РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.11.2023 Справа №607/19409/23
Провадження №2-а/607/349/2023
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Кунець Н.Р.,
з участю секретаря судового засідання Крупи О.А.,
представника позивача адвоката Шевчука В.О.
представника відповідача Кондрат Л.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевчук Валентин Олексійович до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режим, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Шевчук В.О. звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, в якій просить скасувати постанову серії ЕАТ №7825011 від 27.09.2023 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закрити провадження по справі.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на те, що 27.09.2023 інспектором 1 бат. 3 роти УПП в Тернопільській області ДПП старшим лейтенантом поліції Проць В.В. винесено постанову ЕАТ №7825011 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень.
Зокрема, ОСОБА_1 ставиться у провинну те, що він 27.09.2023 о 22 год. 26 хв. в с. Петриків Тернопільського району вулиця Шептицького біля буд. 113, керував транспортним засобом Шкода Фабія, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами, чим порушив п. 2.1. а) ПДР України.
Із вказаною постановою позивач не погоджується та вказує, що в спірні постанові вказується порушення п. 2.1. а) ПДР, за якою водій зобов'язаний мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Відтак сформоване порушення п. 2.1. а) ПДР мало б виглядати у формі зазначення про відсутність у нього посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, натомість вказівка на те, що водій позбавлений права керування транспортним засобом за рішенням суду не створює порушення п. 2.1. а) ПДР.
Крім того, оскаржувана постанова виносилась працівником поліції у його відсутності в службовому автомобілі, при цьому йому не було забезпечено можливості скористатись його правами, передбаченими ст.268 КУпАП, зокрема й правом на отримання правничої допомоги, яким він бажав скористатись.
Також зазначає, що поліцейським не досліджувалося питання та не було долучено до постанови жодних доказів того, що йому було відомо про позбавлення його права керування транспортними засобами, тобто на час розгляду справи була відсутня суб'єктивна сторона правопорушення.
Посилаючись на наведене, позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку, визначеному для розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ, з урахуванням вимог параграфу 2 глави 11 КАС України.
20.10.2023 канцелярією суду зареєстровано відзив на позов поданий представником відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції України, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та заперечує проти нього. Так, постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.11.2022 у справі № 607/15635/22, яка набрала законної сили 09.12.2022, ОСОБА_1 позбавлений права керування транспортними засобами строком на 12 місяців. Зазначає, що матеріалами відеофіксації з нагрудного відеореєстратора поліцейського спростовуються твердження представника позивача про те, що він заявляв клопотання про намір скористатися правничою допомогою, оскільки відеозаписом з нагрудного відеореєстратора № 474455 зафіксовано, як ОСОБА_1 ознайомлюють з правами особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема з правом скористатися правничою допомогою, надають можливість поспілкуватися з адвокатом в телефонному режимі, а потім уточнюють, чи має водій намір далі скористатися правом на правничу допомогу, на що останній чітко заперечує (36 хвилина відеозапису). Тими ж матеріалами відео фіксації спростовується твердження про те, що позивач не знав, що його позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік, оскільки сам впродовж спілкування з поліцейськими кілька разів згадує про те, що був позбавлений права керування рішенням суду. Окрім того, як вбачається з постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.11.2022 у справі № 607/15635/22, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, вчинене ОСОБА_1 , був присутній його представник - адвокат Синюк А.С. Щодо витрат на правничу допомогу, то представник відповідача заперечила, оскільки справа призначена до слухання в порядку спрощеного позовного провадження, а відтак зважаючи на складність справи вважає, що розмір правової допомоги визначений адвокатом, є завищеним.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Шевчук В.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача Управління патрульної поліції у Тернопільській області Департаменту патрульної поліції Кондрат Л.Р. в судовому засіданні заперечила з приводу позову та просила відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві на позов.
Суд, розглянувши справу, заслухавши пояснення учасників, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення, виходячи із наступних підстав:
Судом встановлено, що 27.09.2023 інспектором 3 роти 1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Проць В.В. була винесена постанова серії ЕАТ №7825011 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАПта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 27.09.2023 о 22 год. 26 хв. в с. Петриків по вул. Шептицького, буд. 113, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом SKODA FADIA, д.н.з. НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами 28.11.2022 Тернопільським міськрайонний судом терміном на 12 місяців, чим порушив п. 2.1. а ПДР України - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Як вбачається із позовної заяви, позивач, ОСОБА_1 категорично заперечив обставини викладені у вищевказаній постанові.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Пунктом 1.9. ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
За змістом п. 2.1.а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 4 ст. 126 КУпАП, передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами
Відповідно до положень ст. 282 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У силу вимог ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 283 КУпАП, постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 9-11 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Враховуючи наведені норми, ретельному дослідженню підлягає наявність в діях ОСОБА_1 умислу при здійсненні керування транспортного засобу без наявності права керування транспортними засобами.
