ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Черкаси
справа № 711/3903/23 провадження № 22-ц/821/1502/23 категорія 305010900
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Бородійчука В.Г.
суддів: Карпенко О.В., Василенко Л.І.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Ястремський Олександр Якович
відповідач: ОСОБА_2
третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна»
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
19 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ПрАТ «СК Євроінс Україна» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з вини ОСОБА_2 сталася ДТП, в якій було пошкоджено автомобіль позивача.
Відповідно до звіту про оцінку вартості збитків, зробленим на замовлення страховика відповідачки, вартість відновлювального ремонту автомобілю позивача складає 231 676,61 грн., а вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 84 412,34 грн.
Фактично на відновлювальний ремонт пошкодженого автомобілю позивач витратив 197 830 грн.
Страховиком ОСОБА_2 позивачу було відшкодовано 84 412,34 грн. (страхова виплата). Тож, позивач вважає, що відповідачка має доплатити йому різницю між вартістю фактично завданої шкоди (вартість відновлювального ремонту) та страховою виплатою, що складає 113 417,66 грн.
Також в позові зазначено, що внаслідок події ДТП позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає у глибоких душевних стражданнях з приводу тривалої неможливості експлуатації пошкодженого автомобіля, емоційно-душевних переживаннях через зміну звичного укладу життя, негативних наслідках для самопочуття і здоров'я. Тому, позивач оцінює грошовий еквівалент компенсації завданої йому моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.
З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 просив стягнути на його користь із ОСОБА_2 в якості відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суму коштів в розмірі 113 417,66 грн., а в якості відшкодування моральної шкоди - 15000 грн. Також позивач просив відшкодувати йому за рахунок відповідачки судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 113 417 грн. 66 коп. та моральну шкоду в розмірі 3 000 грн., а всього - 116 417 грн. 66 коп.
Компенсовано ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ судовий збір в сумі 1 164 грн. 18 коп.
Рішення суду мотивоване тим, що суд, проаналізувавши зміст актів здачі-прийняття наданих послуг №М-01048 від 15 травня 2023 року та № М-01112 від 16 травня 2023 року суд прийшов до висновку, що ФОП ОСОБА_3 здійснено ремонтно-відновлювальні роботи автомобілю позивача за загальною ціною 197 830 грн., з яких вартість запасних частин та необхідних для ремонту матеріалів - 165 750 грн., вартість ремонтних робіт - 32 080 грн.
Порівняння зазначених відомостей свідчить, що при виконанні відновлювального ремонту автомобілю позивача не було здійснено необґрунтованих дій з боку виконавця ремонтних робіт, а розбіжність у розмірі вартості ремонтних робіт обумовлена більшими витратами виконавцем послуг робочих годин на здійснення ремонтних робіт. Будь-яких обставин, що свідчили про необґрунтованість чи невиправданість здійснення відповідних робіт судом не встановлено.
За таких обставин, понесені позивачем витрати на відновлювальний ремонт його автомобілю після ДТП, спричиненого з вини відповідачки, суд визнає належним чином обґрунтованими в розмірі 197 830 грн., а відтак заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідачки різниці між фактичними збитками позивача та сумою отриманого страхового відшкодування є правомірними і підлягають задоволенню в повному обсязі, тобто в розмірі 113 417,66 грн. (197 830 грн. - 84 412,34 грн.).
Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд виходив з того, що враховуючи доводи позивача щодо змісту моральної шкоди та обсяг доказів на її підтвердження, ступень вини відповідачки у настанні її наслідків, поведінку відповідача (яка не заперечувала своєї вини), поведінку позивача, ступень обґрунтованості незручностей, завданих пошкодженням автомобіля, керуючись принципами розумності і справедливості, суд визначив грошову компенсацію за завдану позивачу моральну шкоду на рівні 3 000 грн., яка підлягає компенсації за рахунок відповідачки і буде належним і достатнім засобом грошової компенсації такої шкоди.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 оскаржила його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2023 року як незаконне та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що обставини справи щодо розміру матеріальних збитків, завданих позивачу внаслідок ДТП є недоведеними, при цьому суд першої інстанції визнав вищевказані обставини встановленими на підставі неналежних та недопустимих доказів.
