Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/6685/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.11.2023 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючий-суддя Надопта А.А.,
секретар судового -засідання Стрижак О.М.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виноградівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом.
Вимоги позову мотивовано тим, що позивач є спадкоємцем по смерті своєї тітки, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка залишила заповіт на користь позивача, який 09.02.2022 року за реєстровим №7-08 посвідчено старостою с.Олешник.
Покійній тітці позивачки на праві приватної власності належали три земельні ділянки з складу земель сільськогосподарського призначення на території Олешницької сільської ради загальною площею 2,64 га.
За прийняттям спадщини позивач звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно державний нотаріус Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовила. Така ситуація обумовлена тим, що по смерті тітки віднайти оригінали державних актів на право приватної власності на землю або інших документів аналогічного характеру, які б посвідчували належність майнових прав спадкодавцю, не вдалося.
За таких обставин через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Позивач ОСОБА_1 про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленою своєчасно у підготовче судове засідання не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, та про те, що заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить суд такі задоволити.
Відповідач-представник Виноградівської міської ради, про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно, у підготовче судове засідання не з'явився, однак до суду подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та про визнання заявлених позовних вимог.
Нотаріус Виноградівської державнаїої нотаріальної контори, про час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомленим своєчасно, у підготовче судове засідання не з'явилася.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, та враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню, оскільки в підготовчому судовому засіданні встановлені ті обставини на які посилається позивач у своїй заяві.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У судовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено наступне. Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Позивач є спадкоємцем по смерті своєї тітки, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно положень ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Покійна залишила заповіт на користь позивача, який 09.02.2022 року за реєстровим №7-08 посвідчено старостою с.Олешник.
Згідно положень ч.1 ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Покійній тітці позивача на праві приватної власності належали три земельні ділянки з складу земель сільськогосподарського призначення на території Олешницької сільської ради загальною площею 2,64 га.
За прийняттям спадщини позивач звернулася до Виноградівської державної нотаріальної контори. Однак у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно державний нотаріус Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом відмовила. Така ситуація обумовлена тим, що по смерті тітки віднайти оригінали державних актів на право приватної власності на землю або інших документів аналогічного характеру, які б посвідчували належність майнових прав спадкодавцю, не вдалося.
За таких обставин через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивач позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» за відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Потреба такого способу захисту права власності як пред'явлення позову про його визнання виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.12.2014 р. №5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР), визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно положень ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Належність спадкодавцю майнових прав на земельні ділянки, які входять до кола спадкового майна, підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.
Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.3, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Згідно положень п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності може бути проведена на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
З урахуванням всього вищевикладеного, суд прийшов до переконання, що існують обставини, які є підставою для задоволення заявленного позову.
Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 43, 49, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задоволити.
У порядку спадкування за заповітом визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканкою АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) право власності на:
- земельну ділянку площею 1,23 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:02:003:0010; земельну ділянку площею 0,87 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:04:007:0010; земельну ділянку площею 0,54 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олешницької сільської ради, кадастровий номер 2121283300:01:002:0017.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийА. А. Надопта