Матеріалами справи підтверджується, що постановою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.11.2022 постановленою у справі 607/15635/22, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Вказана постанова набрала законної сили 09.12.2022.
Як вбачається із змісту вказаної постанови, у судовому засіданні 28.11.2022 з розгляду матеріалів, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, був присутній захисник ОСОБА_1 - адвокат Синюк А.С., який не заперечував щодо розгляду справи без його довірителя.
Водночас за змістом, ч.1 ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Таким чином, суд вважає, що той факт, що захисник ОСОБА_1 - адвокат Синюк А.С. був присутній у судовому засіданні під час розгляду Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області справи № 607/15635/22 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, свідчить про те, що ОСОБА_1 було відомо про наявність вказаної постанови та про позбавлення його права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Крім того, факт обізнаності позивача ОСОБА_1 про позбавлення права керування транспортним засобом стверджується і відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксовано, що позивач знає про постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.11.2022, якою його позбавлено права керування транспортними засобами.
Вказані обставини свідчать про те, що станом на 27.09.2023 позивачу ОСОБА_1 було достеменно відомо про позбавлення його права керувати транспортним засобом постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.11.2022, проте він допустив можливість керування транспортним засобом, у зв'язку із чим обґрунтовано притягнутий до відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП.
Суд зауважує, що згідно п.9 ч.1 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку (ст. 129-1 Конституції України).
З приводу доводів представника позивача щодо позбавлення ОСОБА_1 права на отримання правової допомоги, то такі спростовуються долученими представником відповідача до матеріалів справи відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції, з яких вбачається, що ОСОБА_1 були роз'ясненні права, передбачені ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України (22 хв. 13 сек відеозапису під назвою «Кравчук ч. 4 ст. 126», що відповідає фактичному часу 22 год. 51 хв. 17 сек.), на що останній повідомив, що бажає скористатись правовою допомогою. Працівниками поліції було надано можливість ОСОБА_1 зателефонувати адвокату, чим він скористався. Разом з тим, в подальшому повідомив працівникам поліції, що його адвокат зможе приїхати лише через 1 год. На 36 хв. 03 сек. відеозапису під назвою «Кравчук ч. 4 ст. 126», що відповідає фактичному часу 23 год. 05 хв. 08 сек. зафіксовано, що працівник поліції запитує ОСОБА_1 чи бажає він скористатись правовою допомогою під час розгляду справи по притягнення його до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, на що ОСОБА_1 відповідає «не бажаю».
Таким чином твердження представника позивача про позбавлення ОСОБА_1 права на отримання правової допомоги під час розгляду справи по притягнення його до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП є спростованими відеозаписами,які були досліджені у судовому засіданні.
Щодо тверджень представника позивача, що вказівка на те, що водій позбавлений права керування транспортним засобом за рішенням суду не створює порушення п. 2.1. а ПДР, то суд вважає такі безпідставними та приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані, як порушення п. 2.1. а ПДР України.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти викладені в оскаржуваній постанові та факт наявності в його діях складу правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, що спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною та підстави для її скасування відсутні, а притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч. 4 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн відповідає вимогами чинного законодавства.
Відповідно до вимог пункту 1 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні у справі докази, суд приходить до переконання, що підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 не має, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАТ №7825011 від 27.09.2023 винесена у відповідності до вимог чинного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Оскільки з задоволенні позову відмовлено, то судові витрати стягненню з відповідача на корись позивача за рахунок бюджетних асигнувань не підлягають.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевчук Валентин Олексійович до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режим ЕАТ №7825011 від 27.09.2023, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду складено та підписано 09.11.2023.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Представник позивача: адвокат Шевчук Валентин Олексійович, РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво №830, місце праці вул. За Рудкою, 33 офіс 613 м. Тернопіль.
Відповідач: Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, адреса місця знаходження: вул. Котляревського, 24, м. Тернопіль.
Головуючий суддяН. Р. Кунець