П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
-----------------------
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 листопада 2023 р. Категорія: 1080100000м. ОдесаСправа № 420/12607/23
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,
час і місце ухвалення: спрощене провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 р. у справі за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області Автономної Республіки Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просив суд: - визнати протиправним та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 356584 від 23 травня 2023 року в.о. начальника відділу державного нагляду (контрою) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі О. Кравцем про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) штрафу в розмірі 17000 грн., мотивуючи його тим, що 30.03.2023 року посадовими особами відповідача стосовно позивача складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 354930. На підставі Акту Державною службою України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 356584, якою на позивача накладено адміністративно-господарський штраф.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року у позові відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що відсутність у водія тимчасового реєстраційного документу на транспортний засіб, само пособі не створює підстави вважати саме позивач є перевізником. Норми права, що надають підстави робити такі висновки відсутні, а в змісті постанови взагалі відсутні обґрунтування з якої причини відповідач прийшов саме до такого висновку. Відсутність тимчасового реєстраційного документу на використання транспортного засобу водієм не визначає власника транспортного засобу за перевезення вантажів за відсутності документів визначених законодавством.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 01.04.1997 року, номер запису: 24990170000005656, за адресою: АДРЕСА_1 .
Основними видами діяльності за КВЕД є:
22.23 Виробництво будівельних виробів із пластмас (основний)
23.12 Формування й оброблення листового скла
25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій
43.29 Інші будівельно-монтажні роботи
43.31 Штукатурні роботи
43.32 Установлення столярних виробів
43.34 Малярні роботи та скління
45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів
46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.
47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах
25.12 Виробництво металевих дверей і вікон.
30.03.2023 року о 13 год. 50 хв. працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку автомобіля позивача Мерседес Бенз Атего, номерний знак НОМЕР_2 .
За результатами перевірки 30.03.2023 року посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 354930.
Відповідно до Акту № 354930 від 30.03.2023 року під час перевірки виявлено наступні порушення, а саме: відсутня товаро-транспортна накладна, відсутній протокол перевірки адаптації тахографа, відсутня індивідуальна контрольна книга водія, копія графіку змінності водіїв чим порушено ст. 48 ЗУ “Про автомобільний транспорт”.
25.04.2023 року в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті на адресу ФОП ОСОБА_1 направлено повідомлення про розгляд справи про порушення.
23.05.2023 року в.о. начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 356584 від, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000, 00 грн. за порушення вимог ст.ст. 34, 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”.
Не погоджуючись із вищевказаним, позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять будь-яких доказів, що водій надавав при перевірці або договір оренди, або тимчасовий реєстраційний талон, тому суд критично відноситься до твердження позивача про те, що він не є автомобільним перевізником та розглядає вказане, як намагання позивача уникнути відповідальності.
П'ятий апеляційний адміністративний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке:
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).
Згідно статті 3 Закону № 2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону № 2344-III автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Статтею 33 Закону № 2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Згідно частини 1 статті 47 Закону № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
Відповідно до приписів статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема, для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Статтею 60 Закону № 2344-III передбачена відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Так, згідно абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III (який було застосовано відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови) за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
Відповідно до частин 5 та 6 статті 60 Закону № 2344-III розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.
Тобто, з наведеного вбачається, що за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів автомобільні перевізники-суб'єкти господарювання несуть фінансову відповідальність.
Спірні правовідносини в даній справі виникли з приводу, на думку позивача, протиправного з боку Відділу державного нагляду (контролю) у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі Державної служби України з безпеки на транспорті винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу на підставі Акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів, у силу норм законодавства, застосовується саме до автомобільних перевізників.
Тобто, суб'єктом юридичної відповідальності згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ, є автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
За змістом ст. 33 Закону № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.
Таким чином, відповідальність за порушення вимог законодавства в сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 30.03.2023 року водієм ОСОБА_2 на транспортному засобі Мерседес Бенз Атего, номерний знак НОМЕР_2 здійснювалось перевезення вантажу.
У графі “Пояснення водія” зазначено наступне: “Не согласен працюю на себе”.
Відповідно до п.16 постанови КМУ № 1388 від 07.09.1998 “Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів” за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
Крім того, відповідно до п.6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затверджений наказом МВС № 379 від 11.08.2010, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.01.2011 за № 123/18861, якщо власник ТЗ передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження ТЗ іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою, поданою ними особисто або уповноваженим представником, працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження ТЗ.
У п.30 постанови ВС від 20.12.2018 по справі № 804/8740/16 щодо реєстраційних документів на транспортний засіб зазначено, що то пряма вимога щодо їх наявності у водія міститься у статті 39 Закону № 2344-ІІІ. Попри те, що наведені положення пункту 6.3 Інструкції № 379 та пункту 16 Порядку № 1388 передбачають видачу тимчасового реєстраційного талона на транспортний засіб за зверненням користувача транспортного засобу, все ж його наявність, відповідно і необхідність звернутися про його отримання, встановлена Законом № 2344-ІІІ.
Позивачем не доведено суду належними доказами, що транспортний засіб був переданий у користування ОСОБА_2 . Суд надає оцінку постанові відповідача ретроспективно, на підставі тих документів, які були надані інспекторам водієм транспортного засобу. Матеріали справи не містять будь-яких доказів, що водій надавав при перевірці або договір оренди, або тимчасовий реєстраційний талон, тому суд критично відноситься до твердження позивача про те, що він не є автомобільним перевізником та розглядає вказане, як намагання позивача уникнути відповідальності.
З огляду на вказане, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що позивач не надав суду доказів протиправності спірної постанови, належних та допустимих доказів на спростування висновків постанови про накладання штрафу.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2023 року по справі № 420/12607/23, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький