Справа №949/2169/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 листопада 2023 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Дубровицька міська рада Рівненської області про встановлення факту, що має юридичне значення (самостійного виховання та утримання дитини батьком),
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (самостійного виховання та утримання дитини батьком).
13 листопада 2023 року на адресу суду від заявника ОСОБА_1 надійшла заява про уточнення заявлених вимог, в якій він просить суд також встановити факт проживання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ним, батьком ОСОБА_1 .
На обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 26 серпня 2014 року між ним та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від даного шлюбу у них народилася дитина: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, подружнє життя із ОСОБА_2 не склалося, а тому починаючи із жовтня місяця 2021 року вони проживають окремо один від одного. Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2023 року, шлюб між ними було розірвано та залишено малолітню дитину - дочку ОСОБА_4 , проживати разом із батьком. На даний час він проживає разом зі своєю дочкою окремо та самостійно займається її вихованням та утриманням, а також ним були створені всі необхідні умови для повноцінного розвитку дитини. Тому, з метою захисту інтересів дочки та можливості в подальшому здійснювати її виховання, він був змушений звернутися до суду із вказаною заявою.
У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з'явився, подав заяву про проведення розгляду справи без його участі, заяву підтримує та просить суд її задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, заперечень щодо задоволення заяви не має.
Представник заінтересованої особи - Дубровицької міської ради у судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, заперечень щодо задоволення заяви не має.
Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявника не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов такого висновку.
Як вбачається із матеріалів заяви, що 26 серпня 2014 року між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_2 , був укладений шлюб.
Від даного шлюбу у них народилася дитина: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5).
Рішенням Дубровицького районного суду Рівненської області від 27 жовтня 2023 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, а також залишено малолітню дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживати разом із батьком ОСОБА_1 (а.с.6).
Згідно акту обстеження місця проживання від 25 жовтня 2023 року вбачається, що заявник ОСОБА_1 проживає разом із малолітньою дитиною - дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в житловому будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 самостійно здійснює виховання своєї дочки ОСОБА_4 та повністю забезпечує її матеріальне утримання (а.с.7).
Як вбачається з письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що містяться в матеріалах справи, останні підтверджують той факт, що на даний час ОСОБА_1 проживає разом із своєю дочкою ОСОБА_4 в одному будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Приблизно на в кінці 2021 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили стосунки та почали проживати окремо. Починаючи з того часу, ОСОБА_1 почав проживати одиноко та самостійно зайнявся вихованням та утриманням своєї дочки ОСОБА_4 . На даний час вони підтримують дружні стосунки із ОСОБА_1 та час від часу зустрічають його з дочкою. Оксана завжди має доглянутий та охайний вигляд. Будь-яких нарікань на поведінку дитини немає, зважаючи на те, що її вихованням займається лише батько. Поряд з цим, ОСОБА_1 повністю утримує свою малолітню дитину, піклується про неї, займається її розвитком та вихованням (а.с.8,11).
Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно частини 1 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити учасникам справи їхні права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 155 Сімейного кодексу України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 грудня 1991 року, у всіх діях відносно дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними або приватними інституціями, які займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із статтею 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно зі статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства", виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частинами 1 та 2 статті 15 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Постановою Кабінету Міністрів України №866 від 24 вересня 2008 року визначено питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини та затверджено Порядок провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини.
Згідно пункту 3 вищевказаного Порядку органи опіки та піклування провадять свою діяльність, пов'язану із захистом прав дитини, з дотриманням таких принципів: забезпечення найкращих інтересів дитини; недопущення дискримінації дітей; конфіденційності інформації про дитину.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року (заява №2091/13) у справі "М. С. проти України" стверджується, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, в найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.
Отже, судом встановлено та не заперечувалось заінтересованами особами те, що малолітня ОСОБА_3 проживає разом із батьком ОСОБА_1 та перебуває на його повному матеріальному утриманні, який в свою чергу створив всі умови для проживання дочки, займається її вихованням, здійснює догляд та піклується про її стан здоров'я, забезпечує харчування, одяг, лікування, освіту та дозвілля.
З огляду на встановлене суд вбачає, що заявник правомірно та обґрунтовано ставить вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення і такі підстави встановлені в судовому засіданні, а тому відповідно до статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, дані вимоги слід задовольнити.
Керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-78, 81, 89, 265, 293, 294, 315, 319, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт проживання малолітньої дитини - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самостійно виховує та утримує малолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без участі матері дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор