Справа №756/2782/22 Головуючий в суді І інстанції Диба О.В.
Провадження № 22-ц/824/13340/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Медведчук Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Сетам», приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Яцишина Андрія Миколайовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юрфактор Сервіс», Акціонерне товариство «Ідея Банк» про визнання електронних торгів недійсними,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021 у справі №461/9894/20 стягнуто з неї на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 818 670,50 грн, судовий збір у розмірі 12 280,10 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 100 грн.
На виконання вказаного рішення суду, 10.03.2021 видано виконавчий лист №461/9894/20, який пред'явлено для виконання та за результатами приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1.
09.06.2021 приватний виконавець Яцишин А.М. звернувся до ДП «Сетам» із заявкою на реалізацію арештованого майна в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, а саме квартири АДРЕСА_1 .
Згідно протоколу №545714, 09.07.2021 електронні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
20.08.2021 на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. від 27.07.2021 ВП НОМЕР_1 було складено акт про зупинення електронних торгів.
27.10.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. ВП НОМЕР_1 поновлено вчинення виконавчих дій.
На виконання вказаної постанови, 22.11.2021 було вдруге проведено електронні торги, згідно протоколу №560722 переможцем торгів стало ТОВ «Юрфактор Сервіс», ціна продажу 1 608 840 грн.
Вказувала, що прилюдні торги є незаконними, оскільки були проведені з порушенням норм чинного законодавства, зокрема, документи виконавчого провадження надсилались їй за різними адресами, окрім того, приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. було проігноровано її клопотання про зупинення виконавчого провадження у зв'язку із прийняттям до розгляду апеляційної скарги на рішення суду.
Вказувала, що опис та арешт нерухомого майна відбувся з порушенням вимог законодавства, здійснена оцінка вартості майна не відповідає його ринковій вартості.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просила визнати недійсними електронні торги від 21.11.2022 з примусової реалізації предмета іпотеки, а саме квартири АДРЕСА_1 , та вирішити питання щодо усунення наслідків пов'язаних із скасуванням електронних торгів.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішення, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч.5 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», не реалізоване на електронному аукціоні нерухоме майно виставляється на повторний аукціон за ціною, що становить 85 % його вартості, визначеної в порядку, встановленому ст. 57 Закону, однак стартова ціна продажу на повторних електронних торгах склала лише 80% від початкової вартості нерухомого майна, визначеної на першому аукціоні.
Вказує також, що на первинних електронних торгах учасникам була запропонована квартира, яка не відповідача реальному технічному стану на день проведення торгів, що призвело до зменшення кількості учасників торгів та уцінки лота, а також не зупинено виконавче провадження до отримання незалежної оцінки вартості заставної квартири.
Від представника АТ «Ідея Банк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Від представника ТОВ «Юрфактор Сервіс» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він вказує, що доводи апелянта не містять посилань на порушення порядку проведення електронних торгів та зводяться до незгоди з діями приватного виконавця щодо оцінки вартості майна та підготовки його до реалізації, що має самостійний спосіб оскарження дій приватного виконавця, а тому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позов пред'явлено до неналежних відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 01.02.2021 у справі №461/9894/20 позовні вимоги АТ «Ідея Банк» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Ідея Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 818 670,50 грн, судовий збір у розмірі 12 280,10 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 100 грн. (том 1, а.с.88-91).
На виконання вказаного рішення суду 10.03.2021 видано виконавчий лист №461/9894/20, який пред'явлено для виконання та за результатами приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Яцишиним А.М. відкрито виконавче провадження НОМЕР_1 (том 2, а.с.34).
09.06.2021 приватний виконавець Яцишин А.М. звернувся до ДП «Сетам» із заявкою на реалізацію арештованого майна в межах виконавчого провадження НОМЕР_1, а саме квартири АДРЕСА_1 (том 2, а.с.30).
Згідно протоколу №545714, 09.07.2021 електронні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів (том 2, а.с.58).
20.08.2021 на підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. від 27.07.2021 ВП НОМЕР_1 було складено акт про зупинення електронних торгів (том 2 а.с.43).
27.10.2021 постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М. ВП НОМЕР_1 поновлено вчинення виконавчих дій (том 2, а.с.42).
На виконання вказаної постанови 22.11.2021 було вдруге проведено електронні торги, згідно протоколу №560722 переможцем торгів стало ТОВ «Юрфактор Сервіс», ціна продажу 1 608 840 грн. (том 2, а.с.59).
Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним.
Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
Відповідно до правового висновку, висловленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється у порядку, визначеному ЦПК України.
За результатами розгляду справи суд відмовляє у позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
За змістом статей 48, 56, 57, 61 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на майно боржника, що полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
За загальним правилом реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною (частина перша статті 61 Закону України «Про виконавче провадження).
Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто це правочин.
Подібні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц (провадження № 14- 428цс18).
Особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства (стаття 650 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною першої статті 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець.
Відчуження майна з електронних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року в справі № 214/9244/14 (провадження № 61-9761св21) зазначено, що «набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Виходячи з наведеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, і покупець - переможець електронних торгів. Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17 (провадження № 12- 128гс18).
Звертаючись із позовом про визнання недійсними електронних торгів, ОСОБА_1 пред'явила позов до організатора електронних торгів ДП «Сетам» та приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Яцишина А.М., а покупця та вигодонабувача визначила як третіх осіб. Водночас у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, як відповідачі мають залучатись усі сторони правочину.
Таким чином, перевіривши наявні у матеріалах справи докази в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, встановивши, що відповідачами у справі залучені лише організатор торгів та приватний виконавець і не залучено відповідачем покупця та вигодонабувача, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання недійсними торгів через неналежний склад відповідачів, і такий висновок суду першої інстанції не спростований доводами апеляційної скарги, відповідає встановленим обставинам, нормам матеріального права та висновкам Верховного Суду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. 376 ЦПК України могли б бути підставою для його скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 375 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Оболонського районного суду міста Києва від 15 червня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: