КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Головуючий у суді першої інстанції: Остапчук Т.В.
Єдиний унікальний номер справи №757/54087/21-ц
Апеляційне провадження № 22-ц/824/3213/2023
ПОСТАНОВА
Іменем України
21 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Мережко М.В.,
суддів: Соколової В.В., Поліщук Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача шляхом стягнення коштів за скасованим виконавчим написом,
встановив:
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 03 вересня 2007 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір № CVF0GK03470065, за яким 04 серпня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського округу Швець Русланом Олеговичем вчинено виконавчий напис за реєстровим номером № 10607 про стягнення з позивача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 1 135,02 доларів США.
Позивач вказував, що на підставі виконавчого напису № 10607 Першим відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Пвіденно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) було відкрите виконавче провадження № НОМЕР_1, в ході якого з позивача було стягнено 10 392,14 грн боргу. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 квітня 2021 року у справі №727/923/21 виконавчий напис №10607 від 04 серпня 2017 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1135,02 доларів США визнано таким, що не підлягає виконанню.
Позивач зазначає, що 19 серпня 2021 року позивач звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з вимогою щодо повернення йому безпідставно стягнених грошових коштів у розмірі 10 394,14 грн, внаслідок визнання в судовому порядку виконавчого напису № 10607 від 04 серпня2017 року таким, що не підлягає виконанню. Оскільки вимога про повернення безпідставно стягнутих коштів у розмірі 10 394,14 грн банком виконана не була, позивач був вимушений звернутись до суду.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його користь грошові кошти в сумі 10 392,14 грн, стягнуті за виконавчим написом від 04 серпня 2017 року, реєстраційний № 10607, вчиненим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення Печерського районного суду м. Києва від 14 липня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2023 року відкрито апеляційне провадження у справі.
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення грошових коштів у розмірі 10 392,14 грн.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Судом встановлено, що 04 липня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р. О. вчинено виконавчий напис за реєстраційним номером № 10607, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», заборгованість за кредитним договором №CVF0GK03470065 у розмірі 1 135,02 доларів США. На підставі вказаного виконавчого напису Першим відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 23 березня 2018 року було відкрите виконавче провадження НОМЕР_1.
Постановою головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Душенко Володимира Васильовича від 08 липня 2021 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 10607, виданого 04 серпня 2017 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» закінчено.
Згідно повідомлення Головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Чернівці Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Душенко В.В. № 45969 від 06 серпня 2021 року з боржника ОСОБА_1 стягнуто 11 627,60 грн., з яких 10392,14 грн.- борг, 1039,16 грн- виконавчий збір, 196,30 грн.- витрати державного виконавця.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 квітня 2021 року у справі №727/923/21 задоволено позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №10607 від 08 серпня 2017 року, що вчинений приватним нотаріусом Київського міського округу Швець Русланом Олеговичем, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1135,02 доларів США.
Доказів того, що вказане Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 квітня 2021 року у справі №727/923/21 було скасоване чи оскаржене, суду не надано.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлено (частина 5 статті 82 ЦПК України).
Таким чином, рішенням суду виконавчий напис на підставі якого з ОСОБА_1 стягнуто 10392 грн. 14 коп., визнано таким, що не підлягає виконанню і ці обставини, відповідно до частини 5 статті 82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Главою 83 ЦК України визначаються загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання цього інституту є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи було безпідставне набуття або збереження майна результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Ураховуючи те, що кошти набуті банком за виконавчим написом нотаріуса, який рішенням суду визнано недійсним, набуті без достатньої правової підстави, і чинним законодавством не передбачено іншого способу повернення цих коштів, колегія суддів доходить висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги.
При цьому, суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань по кредитному договору № CVF0GK03470065, оскільки вони виходять за межі заявленої позовної заяви. Разом з тим, банк не позбавлений права звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника заборгованості за укладеним сторонами кредитним договором.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.
Головуючий: М.В. Мережко
Судді: В.В. Соколова
Н.В. Поліщук