Ухвала від 10.10.2023 по справі 758/11587/23

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11587/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , про скасування арешту, в кримінальному провадженні №120120110000000753 від 26.06.2020, накладеного Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року по справі 758/7511/21

УСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду м. Києва надійшло клопотання захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , про скасування арешту, накладеного Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 02.06.2021, в рамках кримінального провадження № 120120110000000753 від 26.06.2020.

Клопотання вмотивовано тим, що майно на яке накладено арешт, а саме, нежитлові приміщення з № 1 по №28 (групи приміщень №63), з №I по №VI (в літ. А) загальною площею 846,10 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , вже тривалий час знаходяться під арештом, органом досудового розслідування не здійснено жодної слідчої дії щодо нього, що свідчить про необгрунтованість арешту з моменту його накладанняу зв?язку з чим, ОСОБА_5 позбавлена можливості отримати свідоцтва про право на спадщину на 1/3 вказаних приміщень. При цьому, з моменту застосування в рамках даного кримінального провадження вказаного заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, орган досудового розслідування мав як вдосталь процесуального часу, так і вдосталь процесуальних можливостей для забезпечення досягнення мети арешту майна. На теперішній час накладений арешт майна не продовжує відповідати засадам розумності та співмірності, а тому такий захід забезпечення обмежувє права спадкоємця ОСОБА_6 на отримання у спадок 1/3 групи приміщень № 63. Скасування арешту майна, в даному разі, не буде перешкоджати проведенню досудового розслідування, яке і так триває досить тривалий час. За такий строк, орган досудового розслідування повинен був вжити всіх необхідних дій задля належного фіксування доказів та встановлення усіх обставин вчиненого діяння. Подальше обмеження права власності є недопустимим.

Захисник ОСОБА_3 подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, клопотання підтримав з мотивів викладених у ньому, просив суд його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_4 подав до суду заяву про розгляд клопотання за його відсутності, щодо задоволення клопотання заперечував та просив відмовити в його задоволенні, оскільки потреба у накладенні арешту не відпала.

Слідчий суддя вивчивши матеріали клопотання та додані до нього документи, дійшов наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2021 у справі № 758/7511/21 накладено арешт на майно, а саме:

- нежитлові приміщення з №1 по №18 (група приміщень №64) №№І, II першого поверху, №№ I, II другого поверху (в літ. А), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 596 кв.м., в частці 82/100;

- нежитлові приміщення з №1 по №28 (група приміщень №63) з №1 по №VI (в літ. А), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 846, 10 кв.м.;

- нежитлові приміщення з №1 по №12 (група приміщень №62) (в літ. А), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 233, 30 кв.м.;

- нежитлові приміщення з №1 по №9 (група приміщень №61) (в літ. А), що розташовані за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 233, 30 кв.м.;

- гараж, машиномісце в паркінгу, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 33,8 кв.м.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.05.2023 по справі 758/5450/23 частково вже було скасовано арешт майна, накладений на підставі вище вказаної Ухвали слідчого судді.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Порядок скасування арешту майна визначений ст. 174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (відповідно до рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льоннрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Слідчому судді не надано доказів на підтвердження правових підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, нежитлових приміщень з № 1 по № 28 (група приміщень № 63), з № I по № VI (в літ. А), загальною площею 846,10 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та те, що останні набуті кримінально протиправним шляхом, або є предметом кримінального правопорушення, який відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Крім того, згідно наданих витягів з ЄРДР та підозри, спірне нежитлове приміщення предметом повідомленої підозри ОСОБА_5 , не являється.

Враховуючи наведене, слідчий суддя вважає доцільним скасувати арешт майна, не вбачаючи потреби для подальшого застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись, ст. 41 Конституції України, ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 174, 309 КК України

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_3 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 , про скасування арешту, в кримінальному провадженні № 120120110000000753 від 26.06.2020, накладеного Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 червня 2021 року по справі 758/7511/21 - задовольнити;

Арешт, накладений Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02.06.2021 по справі № 758/7511/21 на нежитлові приміщення з № 1 по № 28 (група приміщень № 63), з № I по № VI (в літ. А), загальною площею 846,10 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2263893280000) - скасувати;

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1

Попередній документ
114965180
Наступний документ
114965182
Інформація про рішення:
№ рішення: 114965181
№ справи: 758/11587/23
Дата рішення: 10.10.2023
Дата публікації: 20.11.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Подільський районний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (10.10.2023)
Дата надходження: 02.10.2023
Предмет позову: -
Розклад засідань:
10.10.2023 15:30 Подільський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГРЕБЕНЮК ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ
суддя-доповідач:
ГРЕБЕНЮК ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