Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9677/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2023 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12023100070001660 від 08.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1
УСТАНОВИВ:
До Подільського районного суду м. Києва звернувся прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , в межах кримінального провадження № 12023100070001660, відомості щодо якого 08.08.2023 внесені до ЄРДР, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
Клопотання обґрунтовує тим, що 31.03.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках вищевказаного кримінального провадження, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.06.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Київському слідчому ізоляторі строком на 60 діб, тобто до 24.08.2023 із можливістю внесення застави у розмірі вісімдесят прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що складає 402 600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень.
09.08.2023 в порядку ст. 290 КПК України досудове розслідування, в рамках кримінального провадження за № 12023100070001660 від 08.08.2023 завершено, а зібрані під час розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту, сторонам відкрито матеріали. Проте, станом на дату звернення з зазначеним клопотанням органом досудового розслідування до суду сторона захисту та підозрювані з матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України не ознайомились.
Враховуючи, що строк запобіжного заходу закінчується 24.08.2023, а досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженням завершено та сторонам кримінального провадження повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування, у органа досудового розслідування виникла необхідність у продовженні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов?язків. Таким чином, стороною обвинувачення повідомлено про завершення досудового розслідування та необхідність виконання вимог статті 290 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні, клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити з наведених у ньому підстав.
Захисник та підозрюваний проти клопотання заперечували, оскільки підозрюваний визнає свою вину та надав викривальні покази, на час розгляду клопотання, вже ознайомились з двома томами матеріалів досудового розслідування та готові ознайомитись з іншими двома томами, коли їх нададуть для ознайомлення. Просили суд змінити запобіжний захід на домашній арешт або особисте зобов'язання, вважають, що ризики перераховані прокурором у клопотання із плином часу зменшились.
Заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження № 12023100070001660, відомості щодо якого 08.08.2023 внесені до ЄРДР, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
31.03.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК Укаїни.
Ухвалою слідчого судді Поділського районного суду м. Києва від 26.06.2023 строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до пяти місяці, тобто, до 29.08.2023.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.06.2023 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.08.2023 включно.
09.08.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
09.08.2023 підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Зважаючи на той факт, що строк тримання під вартою закінчується 24.08.2023, однак, до вказаного дня ознайомити сторону захисту, потерпілих та представників потерпілої юридичної особи з матеріалами кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та виконати інші дії, передбачені на вказаній стадії кримінального провадження неможливо, тому у сторони обвинувачення виникла необхідність звернутись до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, відповідно до ст. 131 КПК України, а його застосування здійснюється з метою забезпечення дієвості провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Як вбачається з тексту Ухвали Подільського районного суду м. Києва від 26.06.2023 міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою була обрана до підозрюваного з урахуванням обґрунтованості підозри, даних про особу підозрюваного та з метою запобігання ризиками за ст.177 КПК України. Даних про наявність підстав для зміни підозрюваному запобіжного заходу на менш суворий, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено.
З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, інкримінованого підозрюваному правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку, що, наразі, не перестали існувати ризики, які існували при обрані ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 2, 3, частини першої статті 177 КПК України: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, експерта чи спціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Виходячи з встановленого судом, слідчий суддя враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Вирішуючи питання про доцільність продовження запобіжного заходу та згідно статей 7-9 КПК України, якими визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України, застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів також враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Разом з тим, у рішенні по справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Також, у рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Відтак, з огляду на вищевикладене, характер та фактичні обставини інкримінованих підозрюваному злочину, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. Особа обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема, яке віднесено згідно статті 12 КК України, до особливо тяжких злочинів. Між тим, санкція відповідної статті КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від десяти до п'ятнадцяти років.
Тому, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, слідчий суддя виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкцією статті, останній може переховуватись від слідства та суду, впливати на свідків. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу підозрюваному, та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу підозрюваним у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а разом з тим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому слідчий суддя приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 . Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання підозрюваного під вартою.
При цьому необхідно зауважити, що суд ґрунтується на принципі презумпції невинуватості, та не ставить ціллю передбачити можливе покарання за інкриміновані обвинуваченим діяння.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 177 - 178, 182 - 183, 193 - 194, 196 - 197, 199, 202, 205, 309, 331, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12023100070001660 від 08.08.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково;
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 04 вересня 2023 року включно, із можливістю внесення застави у розмірі ста прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що складає 268 400 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста ) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем);
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали;
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожним їх викликом та вимогою;
- не відлучатися за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
- утриматися від спілкування із свідками та іншим підозрюваним у цьому кримінальному провадженні;
- здати на зберігання компетентним органам свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 15 днів, який починається з моменту звільнення з-під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана особа зобов'язана виконувати покладені на неї обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення;
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. КиєваОСОБА_1