УХВАЛА
"16" листопада 2023 р.
м. Київ
справа № 753/18712/23
провадження № 2/755/7550/23
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним,
УСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним.
Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права. Для цього Цивільний процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створювати необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1, 3 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Разом з тим, пред'являючи позов про визнання заповіту недійсним, позивачем не зазначено норми діючого цивільного законодавства Розділу ІV Глави 16, Параграф 2 ЦК України, на підставі яких/якої позивач вважає, що оспорюваний правочин має бути визнаний судом недійсним.
Таким чином, позивачем має бути уточнено спосіб захисту прав та законних інтересів, вказавши норму Цивільного кодексу України, якою передбачена відповідна правова підстава недійсності оспорюваного правочину.
Крім того, пред'являючи позовні вимоги до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позивачем має бути обґрунтовано підстави звернення з даним позовом до кожного відповідача. Разом з тим, зміст позовної заяви не місить правового обґрунтування звернення позивача з даним позовом також і до ОСОБА_3 .
Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 3 ст. 84 Цивільного процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Крім того, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним заповіту, позивачем на підтвердження наявності предмета спору має бути долучено до матеріалів позовної заяви належним чином засвідчену копію оспорюваного заповіту. А також на підтвердження обставин, зазначених у позовній заяві позивачем має бути долучено до позовної заяви докази звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 , а також докази відмови нотаріуса у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину з підстав наявності заповіту на іншу особу.
При цьому, в матеріалах позовної заяви відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позивачем та/або уповноваженим представником здійснено всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаних доказів, що є правилом подання доказів, урегульованим чинним процесуальним законодавством України.
Згідно положень ч.ч. 1-3 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За заяву про забезпечення доказів ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Звертаючись до суду із клопотанням про витребування медичної документації на померлу ОСОБА_5 позивачем має бути зазначено правові підстави заявлення вказаних клопотань, заява про витребування документів у оригіналі є заявою про забезпечення доказів, яка має бути оплачена судовим збором у розмірі 536,80 грн. щодо витребування кожного із документів, та ураховуючи заявлення чотирьох клопотань про витребування чотирьох документів позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 2 147,20 грн.
Разом з тим, слід зауважити, що у разі витребування завлених доказів задля проведення посмертної судово-психіатричної експертизи, позивачем має бути надано відповідне клопотання, яке також є видом забезпечення доказів, підлягає оплаті судовим збором у розмірі 536,80 грн. При цьому позивачем у відповідному клопотанні має бути наведено перелік запитань експерту та надано суду письмове зобов'язання позивача про оплату ним подальшої експертизи.
Згідно положення ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, відповідно до положень ч. 2, 4, 5 ст. 95 Цивільного процесуального кодексу, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Разом з тим, в порушення вищенаведених норм процесуального законодавства України до матеріалів поданої позовної заяви долучено копії документів, та позивачем не зазначено про наявність у позивача або у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви та засвідчено особисто позивачем, що також є порушенням п. 8 ч. 2 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Сьома Київська державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: В.І. Галаган