Зазначено, що районний суд в обґрунтування розміру заподіяної матеріальної шкоди позивачу послався в судовому рішенні на звіт від 17 листопада 2022 року № 19830.
Вказаний звіт не може бути належним та допустимим доказом у справі, оскільки вартість матеріального збитку та вартість відновлювального ремонту можуть бути визначені виключно експертом, який має відповідну кваліфікацію та спеціальність. Визначення вартості матеріальних збитків, завданих власникам транспортних засобів внаслідок ДТП та встановлення вартості відновлювального ремонту транспортних засобів внаслідок ДТП виходить за межі компетенції «оцінювача».
Оскільки на момент подачі позовної заяви до суду автомобіль був повністю відремонтований, тому проведення судової автотоварознавчої експертизи за клопотанням відповідача є неможлива.
При цьому, судова автотоварознавча експертиза не може бути проведена по матеріалам справи, оскільки огляд даного автомобіля проводився без участі відповідача та його представника.
Крім того, судом першої інстанції не враховано того факту, що страхувальником сплачено позивачу згідно наведеного вище полісу обов'язкового страхування 84 412,34 грн., в той час як ліміт відповідальності складав 130 000 грн. При цьому, позивач отримуючи вказану сплату погодився із розміром збитку, який визначений страховою компанією та складав 84 412,34 грн.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ОСОБА_1 зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не дають підстав для зміни чи скасування судового рішення.
На думку позивача доводи апеляційної скарги про те, що оцінка вартості (розміру) збитків має бути проведена виключно судовим експертом є безпідставними, оскільки вищевказана оцінка була проведена в досудовому порядку на замовлення страховика, що передбачено законодавством.
За таких обставин просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Крім того, до суду подана заява про розподіл витрат на правничу допомогу, в якій ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 8 000 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Судом першої інстанції встановлено, що 06 жовтня 2022 року о 08 год. 50 хв. в м. Черкаси на перехресті вул. О.Панченка та вул. Смаглія, ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом марки «Лексус» (LEXUS RX 300), д.н.з. НОМЕР_1 , по другорядній дорозі на перехресті нерівнозначних доріг, не надала переваги в русі транспортному засобу марки «Рено» (RENAULT KOLEOS), д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , що рухався по головній дорозі справа, чим порушила п.п. 16.11, 2.3 «б» ПДР України. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Згідно постанови Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 жовтня 2022 року у справі №712/8369/22 ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні ДТП (а.с. 10).
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Лексус», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно полісу обов'язкового страхування № 209131041. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну - 130 000 грн., франшиза - 0 грн.
Позивач є власником автомобіля марки «Рено», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 9).
11 жовтня 2022 року представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було здійснено огляд автомобіля позивача з метою здійснення оцінки вартості матеріального збитку, за наслідками якого складений акт огляду транспортного засобу (а.с. 12-13).
В подальшому на підставі відповідно акту ТОВ «СЗУ Україна» складено звіт про оцінку вартості збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 17 листопада 2022 року № 19830.
Згідно вказаного звіту вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу марки «РЕНО», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження, станом на 10 жовтня 2022 року становить 96 930,81 грн. з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування (а.с. 14-49).
Згідно страхового акту № 75319/1/2022 ПрАТ «СК «Євроінс Україна» прийняте рішення про здійснення виплати страхового відшкодування в розмірі 84 412,34 грн. на користь позивача в якості відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП його автомобілю.
Розрахунок суми страхового відшкодування здійснено, виходячи з вартості відновлювального ремонту на підставі звіту від 17 листопада 2022 року з відрахуванням ПДВ на запасні частини, про що було повідомлено позивача листом ПрАТ «СК «Євроінс Україна» від 28 грудня 2022 року за вих. № 75319/1 (а.с. 50, 52) і того ж дня перераховано йому кошти в сумі 84 412,34 грн.
Автомобіль позивача відремонтований 16 травня 2023 року ПП ОСОБА_3 .
