Справа №752/16924/22 Головуючий в суді І інстанції Чередніченко Н.П.
Провадження № 22-ц/824/13097/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Медведчук Д.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича, боржник: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В., в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Павлюка Н.В. від 12.05.2023 року, винесену у ВП № НОМЕР_2 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 752/16924/22, виданого 25.04.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва.
В обґрунтування скарги зазначав, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2023 року у справі № 752/16924/22, було стягнуто із ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 154000,00 грн. та пеню в сумі 19416,50 грн.
Постановою приватного виконавця від 27.04.2023 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2. В подальшому, постановою приватного виконавця від 12.05.2023 року, у зв'язку із перебуванням боржника на військовій службі за мобілізацією, було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року в задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що за законом, саме по собі проходження боржником військової служби не є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження, а місцевим судом не перевірялася та не встановлювалася така неможливість вчинення в цей період виконавчих дій. Крім того, вказує, що актуальної довідки про проходження боржником військової служби приватному виконавцю надано не було.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець діяв у межах та на підставі повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2023 року у справі № 752/16924/22 стягнуто із ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі 154000,00 грн. та пеню в сумі 19416,50 грн.
25.04.2023 року Голосіївським районним судом було видано виконавчий лист № 752/16924/22.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н.В. від 27.04.2023 року було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 752/16924/22.
Крім того, постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н.В. від 27.04.2023 року в рамках зазначеного виконавчого провадження було накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_2 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н.В. від 27.04.2023 року в рамках зазначеного виконавчого провадження було накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н.В. від 12.05.2023 року, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» та у зв'язку із перебуванням боржника ОСОБА_2 на військовій службі за мобілізацією було зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 752/16924/22, виданого 25.04.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва.
Статтею 447 ЦПК України розділу VII «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
Відповідно до ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
На підтвердження існування обставин для зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 станом на 12.05.2023 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) заявник надав виконавцю копію довідки № 230/23 від 28.02.2023, з якої вбачається, що солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 12.02.2023 по теперішній час.
Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та вирішення питань, пов'язаних з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі, врегульовано Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008.
Відповідно до пункту 12 Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Верховний Суд у постанові від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20 (провадження № 61-7918св22) вказав, що результат аналізу пункту 12 Положення дає підстави зробити висновок про те, що встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом оформлюється письмовими наказами по особовому складу, а відтак на підтвердження того, що боржник перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, він має надати наказ по особовому складу.
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції представник боржника на підтвердження перебування боржника у складі Збройних Сил України надав суду незавірену фотокопію довідки № 517/23 від 23.06.2023 року. Разом з тим, матеріали справи не містять достовірних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, оскільки ним не надано наказу по особовому складу.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що норма п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» про те, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, зокрема, якщо боржник виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, обумовлена саме неможливістю проведення виконавчих дій згідно з умовами служби.
Отже, обов'язковою умовою для зупинення виконавцем виконавчих дій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) є саме неможливість проведення виконавчих дій в конкретному виконавчому провадженні згідно з умовами служби боржника.
З матеріалів справи вбачається, що у виконавчому провадженні №71678879 стягуються грошові кошти з ФОП ОСОБА_2 (грошове зобов'язання) на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14.03.2023 року, яке не передбачає вчинення особистих дій та присутності боржника, а передбачає повернення заборгованості, що не зумовлює неможливість виконання рішення суду внаслідок обставин заявлених боржником у своїй заяві.
Натомість, сам приватний виконавець, в силу вимог закону, має повноваження на вчинення виконавчих дій щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (в силу вимог ч. 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження») задля належного та ефективного виконання судового рішення.
У рішенні «Горнобі проти Греції» (§ 40) ЄСПЛ наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін.
Таким чином, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні скарги є необґрунтованим, оскільки в даному випадку примусове виконання рішення не вимагає особистої присутності боржника, у зв'язку з чим відсутня обов'язкова умова для зупинення виконавчого провадження, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження».
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати, з ухваленням нового судового рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 і визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Павлюка Назара Васильовичавід 12.05.2023 року, винесену у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 752/16924/22.
Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 29 червня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Назара Васильовича, боржник: фізична особа-підприємець ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Павлюка Назара Васильовича від 12.05.2023 року, винесену у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 про зупинення вчинення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа № 752/16924/22, виданого 25.04.2023 року Голосіївським районним судом м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: