Справа № 128/3720/23
Провадження №11-кп/801/1201/2023
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 10.10.2023, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 про застосування перерахунку строку покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_6 , засудженого ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького районного суду Вінницької області надійшло клопотання
захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 про застосування перерахунку строку покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України з 26.04.2019 до 08.01.2020.
Клопотання обґрунтоване тим, що вироком Калинівського районного суду Вінницької області від 05.12.2019 по справі № 132/3618/19 ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки; на
підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано до покарання, призначеного
за даним вироком, невідбуту частину покарання за вироком Калинівського
районного суду Вінницької області від 05.02.2019 та остаточно визначено
ОСОБА_7 покарання за сукупністю вироків у виді 4 (чотирьох) років 3
(трьох) місяців позбавлення волі. Початок строку відбування покарання
засудженому ОСОБА_7 ухвалено рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Відповідно до листа Державної установи «Стрижавська виправна колонія
(№81)» № 3216 від 25.08.2023, засуджений ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий 26.04.2019 на виконання вироку Калинівського
районного суду Вінницької області від 05.02.2019. На даний час відбуває
покарання за вироком Калинівського районного суду Вінницької області від
05.12.2019. Початок строку 08.01.2020, кінець строку 08.04.2024.
Оскільки ОСОБА_7 був затриманий 26.04.2019 та з цього часу він
знаходився в приміщеннях камерного типу, це негативно вплинуло на його стан
здоров'я та самопочуття. Виходячи зі співвідношення відбування покарання за
вироком Калинівського районного суду Вінницької області, слід зазначити
фактичне відбування покарання за попереднім вироком як попереднє ув'язнення, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.
Вважає, що Калинівський районний суд Вінницької області при винесенні
вироку від 05.12.2019 по справі № 132/3618/19 незаконно не зарахував строк
перебування ОСОБА_7 в СІЗО з моменту затримання, тобто з 26.04.2019.
Тому просить зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув'язнення з
26.04.2019 до дня набрання вироком Калинівського районного суду Вінницької
області від 05.12.2019 по справі № 132/3618/19 законної сили, тобто до
08.01.2020.
Вислухавши думки учасників судового провадження та дослідивши
особову справу засудженого ОСОБА_7 , суд вирішив відмовити у
задоволенні клопотання, оскільки ОСОБА_7 не був попередньо ув'язненим в розумінні статті 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», оскільки вирок Калинівського районного суду Вінницької області від 05.02.2019 на момент затримання ОСОБА_7 уже набрав законної сили.
Також, заходи забезпечення кримінального провадження ні в ході
досудового розслідування, ні під час розгляду кримінального провадження,
внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.05.2019 за №
12019020160000202 (КП № 132/3618/19), до ОСОБА_7 не
застосовувалися, тому до засудженого ОСОБА_7 не може бути
застосовано перерахунок строку покарання, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України.
Крім того, засуджений не використав своє право на оскарження вироку в
апеляційному порядку, а тому суд не може переглядати вирок Калинівського
районного суду Вінницької області від 05.12.2019 в частині зарахування строку
перебування ОСОБА_7 в СІЗО.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах засудженого
ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою
задовільнити її клопотання.
Свої вимоги захисник мотивує тим, що ОСОБА_7 був затриманий
26.04.2019 на виконання вироку Калинівського районного суду Вінницької
області від 05.02.2019, однак вироком вiд 05.12.2019 Калинівський районний суд, призначаючи покарання за двома вироками, не зарахував строк перебування ОСОБА_7 в СІЗО з моменту його затримання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_6 та засудженого
ОСОБА_7 , які підтримали доводи апеляційної скарги, з мотивів,
зазначених в ній та просять задовільнити клопотання про зарахування
ОСОБА_7 строку попереднього ув'язнення у строк покарання з
26.04.2019 до набрання вироком законної сили, прокурора, який заперечив проти її задоволення, вважаючи судове рішення законним та обґрунтованим,
перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції перевіряє судові
рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути
законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом
згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Суд першої інстанції, розглядаючи, в межах клопотання захисника
ОСОБА_9 в інтересах засудженого ОСОБА_7 , питання про застосування
перерахунку строку покарання ОСОБА_7 , відповідно до ч. 5 ст. 72 КК
України, прийшов до вірного висновку, що строк з 26.04.2019, а саме, моменту
затримання ОСОБА_7 на виконання вироку Калинівського районного
суду Вінницької області від 05.02.2019, не може бути зарахований за правилами
ч. 5 ст. 72 КК України, як строк попереднього ув'язнення.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув'язнення зараховується
судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30 червня
1993 року № 3352-ХII попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у
випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Тобто в розумінні положень вищевказаної норми законодавства, попереднє ув'язнення закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, засудженому
ОСОБА_7 не обирався запобіжний захід, однак він був затриманий
26.04.2019 на виконання вироку Калинівського районного суду Вінницької
області від 05.02.2019, який набрав законної сили, та перебував в слідчому
ізоляторі під час розгляду іншого кримінального провадження до вступу іншого вироку Калинівського районного суду Вінницької області від 05.12.2019 в законну силу, відбуваючи таким чином покарання за попереднім вироком.
За таких обставин, з моменту затримання ОСОБА_7 та перебування в умовах СІЗО засуджений не був попередньо ув'язнений за злочин та щодо нього запобіжний захід не обирався, а тому суд першої інстанції, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 72 КК України, прийшов до правильного висновку про необґрунтованість клопотання захисника про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання та навів належне обґрунтування в оскарженій ухвалі.
Що стосується посилання на гірші умови утримання в СІЗО ніж у тюрмах, то це також не є підставою для зарахування такого строку як строк попереднього ув'язнення.
Разом з тим, в разі незгоди з початком зарахування строку відбування
призначеного покарання за вироком суду та його закінченням сторона захисту
має право на підставі п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України звернутися до місцевого
суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання,
для вирішення питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають
при виконанні вироку.
Враховуючи наведене, ухвала суду першої інстанції є законною та
обґрунтованою і підстав для її скасування апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 405, 407, 419, 537, 539 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 10.10.2023 про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про застосування перерахунку строку покарання засудженому ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4