УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянув в судовому засіданні в межах кримінального провадження № 22023150000000142 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2023 року, стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березівка, Сюмсінського району Республіки Удмуртія російської федерації, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 -А на посаді гідроакустика відділення технічних засобів розвідки, у військовому званні «матрос», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,
-якою продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23 грудня 2023 року включно.
Учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_6
обвинувачений ОСОБА_5
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі обвинувачений просить ухвалу суду скасувати. Постановити нову ухвалу, якою обрати йому запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою з покладенням обов'язків передбачених ст. 194 КПК України..
Короткий зміст ухвали.
Ухвалою суду обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 23 грудня 2023 року включно.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі обвинувачений вважає, що оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою та незаконною з порушенням вимог КПК України.
Вважає, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, стороною обвинувачення належним чином не доведені.
Також вважає, що прокурором не доведено неможливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.
Обставини встановлені судом першої інстанції.
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження №22023150000000142 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії обвинуваченому ОСОБА_5 , раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2023 року клопотання прокурора задоволено. Продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23 грудня 2023 року включно.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд дійшов до висновку, що продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які послужили застосуванню до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому запобігти вказаним ризикам інакше, ніж шляхом тримання обвинуваченого під вартою, наразі не видається за можливе.
Обставини встановлені судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг в їх межах, апеляційний суд дійшов наступного.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до матеріалів судового провадження в провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження №22023150000000142 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . Обґрунтовуючи клопотання, прокурор посилається на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд, пославшись на відомості що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що заявлені раніше ризики не зменшилися, а тому запобігти вказаним ризикам інакше, ніж шляхом тримання обвинуваченого під вартою, наразі не видається за можливе.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, відносить до категорії особливо тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна а отже з огляду на тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у інкримінованих злочинах, обвинувачений може, переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Також є необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».
Окрім того, суд вбачає реальним ризик, що обвинувачений у разі не застосування запобіжного заходу може впливати на свідків, які безпосередньо судом не допитані.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, проти основ Національної безпеки України та усвідомлюючи тяжкість покарання може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином. Також суд враховував, що частина Миколаївської області досі залишається тимчасово окупованою, а в інших частинах області ведуться активні бойові дії та ситуація є нестабільною.
Вищенаведене вказує на існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме наявність ризику переховування обвинуваченим від суду та можливість продовження злочинної діяльності.
Беручи до уваги доведеність ризиків, передбачених ч.1 статті 177 КПК України, а також серйозність висунутого ОСОБА_5 обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, апеляційний суд не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу останньому на інший більш м'який запобіжний захід, про що просить апелянт.
Враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та положення п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд, постановляючи ухвалу про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовано не визначив розмір застави.
Апеляційним судом не встановлено істотних порушень положень КПК України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розгляді судом першої інстанції питання про продовження запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою, які б були безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418, 419, 422-1, 424, 532 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 жовтня 2023 року, якою продовжено ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: