Справа №369/8877/22 Головуючий в суді І інстанції Фінагеєва І.О.
Провадження № 22-ц/824/13472/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Медведчук Д.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 червня 2023 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Боярської міської ради Київської області про визначення порядку спілкування з дитиною,
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі вказаним позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_1 не чинити йому перешкод у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити спосіб його участі у вихованні сина ОСОБА_3 в такому порядку: побачення з ночівлею без присутності матері: 1-3 тиждень місяця: з 17.00 годин вівторка до 20.00 годин середи, з 17.00 годин п'ятниці до 20.00 години неділі, 2-4 тиждень місяця: з 17.00 години вівторка до 19.00 години п'ятниці; проведення всіх свят ОСОБА_3 з ОСОБА_4 кожного парного року.
Крім цього, позивач просив забезпечити позов шляхом встановлення ОСОБА_1 обов'язок надавати йому цілодобовий доступ до його малолітнього сина ОСОБА_3 незалежно від місця його знаходження, із правом безперешкодного проходження у будь-яке приміщення, квартиру, будинок; заборонити ОСОБА_1 , у тому числі будь-яким фізичним особам переховувати від нього малолітнього сина ОСОБА_3 ; заборонити будь-яким фізичним особам, у тому ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення суду перешкоджати йому виконувати батьківські права, у тому числі спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 .
Зазначав, що наразі є потреба у забезпеченні позову, тому що втрачається емоційний і психологічний зв'язок батька і сина, через переховування дитини матір'ю йде цілеспрямоване відчуження дитини від батька, не має можливості дізнатись в якому стані здоров'я знаходиться син, приймати участь у вихованні та забезпечувати повноцінний розвиток дитини.
Зазначав, що він не може побачити сина більше трьох місяців, тому що ОСОБА_1 не надає цієї можливості, тому і виникла потреба у забезпеченні позову як в найкращих інтересах дитини.
На думку заявника, його заява про забезпечення позову не є тотожними вимогами позову, тому що не визначають участі у вихованні та графіку спілкування.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 червня 2023 року заяву задоволено частково, заборонено будь-яким фізичним особам, у тому числі ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення суду у справі № 369/8877/22 перешкоджати ОСОБА_2 виконувати батьківські права, у тому числі у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншій частині вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що фактично суд вирішив позовні вимоги в частині щодо зобов'язання відповідача не чинити позивачу перешкод у спілкуванні з сином.
Вказує, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що вона чинить будь-які перешкоди у спілкуванні дитини з батьком, натомість місцевим судом не досліджено чи впливає негативно на дитину спілкування малолітнього сина з батьком, оскільки вважає, що його спілкування з батьком негативно впливає на емоційний та психологічний стан дитини.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що забезпечення позову шляхом заборони перешкоджати йому виконувати батьківські права, у тому числі у спілкуванні з малолітнім сином, відповідає якнайкращому інтересу дитини, а відтак просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи заяву частково, суд першої інстанції виходив з того, що батько, який на час вирішення справи про визначення порядку спілкування з дитиною, проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Боярської міської ради Київської області про визначення порядку спілкування з дитиною, в якому просив зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_2 у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визначити спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні ОСОБА_3 в такому порядку: побачення з ночівлею без присутності матері: 1-3 тиждень місяця: з 17.00 годин вівторка до 20.00 годин середи, з 17.00 годин п'ятниці до 20.00 години неділі, 2-4 тиждень місяця: з 17.00 години вівторка до 19.00 години п'ятниці; проведення всіх свят ОСОБА_3 з ОСОБА_4 кожного парного року.
Так, відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого30 липня 2020 року Олешківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Олешки, про що 30 липня 2020 року Олешківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено відповідний актовий запис № 243. Батьками особи зазначено: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Позивачем також подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив встановити ОСОБА_1 обов'язок надавати йому цілодобовий доступ до його малолітнього сина ОСОБА_3 незалежно від місця його знаходження, із правом безперешкодного проходження у будь-яке приміщення, квартиру, будинок; заборонити ОСОБА_1 , у тому числі будь-яким фізичним особам переховувати від нього малолітнього сина ОСОБА_3 ; заборонити будь-яким фізичним особам, у тому ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення суду перешкоджати йому виконувати батьківські права, у тому числі спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_3 .
Відповідно до талону-повідомлення єдиного обліку № 18877 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, зареєстрованого в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Відділенням поліції №1 (м. Боярка) Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області за № 1877, 09.03.2023 року о 07:48 надійшла заява до РУ про те, що 09.03.2023 о 07:46 за адресою: АДРЕСА_1 , 09.03.2023 року до ВП №1 Фастівського РУП з заявою звернувся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те, що колишня дружина ОСОБА_1 перешкоджає спілкуванню заявника з їхньою спільною дитиною ОСОБА_3 . Заявник: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , тел.: НОМЕР_2 .
Подібні звернення ОСОБА_2 зареєстровані в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Відділенням поліції №1 (м. Боярка) Фастівського районного управління поліції ГУНП в Київській області за № 2479,2428,2874,2779,2590, 3994.
Відповідно до повідомлення відділення поліції № 1 Фастівського РУП від 01 червня 2023 року № 3244, відділення поліції № 1 Фастівського РУП розглянуло звернення, щодо встановлення місцезнаходження малолітньої дитини ОСОБА_3 та протиправних дій стосовно дитини, яке зареєстровано за № 3994 від 19.05.2023. Місце знаходження малолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою проживання АДРЕСА_2 . Життю і здоров'ю нічого не загрожує протиправних дій стосовно дитини не вчиняються. Умови проживання задовільні.
Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Перелік видів забезпечення позову передбачений статтею 150 ЦПК України, у якій, зокрема, визначено, що позов забезпечується забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статті 150 ЦПК; а також встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник з сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
Частиною десятою статті 150 ЦПК України встановлена заборона вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HANT v. UKRAINЕ, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).
Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19 (провадження № 61-10859св20) вказано, що: «у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції, правильно врахував, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері із її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини». Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц.
Таким чином, перевіривши наявні у матеріалах справи докази в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що батько, який на час вирішення справи про визначення порядку спілкування з дитиною, проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у його вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та заборонено будь-яким фізичним особам, у тому числі ОСОБА_1 до набрання законної сили рішення суду у справі перешкоджати ОСОБА_2 виконувати батьківські права, у тому числі у спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_5 , і такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини, нормам матеріального права та висновкам Верховного Суду.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують, а відтак відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для її скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 червня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: