Справа №752/16924/22 Головуючий в суді І інстанції Шевченко Т.М.
Провадження № 22-ц/824/15664/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Мельника Я.С.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Гуля В.В.,
за участі секретаря Медведчук Д.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича щодо зняття арешту з коштів боржника; заінтересована особа ОСОБА_2 ,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову від 12 травня 2023 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. про зняття арешту з коштів у виконавчому провадженні № НОМЕР_4.
Скаргу обґрунтовував тим, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 154 000,00 грн. та 19 416,50 грн. пені.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. від 27 квітня 2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4.
Постановою приватного виконавця від 27 квітня 2023 року накладено арешт на кошти боржника. Дана постанова направлена в АТ КБ "Приват банк" для виконання. Згідно відповіді АТ КБ "Приват банк" арешт на рахунки боржника накладено в межах суми звернення стягнення.
В подальшому, на адресу приватного виконавця надійшла заява від боржника, згідно якої він просив припинити чинність арешту коштів, які містяться на рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк", оскільки даний рахунок є рахунком для отримання заробітної плати.
Постановою від 12 травня 2023 року вирішено зняти арешт з НОМЕР_1, що належить боржнику на підставі ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відповідно до абзацу 3 пп. 3 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації.
Вважав, що в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року у задоволенні скарги відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його скарги, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом усіх обставин справи.
Обґрунтовує доводи апеляційної скарги тим, що судом першої інстанції не враховано, що на підтвердження того, що рахунок НОМЕР_1 є рахунком для отримання заробітної плати боржником було надано виписку з рахунку за період з 01.11.2022 по 30.01.2023, проте наданий боржником документ, (таблиця) у формі.xlsx без зазначення реквізитів боржника, його рахунку та без відповідних електронних цифрових підписів посадових осіб банку та його печатки, на думку заявника, не є належним доказом отримання боржником на вказаний рахунок заробітної плати.
Крім того, приватним виконавцем винесено оскаржувану постанову за відсутності належного підтвердження, що звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунку, заборонено законом, оскільки на рахунок НОМЕР_1 зараховується заробітна плата, а також будь-які інші кошти боржника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що приватний виконавець правомірно зняв арешт з рахунку боржника, оскільки на цей рахунок також зараховується заробітна плата.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 березня 2023 року частково задоволено позов ОСОБА_1 . Постановлено стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 154 000,00 грн. та 19 416,50 грн. пені. Вирішено питання про судові витрати (а.с. 41)
25 квітня 2023 року на підставі вказаного судового рішення був виданий виконавчий лист № 752/16924/22.
Постановою від 27 квітня 2023 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4 (а.с. 54)
Постановою від 27 квітня 2023 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_3 . Дана постанова скерована в АТ КБ "Приват банк" для виконання. Згідно відповіді АТ КБ "Приват банк" арешт на рахунки боржника в межах суми звернення стягнення накладено. На адресу приватного виконавця надійшла заява від боржника, згідно якої боржник просить припинити чинність арешту коштів, які містяться на рахунку IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ "Приватбанк" та є рахунком для отримання заробітної плати (а.с. 70)
Постановою від 12 травня 2023 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Н.В. вирішено зняти арешт з НОМЕР_1, що належить боржнику ОСОБА_3 на підставі ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відповідно до абзацу 3 пп. 3 п. 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації (а.с. 66)
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» стосовно рахунку ОСОБА_3 № НОМЕР_2 відкритий під картку для виплат № НОМЕР_3 на нього зараховується заробітна плата, а також можуть зараховуватися будь-які інші кошти (а.с.169)
На підставі статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
За приписами частини другої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
У статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до п.1.2. розділу І Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 22.06.2012 №758, рахунки із спеціальним режимом використання - рахунки, які відкриваються в Казначействі та його органах підприємствам, установам, організаціям для проведення розрахунків з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу (в тому числі послуг з транспортування, розподілу та постачання), тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, з погашення заборгованості перед державним бюджетом, з повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, міськими радами) або під державні (місцеві) гарантії, з електронного адміністрування податків, для сплати заборгованості за електроенергію, для зарахування депозитних коштів та небюджетні рахунки розпорядників бюджетних коштів.
В абзаці другому частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин статтю 68 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідну практику Верховного Суду щодо звернення стягнення на заробітної плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, оскільки правила, що регулюються питання накладення арешту на майно (кошти) боржника та зняття такого арешту, містяться в іншому розділі VII Закону України «Про виконавче провадження», який має назву «Порядок звернення стягнення на майно боржника».
Приписи розділу VII Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на майно боржника є загальними правилами, а приписи розділу IX цього Закону про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - спеціальними, оскільки застосовуються лише у визначених випадках, зокрема, у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів, а також за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) (пункти 7.14, 7.15 постанови), а також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21).
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року в справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) викладено висновки про те, що, передбачене абзацом другим частини другої статті 59 Закону № 1404-VIII зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до підпункту 1 частини четвертої статті 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, приватний виконавець не ухвалював постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_3 , з постанови про арешт коштів боржника від 27.04.2023 вбачається, що арешт накладено на всі грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, а відтак боржник мав довести, а приватний виконавець та суд першої інстанції встановити, що рахунок, з якого боржник просив зняти арешт є рахунком із спеціальним режимом використання та/або, що на кошти, розміщені на цьому рахунку заборонено звертати стягнення, чого ним доведено не було.
Натомість, з матеріалів справи вбачається, що на рахунок ОСОБА_3 № НОМЕР_2 відкритий під картку для виплат № НОМЕР_3 зараховується заробітна плата, а також можуть зараховуватися будь-які інші кошти, а відтак він не є рахунком із спеціальним режимом використання і законом не заборонено накладення на нього арешту.
Судом першої інстанції не враховано, що арешт може накладатись на кошти, а не на рахунок (абзац перший частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII), а відтак приватний виконавець не мав права вживати заходів для зняття арешту саме з рахунку, спеціальний режим використання якого не доведений, а не з грошових коштів, які є грошовим забезпеченням.
Вказане узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 червня 2022 року в справі № 203/4803/21.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення скарги, а відтак апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 та визнання протиправною та скасування постанови від 12 травня 2023 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича про зняття арешту з коштів у виконавчому провадженні № НОМЕР_4.
Керуючись ст. ст. 374, 376 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 вересня 2023 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича щодо зняття арешту з коштів боржника; заінтересована особа ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 12 травня 2023 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Павлюка Назара Васильовича про зняття арешту з коштів у виконавчому провадженні № НОМЕР_4.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Судді: