопада 2022 року на території усіх населених пунктів Херсонської міської територіальної громади заборонено виготовлення, перевезення та торгівлю алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (окрім лікарських та дезінфікуючих засобів), включаючи торгівлю пивом, вином та слабоалкогольними напоями.
Тобто станом на 27.01.2023 року в м. Херсоні виготовлення, перевезення та торгівля алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі (окрім лікарських та дезінфікуючих засобів), включаючи торгівлю пивом, вином та слабоалкогольними напоями заборонено.
Згідно вимог ст.218 КУпАП, адміністративні комісії виконавчих органів сільських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення і мають право накладати адміністративні стягнення, зокрема, передбачені частиною 2 статтею 156 КУпАП.
Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє колегії суддів прийти до правового висновку, що достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 73, 74 КАС України.
Суд зазначає, що згідно вимог ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів зазначає, що будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП відповідачем не надано, матеріали справи таких доказів не містять.
Зокрема, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ092567 вказаний свідок - ОСОБА_2 , 1987 року народження, але на засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради від 01.03.2023 року №001/5 свідок ОСОБА_2 викликаний та допитаний не був, письмові свідчення ОСОБА_2 до матеріалів справи не надано.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, до матеріалів справи не надано розрахунковий документ та не надано жодних інших доказів, які би підтверджували факт продажу ОСОБА_1 алкогольних напоїв.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесеної відносно позивача постанови та притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КупАП, що свідчить про наявність підстав для визнання протиправною та скасування зазначеної постанови.
Визначаючись із способом захисту порушеного права позивача, колегія суддів враховує, що згідно вимог ч.3 ст. 286 КАС України, яка є спеціальною нормою, а наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що задоволення позову шляхом визнання протиправною та скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення, а також закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача є належним та ефективним способом захисту, який поновить порушені права позивача.
Відносно посилань апелянта на пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами .
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів(ч. 3 ст. 122 КАС України).
Стаття 286 КАС України є спеціальною нормою процесуального закону, що визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності. Частина друга зазначеної статті встановлює, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Положеннями ст.289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Аналіз зазначених вище норм дає підстави для висновку, що у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності законодавцем встановлено десятиденний строк звернення до суду з адміністративним позовом, який відраховується з дня ухвалення відповідного рішення та протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Оскільки предметом оскарження у справі, яка розглядається, є постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП, застосуванню підлягає десятиденний строк звернення до суду з позовом з дня ухвалення відповідного рішення.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 522/4357/19, від 26 лютого 2020 року у справі №164/1546/19.
Разом з тим, положеннями ст. 289 КУпАП передбачено, що у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів наголошує, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що оскільки справа про адміністративне правопорушення була розглянута без участі позивача, докази щодо направлення постанови засобами поштового зв'язку або будь-якого іншого повідомлення позивача про наявність вказаної постанови відсутні, при цьому згідно матеріалів справи оскаржувана постанова фактично отримана 25 травня 2023 року на адвокатський запит представника позивача (а.с. 21), зазначені обставини свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до суду, чим спростовуються доводи апелянта у цій частині.
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, оскільки суд першої інстанції правильно розглянув справу по суті позовних вимог, однак припустився порушення норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції та прийняття нового судового рішення про задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до статті 322 КАС України, постанова суду апеляційної інстанції складається зокрема з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції.
Відповідно до положень частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, як встановлено судом, під час подання адміністративного позову до суду першої інстанції сплаті підлягав судовий збір у сумі 536,80 грн., який було сплачено згідно платіжного документу №82636 від 26 травня 2023 року та підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 286, 292, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 15 вересня 2023 року - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 15 вересня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Херсонської міської ради, Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради по справі про адміністративне правопорушення №001/5 від 01 березня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.156 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
Стягнути з Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради (73003, м. Херсон, проспект Ушакова, 37 код ЄДРПОУ 04059958) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає..
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: І.О. Турецька
Суддя: Л.Є. Зуєва