Справа № 592/13409/23
Провадження № 3/592/2663/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2023 року м.Суми
Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Шияновська Т.В., з участю захисника Курбатова Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст.ст. 122-2 ч.1, 130 ч.1 КУпАП,
УСТАНОВИВ:
24.08.2023 о 23:40 ОСОБА_1 в м. Суми по вул. Гетьмана Павла Скоропадського, Металургів, Хворостянка, керуючи т/з Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, подану проблисковими маячками синього та червоного кольору та спеціального звукового сигналу, чим порушив вимоги п.8.9.б, 8.9.в Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122-2 КУпАП.
Крім того, 24.08.2023 о 23:40 ОСОБА_1 в м. Суми вул. Хворостянська,39, Британська керував т/з Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законодавством порядку на місці зупинки т/з, а також в найближчому закладі охорони здоров'я, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказані справи відносно ОСОБА_1 розглядаються судом одночасно у відповідності до вимог ст.36 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений; надав суду письмові пояснення, в яких зазначає, що 24.08.2023 о 23:40 т/з він не керував, знаходився на задньому пасажирському сидінні, автомобілем керував його знайомий ОСОБА_2 .
Захисник Курбатов Д.В. в судовому засіданні просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-2 ч.1, 130 ч.1 КУпАП. Свої вимоги обґрунтовує тим, що долучені до протоколів про адміністративне правопорушення відеозаписи не містять доказів керування ОСОБА_1 т/з, навпаки ними зафіксовано, що останній перебуває на задньому пасажирському сидінні, а відтак вимоги працівників поліції щодо проходження огляду на стан сп'яніння були безпідставними, як і подальше складення адмінматеріалів.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень підтверджується такими долученими до протоколів про адміністративне правопорушення серії ААД №№619491, 264277 доказами:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого цей огляд ОСОБА_1 не проводився, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп'яніння;
- розпискою ОСОБА_1 від 24.08.2023 про зобов'язання не керувати т/з;
- відеозаписами подій з нагрудних камер поліцейських та встановленого на службовому автомобілі відеореєстраторі, які безсумнівно підтверджують обставини, зазначені в протоколах про адміністративне правопорушення, зокрема, переслідування поліцейським автомобілем т/з Skoda Octavia під керуванням ОСОБА_1 , подання вимоги про зупинку проблисковими маячками синього, червоного кольору та спеціального звукового сигналу, зупинку вказаного автомобіля; встановлення особи водія, виявлення працівниками патрульної поліції у останнього ознак алкогольного сп'яніння, які стали підставою для початку процедури огляду на стан алкогольного сп'яніння; свідому відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, як за допомогою технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я;
- довідкою про надання інформації щодо відсутності фактів притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП протягом року та про наявність у нього посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 12.12.2020.
Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч.1 ст.251, ст.252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.
Так, приписами ч.1 ст.122-2 КУпАП встановлена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку т/з.
Відповідно до вимог п.8.9 вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу; гучномовного пристрою. На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил (п.2.4 ПДР).
Доводи ОСОБА_1 та захисника Курбатова Д.В. про те, що ОСОБА_1 не керував т/з, не заслуговують на увагу суду, так як не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать дослідженим в суді доказам, зокрема відеозапису з технічних засобів працівника поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки т/з, який пересів на заднє пасажирське сидіння, зачиняє дверцята (диск 1, IMG_2309, 23:40:34). Після чого, вважаючи, що через тоноване скло автомобіля його не помінять, закрився зсередини та деякий час довго лежить без руху. Згодом, майже через годину, внаслідок роз'яснень та переконань поліцейських, о 00:22 останній залишив салон автомобіля
Той факт, що до моменту безпосередньої зупинки т/з поліцейський патруль вів переслідування автомобіля (з 23:39 по 23:40), водій якого не реагував на вимогу про зупинку, і називав іншу марку т/з, є звичайною помилкою в умовах обмеженої видимості у нічний час доби та великої швидкості руху т/з, оскільки переслідуваний т/з не зникав з поля зору поліцейських, інші т/з були відсутні, після його зупинки ОСОБА_1 пересів на заднє пасажирське сидіння, інших осіб ні в салоні автомобіля, ні поблизу нього не було.
Відповідно роз'яснень ВСУ, викладених у абз. 3 і 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, а згідно п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, тому вказані вище обставини у сукупності дозволяють зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, тобто т/з керував саме ОСОБА_1 , так як будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі присутнє посилання на порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння, процедура якого закріплена у ст.266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Направлення особи для огляду на стан сп'яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ, а згідно вимог ч.2-3 ст.266 КУпАП огляд водія, зокрема на стан сп'яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров'я (у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп'яніння затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Необхідно зауважити, що положення ст.266 КУпАП не регламентують дії поліцейського та не визначають порядок і форму фіксації ним відмови водія (особи, яка керує т/з) від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, а тому у разі вчинення вказаними особами таких дій поліцейському слід керуватись п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (в ред. від 20.01.2023 № 57), згідно якого у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Про наявність у працівника поліції обґрунтованих та об'єктивних підстав вважати, що ОСОБА_1 підлягав огляду на стан сп'яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам п. 2-4 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Таким чином, ОСОБА_1 , щодо якого були підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп'яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, тому зазначена вище вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, а водій в усякому випадку не мав права ігнорувати вимоги законодавства України про адміністративні правопорушення, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), у зв'язку з чим суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього.
Вище наведене підтверджує не лише факт керування ОСОБА_1 т/з, а й дотримання працівниками поліції самої процедури огляду, а також порядок фіксації відмови останнього від проведення такого огляду, яка була проведена із застосуванням технічних засобів відеозапису та повністю відповідає вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.
У зв'язку з цим, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених:
- ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, як особа, яка керувала транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- ч.1 ст.122-2 КУпАП, оскільки він, як водій, не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП у випадку вчинення кількох адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Більш серйозним правопорушенням з числа вчинених ОСОБА_1 є адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, а тому стягнення накладається в межах санкції вказаної частини статті.
Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у межах закону, який він порушив, у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП та ст.4 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст.ст.33, 40-1, 122-2 ч.1, 130 ч.1, 283, 284, 285 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених 122-2 ч.1, 130 ч.1 КУпАП, та відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 536,80 грн.
У відповідності до ст.307, ч.2 ст.308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.В. Шияновська