Справа №949/1904/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судових засідань Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом та просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подачі заяви і до повноліття дитини.
Свої вимоги мотивує тим, що вона перебувала з відповідачем у шлюбі, який розірваний рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 09 травня 2023 року. Від даного шлюбу вони мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина проживає разом з нею по АДРЕСА_1 . Вона самостійно виховує дитину, повністю забезпечує її матеріальне утримання. Відповідач хоч і зареєстрований за вказаною адресою, однак проживає по цій адресі періодично і участі у вихованні доньки на її утриманні не бере.
Відповідач ухиляється від свого батьківського обов'язку утримувати неповнолітню дитину з липня 2023 року, незважаючи на те, що дитина постійно потребує повноцінного харчування, оздоровлення і відпочинку, культурного розвитку, придбання їй одягу, шкільного приладдя та ліків.
Проте забезпечити самостійно дитину усім необхідним вона не може, а відповідач ніякої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Домовленості між нею та відповідачем щодо способу виконання обов'язку утримувати дитину не досягнуто.
До початку розгляду справи, від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, подавши напередодні розгляду справи заяву про розгляд справи без його участі. Зазначив, що заперечень проти заявленого позову не має та просить розглянути справу в межах заявлених вимог та за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що позов слід задоволити з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 07 червня 2014 року, який розірвано рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 09 травня 2023 року. Дана обставина стверджується наявною у матеріалах справи копією вказаного рішення суду від 09 травня 2023 року (а.с.7).
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04 березня 2016 року вбачається, що батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач - ОСОБА_2 (а.с.8).
У ході обстеження місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , комісія прийшла до висновку, що неповнолітня дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на утриманні матері ОСОБА_1 . Бувший чоловік останньої ОСОБА_2 зареєстрований за вказаною адресою, однак проживає періодично, участі у вихованні доньки та її утриманні не приймає, що підтверджується Актом обстеження місця проживання №271 від 11 вересня 2023 року (а.с.11).
Частиною 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України чітко визначено загальний обов'язком батьків утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
'У Декларації прав людини проголошено, дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений спеціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.
Стаття 3 Конвенції ООН про права дитини передбачає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 18 зазначеної вище Конвенції передбачено, що суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що при вирішенні даного спору доцільно застосовувати положення ч. 8 ст. 7 СК України, відповідно до якої регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина 1 ст. 182 СК України вказує на обставини, які мають враховуватися при визначені розміру аліментів.
Як зазначено у ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи те, що обов'язок по утриманню дитини покладається на обох батьків, суд приходить до переконання, що позов слід задоволити в повному обсязі та призначити відповідачу аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, оскільки такий розмір аліментів буде відповідати інтересам дитини, обставинам справи і вимогам Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Згідно вимог ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються: позивачі за подання позовів про стягнення аліментів.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами суд виходить із положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, де зазначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач не сплачувала судовий збір при подачі вказаного позову, суд при ухваленні рішення відповідно до ст. 141 ЦПК України присуджує стягнення з відповідача судового збору в дохід держави у розмірі, визначеному на день подачі позову.
Керуючись статтями 180-184, 191СК України, статтями 12, 81, 141, 247, 264, 265, 352, 354, 430 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позовної заяви до суду, а саме з 22 вересня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок) на користь держави в особі Державної судової адміністрації України:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001;
код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 частини 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду Отупор К.М.