[1]
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду - Сілкова І.М., за участю ОСОБА_1 та його захисника Василини А.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.08.2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Як встановив суддя у постанові, 26.05.2023 року о 12 год. 50 хв. на вул. Довженка в м. Києві водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Ssang Yong» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість, який від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.08.2023 року та закрити провадження в справі стосовно нього на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на недотримання судом першої інстанції вимог ст.ст. 245, 251 280 КУпАП, оскільки суд розглянув справу без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи, не дав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого судового рішення.
При цьому апелянт зазначає, що у нього були відсутні ознаки сп'яніння вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, що також підтверджується даними наявного у справі відеозапису, і працівник поліції, який взагалі не виходив зі свого службового автомобіля, не повідомив йому виявлені ними ознаки сп'яніння та не перевіряв наявність у нього цих ознак, що є порушенням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», яка регламентує процедуру проведення огляду водіїв на стан сп'яніння.
Також вказує, що працівники поліції не залучали двох свідків, а наявний у справі відеозапис не можна вважати належним та допустимим доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, оскільки відеозапис не вівся безперервно і не відображає усіх обставин події.
Крім того, матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом, що є обов'язковою умовою наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Апелянт звертає увагу, що після складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення він самостійно звернувся до КНП КМНКЛ «Соціотерапія» та пройшов відповідний огляд, за результатами якого згідно Висновку цього закладу від 26.05.2023 року він не перебував у стані ні алкогольного, ні наркотичного сп'яніння.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Василини А.Р. на підтримку доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 та апеляційні доводи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги захисника, з огляду на наступне.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно і об'єктивно з'ясував усі фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та прийняв рішення, зміст якого відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є обґрунтованою та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №259208 від 26.05.2023 року (а.с. 2), в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість), при цьому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога відмовився; даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою встановлення стану сп'яніння, в якому зазначені ознаки наркотичного сп'яніння виявлені поліцейським (а.с. 3); розпискою ОСОБА_1 (а.с. 4), який підтвердив відсторонення його від керування автомобілем «Ssang Yong» д.н.з. НОМЕР_1 та розпискою гр. ОСОБА_2 (а.с. 5), який зобов'язався доставити автомобіль до місця стоянки за адресою: м. Київ, вул. Тихого, 91; даними постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС №7056723 стосовно водія ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП за керування ним транспортним засобом без посвідчення водія (а.с. 6), а також даними відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції (а.с. 7), які підтверджують обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Судом першої інстанції належним чином були досліджені дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, яким дана належна оцінка, в тому числі і доводам захисника в судовому засіданні, з чим також погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог пункту 12 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4, розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 7), ОСОБА_1 відмовився на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у лікаря-нарколога.
При цьому поліцейським було роз'яснено водію ОСОБА_1 , що у разі його відмови від проходження огляду стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, зафіксовані на вказаному відеозаписі обставини узгоджуються з даними викладеними поліцейським у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 і з достатньою повнотою підтверджують факт порушення останнім вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України та спростовують доводи його апеляційної скарги про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду водія на стан наркотичного сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки наркотичного сп'яніння вказані в протоколі про адміністративне правопорушення і працівники поліції не повідомили ОСОБА_1 виявлені ними ознаки сп'яніння та не перевіряли наявність у нього цих ознак є безпідставними, оскільки пунктом 2 Розділу І Інструкції встановлено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Тобто за змістом цієї норми поліцейський, як посадова особа на якого покладено обов'язок забезпечення безпеки дорожнього руху, самостійно за власним переконанням визначає наявність у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння, визначених п.п. 3, 4 Розділу І Інструкції.
Апеляційні доводи про те, що наявний у справі відеозапис не можна вважати належним і допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, з підстав того, що вказаний відеозапис є неповним і не відображає усіх фактичних обставин даної справи, апеляційний суд також вважає безпідставними, оскільки згідно даних наявного у справі відеозапису з нагрудної камери поліцейського на місці події зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога. Тобто вказаний відеозапис повністю підтверджує дані, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Посилання апелянта на відсутність двох свідків, також є безпідставними, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, який обов'язково долучається до протоколу про адміністративне правопорушення, а присутність двох свідків обов'язкова лише у разі неможливості застосування таких засобів.
В матеріалах даної справи міститься відеозапис з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 7), на якому зафіксовано, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тому в даному випадку присутність двох свідків не є обов'язковою.
Доводи ОСОБА_1 про те, що після складання стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення він самостійно звернувся до КНП КМНКЛ «Соціотерапія» та пройшов відповідний огляд, за результатами якого згідно Висновку цього закладу від 26.05.2023 року він не перебував у стані ні алкогольного, ні наркотичного сп'яніння, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 був складений не за керування ним транспортним засобом в стані сп'яніння, а саме за порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто за відмову водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
За викладеним, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього рухуУкраїни та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.08.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування та закриття провадження в справі за відсутністю в його діях адміністративного правопорушення, про що ставиться питання в апеляційній скарзі, відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення - без зміни.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду І.М. Сілкова
Справа №761/19776/23; Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП
Провадження № 33/824/4511/2023
Головуючий у І інстанції - Антонюк М.С.
Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.