Кіровоградської області
"04" вересня 2006 р.
Справа № 5/138
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5/138
за позовом: прокурора м. Кіровограда в інтересах держави, уповноваженим органом, якої виступає Кіровоградська міська рада, м. Кіровоград
до відповідача: багатогалузевої приватної фірми "Фірус", м. Кіровоград
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кіровоградське міське управління земельних ресурсів, м. Кіровоград
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
Представники:
від прокуратури - старший прокурор відділу представництва прокуратури області Олаг О.С., посвідчення № 352
від позивача - головний спеціаліст юридичного відділу Гора І.Ю., довіреність № 08-МР від 05.01.06
від відповідача - участі не брали
від третьої особи - головний спеціаліст Бабіна А.О., довіреність № 2638 від 15.08.06
Прокурором м. Кіровограда подано позов про зобов'язання багатогалузевої приватної фірми "Фірус" повернути Кіровоградській міській раді самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,43 га, розташовану по вул. Маршала Конєва у м. Кіровограді.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представника позивача, третьої особи, господарський суд встановив наступне.
Протокол управління організації інспекторської діяльності Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів про адміністративне правопорушення від 26.05.2006 року за № 003864, складений на директора багатогалузевої приватної фірми "Фірус" Мезенцева Сергія Вікторовича, та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства управління організації інспекторської діяльності Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів від 26.05.2006 року свідчать про те, що відповідач без виготовлення відповідно до чинного законодавства документів на право володіння або користування земельною ділянкою, самовільно використовує земельну ділянку по вул. Маршала Конєва, м. Кіровоград, загальною площею 0,4300 га, для розміщення автомобільної стоянки.
Постановою Кіровоградського міського управління земельних ресурсів на основі протоколу від 29.05.2006 року посадову особу, директора багатогалузевої приватної фірми "Фірус" Мезенцева Сергія Вікторовича та визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та ст. 211 Земельного кодексу України.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що статтею 211 Земельного кодексу України встановлено, що самовільне зайняття земельних ділянок є одним з порушень за які громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Відповідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Господарський суд дослідивши обставини справи вважає, що позовні вимог задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення, постанова № 58 від 29.05.2006 року, міститься договір на право тимчасового користування землею укладений між Кіровоградською міською радою та багатогалузевою приватною фірмою «Фірус» від 29.08.2001 року строком на п'ять років, договір дійсний до 25.04.2006 року. Договір зареєстровано в книзі реєстрації договорів на право тимчасового користування землею від 06.09.2001 року № 498/966.
Згідно п.п. 1.1, 1.2 вказаного договору міська рада у відповідно до рішення № 946 від 22.05.2001 року надає, а землекористувач приймає у тимчасове довгострокове користування земельну ділянку загальною площею 0,4300 га. Пунктом 2.1 визначено, що плата вноситься землекористувачем згідно чинного законодавства.
Отже, із викладеного слідую, що відповідач займає земельну ділянки не самовільно, а на підставі договору на право тимчасового користування землею від 29.08.2001 року. До договору додано опис меж землекористування.
Відповідно ст. 2 Закону України “Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування виникає після одержання її власником або користувачем документа, який посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою з подальшою державною реєстрацією, використання земельної ділянки до встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) забороняється.
Згідно п. 3.1.1 договору на право тимчасового користування землею від 29.08.2006 року міська рада має право на припинення права користування землею, зокрема у випадку закінчення строку, на який було надано земельну ділянку. Отже, право користування земельною ділянкою закінчилося 25.04.2006 року.
У відповідності до п. 3.2.1 договору від 29.08.2006 року після закінчення строку дії договору, якщо не має домовленості про його продовження на новий термін, чи в разі дострокового розірвання договору землекористувач зобов'язаний у 15-денний термін звільнити земельну ділянку і привести її в придатність до подальшого використання.
Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» визначено істотні умови договору оренди землі , а саме:
- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);
- строк дії договору оренди;
- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;
- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;
- умови збереження стану об'єкта оренди;
- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;
- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;
- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;
- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;
- відповідальність сторін.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.
Тобто, виходячи із правил вказаних статей та умов договору від 29.08.2001 року обов'язком орендаря, зокрема є повернення займаної на підставі договору земельної ділянки.
За правилами ст. 33 Закону України «Про оренду землі» у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
В позовній заяві відсутні посилання прокуратури м. Кіровограда на письмове заперечення орендодавця проти продовження строку договору оренди, яке має бути підтверджено доказом надсилання орендодавцю відповідного листа.
Також у позовній заяві не зазначена підстава позову в зв'язку з тим, що строк договору оренди закінчився, орендодавець мав заперечення щодо поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, що орендар не виконав свого обов'язку щодо повернення земельної ділянки.
Позов подано з тих підстав, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку, що спростовано матеріалами справи, зокрема договором оренди землі з описом меж земельної ділянки.
Відповідно частини 4 статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Проте, підстави позову не були змінені.
Господарський суд при вирішенні спору не має права самостійно змінювати підстави позову.
Таким чином, позов про повернення самовільно займаної земельної ділянки задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Згідно ч. 3 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Суддя
О.А. Змеул