Справа №932/6835/23
Провадження №2/932/1956/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
«08» листопада 2023 року м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Цитульського В.І.
секретаря судового засідання Дубовик К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Державний виконавець Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Марченко Олексій Богданович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
25 липня 2023 року до суду звернувся позивач із позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Державний виконавець Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Марченко Олексій Богданович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Стислий виклад позиції позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 22 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А.було вчинено виконавчий напис № 15298 про стягнення на користь відповідача заборгованості в розмірі 2990458,04 грн. Державним виконавцем ВДВСна підставі зазначеного виконавчого напису, було відкрито виконавче провадження № 55991238. Вказаний виконавчий напис, позивач вважає таким, що вчинений з порушенням вимог чинного законодавства, а саме принципу його безспірності. Укладений кредитний договір не є нотаріально посвідченим, що свідчить про не дотримання умов його вчинення. Крім того, 2015 року відповідач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення за кредитним договором, що свідчить про наявність спору між сторонами. 14.12.2018 року хвалене заочне рішення про звернення стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості на іпотечне майно. Таким чином, відповідач отримав другий виконавчий документ за яким відкрито інше виконавче провадження. Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат».
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
28 липня 2023 року ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Такою ухвалою у третіх осіб витребувані документи на підставі яких був вчинений виконавчий напис, ухвала залишилася без виконання.
28 липня 2023 року суддя своєю ухвалою постановив забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, що оскаржується. 26 вересня 2023 року суд ухвалою постановив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.
16 жовтня 2023 року від приватного нотаріуса Завалієва А.А, надійшов лист, в якому він просить суд розглянути справу без його участі та повідомляє, що нотаріальну справу було знищено.
Представником позивача надано заяву про розгляд справи за його відсутності на задоволені позовних вимог наполягав.
Відповідач клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Фактичні обставини, встановлені судом
22 грудня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А.було вчинено виконавчий напис № 15298, яким стягнуто з ОСОБА_1 , що є боржником за кредитним договором №DNU0GA00000208 від 13.06.2007 укладеним з ПАТ КБ «Приватбанк»заборгованість в розмірі 2990458 грн. 04 коп.
Старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Ахмедовою Д.О. на підставі зазначеного виконавчого напису, було відкрито виконавче провадження № 55991238.
Норми права, які застосував суд.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 05 липня 2017 року по справі №754/9711/14-ц безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов'язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині. Мова йде про зміни, які дозволяли вчиняти виконавчі написи нотаріуса про стягнення заборгованості на договорах позики/кредиту, які не були нотаріально посвідчені.
Мотиви суду.
В ході розгляду справи суд встановив, що матеріали справи не містять відомостей про те, що нотаріусом при вчиненні виконавчого напису з'ясовані всі обставини розміру та періоду за який утворилась заборгованість, не встановлено чи отримував нотаріус від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та можливе здійснення його часткового погашення.
З наданих суду документів неможливо встановити чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 22 грудня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Укладений між сторонами кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.
Висновок суду.
Зазначені обставини є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а тому суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства та він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат в частині сплати судового збору позивачем, суд виходить із того, що позовні вимоги позивача задоволено, а тому у порядку ст.141 ЦПК України має підстави стягнути із відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1488 гривень 60 коп. за подання позовної заяви .
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 18, 256, 257 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», Конституцією України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», треті особи: приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Державний виконавець Першого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Шевченківському та Центральному районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Марченко Олексій Богданович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюзадовільнити.
Визнати виконавчий напис приватного нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва Артема Анатолійовича від 22 грудня 2017 року, зареєстрованого в реєстрі за № 15298, про стягнення з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПІ НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження зареєстровано за адресою: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570) заборгованості за кредитним договором № DNU0GA00000208 від 13 червня 2007 року на загальну суму у розмірі 2992 258,04 грн. таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження зареєстровано за адресою: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати, понесені за подання позову, у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений та проголошений 08 листопада 2023 року.
Суддя: В.І.Цитульський