Справа №932/9874/23
Номер провадження №1-кс/932/3974/23
07 листопада 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 про арешт майна,
в межах кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12023041030004329 від 02.11.2023 за ч.1 ст.286 КК України, -
До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшло вищезазначене клопотання в якому слідчий просить накласти арешт на автомобіль «MAN TGX26.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , т/п НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Фаворит Логістік», з позбавлення права користування, відчуження та розпорядження.
В обґрунтуванні клопотання слідчим зазначено, що автомобіль є основним об'єктом кримінального правопорушення, що зберігає на собі сліди кримінального правопорушення, тобто містять ознаками речового доказу, що передбачені ст. 98 КПК України, а також для проведення судово автотехнічної експертизи, експертизи технічного стану транспортного засобу та судово транспортно-трасологічної експертизи.
Слідчий в судове засідання не з'явився, разом із клопотанням надав заяву про розгляд клопотання за його відсутності.
Власник майна та водій у судове засідання не з'явились, адвокат ОСОБА_5 надав до суду заперечення в яких зазначив, що просить залишити право користування оскільки транспортний засіб здійснює перевезення значущих продуктів сільхоз виробництва.
Дослідивши надані додатки до клопотання, вважаю за необхідне клопотання задовольнити частково.
Слідчим суддею встановлено, що 02.11.2023 о 08:10, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «MAN TGX26.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з причепом «Krone AZ» р/н НОМЕР_3 , виконуючи маневр повороту праворуч з крайньої лівої смуги, скоїв зіткнення з автомобілем «ACURA MDX» Р/Н НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_7 , яка рухалась справа в попутному з ним напрямку руху.
В наслідок ДТП водію ОСОБА_7 спричинено тілесні ушкодження.
Статтею 131 КПК України, передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
За приписами ч.2 вказаної статті, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За приписами ч.3 вказаної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи, що автомобіль фактично є знаряддям злочину, міг зберегти на собі сліди злочину та такий є речовим доказом. Його збереження має важливе значення для кримінального провадження, зокрема враховуючи мотиви клопотання про необхідність проведення із ним судових експертиз.
В цей же час, клопотання слідчого в частині позбавлення права на користування транспортним засобом не знайшло свого обґрунтування, тому приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання.
На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 170-173, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовільнити частково.
Накласти арешт з позбавленням права відчуження, та розпорядження на автомобіль «MAN TGX26.440», реєстраційний номер НОМЕР_1 , т/п НОМЕР_2 , власником якого є ТОВ «Фаворит Логістік» та був вилучений у водія ОСОБА_8 .
У позбавленні права користування - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1