КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-cc/824/6852/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер № 759/20445/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2023 року, -
за участю:
прокурора - ОСОБА_9 ,
підозрюваного - ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 20.10.2023 року задоволено частково клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_10 погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.12.2023 року включно з визначенням розміру застави у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят гривень), із визначенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, розлученого, на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, військовослужбовець в.ч. 4728 солдат, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подали кожний окремо апеляційні скарги.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 20.10.2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Підозрюваний ОСОБА_8 має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, має цивільну дружину, останній є військовослужбовцем, що позбавляє його можливості переховуватися від органів досудового розслідування.
Крім того, до матеріалів клопотання не додано жодних доказів, що підозрюваний має відповідний дохід або майно чи кошти, якими можна сплатити заставу. Враховуючи дане, необхідно визначити заставу у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оцінюючи обставини вчинення кримінальних правопорушень слідчим суддею належним чином не зазначено про неможливість застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Слідчим до клопотання не додано суттєвих доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри, законність та необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 20.10.2023 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України з сукупністю із тяжкістю кримінальних правопорушень та даними про особу підозрюваного ОСОБА_8 не можуть слугувати виключною підставою для тримання підозрюваного під вартою.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою від 20.10.2023 року було подано в межах об'єднаного кримінального провадження від 18.10.2023 року, об'єднання фактично відбулося з порушенням норм процесуального права, а саме дане постанова не містить підпису.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з наданих в апеляційний суд матеріалів, у провадженні СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023100080003996 від 18.10.2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням зазначено, що ОСОБА_8 проходить військову службу на посаді робітника підсобного інженерної роти військової частини НОМЕР_1 .
Так, ОСОБА_8 , підозрюється у тому, що він у порушення вимог ст. ст. 41, 68, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, ст. ст. 11, 12, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 № 2471-XII, п. п. 1, 2, 3, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, п. 8.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 18.10.2023 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав вибухові пристрої, а саме два корпуси гранати РГО, корпус гранати GHO-1, підривач типу УЗД, підривач типу AF-11, які він умисно, без передбаченого законом дозволу, за невстановлених досудовим розслідуванням переніс до коридорного приміщення розташованого біля квартири АДРЕСА_3 , де в подальшому без передбаченого законом дозволу зберігав, до моменту виявлення цього факту працівниками поліції о 13 год. 00 хв. 18.10.2023 року у ході проведення обшуку вказаного приміщення.
Таким чином, ОСОБА_8 підозрюється у придбанні, носіння та зберіганні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Він же, ОСОБА_11 , діючи у порушення вимог у порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори», постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 №2471-XII, постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» діючи умисно усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, у порушення вищенаведених нормативно-правових актів, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, але не пізніше 13 год. 05 хв. 18.10.2023 року, психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін загальною масою в речовинах 6,034 г, що згідно з наказом МОЗ України від 01.08.2000 № 188 є великим розміром, та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,711г після чого зберігав їх при собі з метою подальшого збуту.
В подальшому 18.10.2023 року близько 13 год. 05 хв. в коридорному приміщенні розташованому біля кв. АДРЕСА_3 , під час затримання ОСОБА_8 в порядку ст.208 КПК України в останнього було виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальною масою в речовинах 6,034 г, та особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,711г, які останній зберігав з метою збуту.
20.10.2023 року слідчий СВ Святошинського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_10 за погодженням з прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 20.10.2023 року задоволено частково клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_10 погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.12.2023 року включно з визначенням розміру застави у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят гривень), із визначенням обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час розгляду зазначеного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що зазначені вимоги закону суддею дотримані.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя перевірив, що в матеріалах провадження є достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч.2 ст. 307 КК України.Вагомість даних щодо причетності підозрюваного до вчинення зазначених кримінальних правопорушень доведена прокурором та сумнівів щодо їх достатності не викликала.
Рівень обґрунтованості, доведеності підозри має бути співмірним зі ступенем обмеження прав і свобод підозрюваного, що випливають та/або можуть бути пов'язані із прийняттям відповідного процесуального рішення чи вчинення процесуальної дії. При цьому чим більшим є втручання в права, свободи і законні інтереси людини, тим більшою має бути «вага» і «якість» доказів, якими обґрунтовується її причетність до скоєння відповідного кримінального правопорушення. Отже стандарт доказування (переконання) поступово зростає з перебігом ефективного розслідування, а втручання у права і свободи особи потребує більш глибокого обґрунтування, що повною мірою узгоджується із об'єктивним розширенням можливостей сторони обвинувачення в цьому напрямку.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, доказів, які пов'язують підозрюваного до кримінальних правопорушень, достатньо аби виправдати подальше розслідування та застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Мюррей проти Сполученого Королівства).
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_8 із вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними доказами зазначеними в клопотанні слідчого.
Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому на даному етапі провадження колегія суддів не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, наявність чи відсутність в діях підозрюваного складу того чи іншого кримінального правопорушення, адже такі висновки опосередковано пов'язані з питанням винуватості особи у вчиненні злочину. Крім того, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, їх кваліфікація та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час досудового розслідування. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Також, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у клопотанні, існують та підтверджуються матеріалами провадження, а саме, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Отже, за результатами розгляду клопотання, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що прокурором під час судового розгляду доведено, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення кримінальних правопорушень та суворість можливого покарання за вчиненні злочини не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки вирішенню питання про необхідність тримання особи під вартою.
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Як зазначено в ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя правильно, з урахуванням та в межах вимог ст. 182 КПК України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, оцінивши також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначив останньому заставу у межах 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят) грн., що зможе належним чином забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків у випадку внесення застави.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм кримінального процесуального закону з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість інші доводи та твердження захисників, про які йдеться в поданих апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення поданих апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваної ухвали слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2023 року, якою задоволено частково клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_10 погоджене прокурором Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.12.2023 року включно з визначенням розміру застави у межах 40 (сорока) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить в сумі 107 360 (сто сім тисяч триста шістдесят гривень), із визначенням обов'язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України у разі її внесення щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
_____________________ _______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3