Вартість ремонтних робіт склала 197 830 грн., які були сплачені позивачем на користь ПП ОСОБА_3 , що підтверджується актами здачі-прийняття наданих послуг № М-01048 від 15 травня 2023 року та № М-01112 від 16 травня 2023 року та банківськими квитанціями про сплату коштів (а.с. 53-63).
Оскільки фактичні витрати, які зроблені позивачем для відновлення стану його автомобіля після ДТП складають 197 830 грн., а йому за рахунок ПрАТ «СК «Євроінс Україна» компенсовано лише 84 412,34 грн., то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, між сторонами існує спір щодо порядку відшкодування шкоди, завданої внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, який регулюється нормами Цивільного кодексу України та Закону України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
З матеріалів справи вбачається, що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина відповідачки та отримання позивачем від ПрАТ «СК «Євроінс Україна» суми страхового відшкодування у розмірі 84 412,34 грн.
Предметом спору є недостатність, на думку позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна та необхідність відшкодування винуватцем ДТП збитків, які перевищують розмір страхового відшкодування.
Під час розгляду справи було з'ясовано, що ПрАТ «СК «Євроінс Україна» з дотриманням вимог, передбачених ст. 34 Закону № 1961, здійснило оцінку вартості матеріального збитку, завданого позивачу, оскільки направило свого представника для проведення огляду пошкодженого автомобілю позивача.
11 жовтня 2022 року представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було проведено огляд пошкодженого автомобіля в присутності позивача, що підтверджується протоколом огляду (а.с. 12-13), а за наслідками огляду складений звіт про визначення вартості матеріального збитку (а.с. 14-49).
Замовлений ПрАТ «СК «Євроінс Україна» у ТОВ «СЗУ Україна» звіт від 17 листопада 2022 року № 19830 складений оцінювачем ОСОБА_4 , який є сертифікованим суб'єктом оціночної діяльності, а сам звіт повністю відповідає вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Методиці оцінки, а також іншим нормативно-правовим актам, а тому судом не встановлено будь-яких обставин, які б перешкоджали використанню відомостей такого звіту при визначенні розміру вартості збитків, завданих внаслідок ДТП автомобілю позивача.
Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення про стягнення матеріальної шкоди у справі, суд мотивував свій висновок тим, що визначений у звіті № 19830 від 17 листопада 2022 року розмір збитку не відповідає фактично завданій шкоді та врахувавши акти здачі-прийняття наданих послуг ФОП ОСОБА_3 № М-01048 від 15 травня 2023 року та № М-01112 від 16 травня 2023 року встановив, що ремонтно-відновлювальні роботи щодо пошкодженого автомобіля склали 197 830 грн. При цьому, суд дійшов висновку, що різницю у сплаченому страховому відшкодуванню та затрачених позивачем коштів на відновлення автомобіля повинен сплатити відповідач.
Перевіряючи висновок суду в цій частині, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Судом враховується, що відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон № 1961-IV.
Згідно зі статтею 3 вказаного Закону, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
У разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Розглядаючи спори в даній категорії справ, судам рекомендовано враховувати Положення Закону № 1961 дотримуватись балансу інтересів як потерпілої особи, так і особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Положення статей 13, 14 ЦК України свідчить про зобов'язання учасників цивільних правовідносин діяти в межах закону, не порушуючи прав інших осіб, у спосіб, передбачений законом, добросовісно здійснюючи свої права та обов'язки.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції застосування законодавства про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема у постановах від 05 червня 2018 року у справі № 910/7449/17, від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16, від 11 грудня 2019 року у справі № 465/4287/15.
Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе в межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц).
Із встановлених судом першої інстанції обставин вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Лексус» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована в ПрАТ «СК «Євроінс Україна» згідно полісу обов'язкового страхування № 209131041. Ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 130 000 грн., франшиза - 0 грн.
Під час розгляду справи, суд першої інстанції не звернув належної уваги, що страхувальником сплачено позивачу згідно наведеного вище полісу обов'язкового страхування 84 412 грн. 34 коп., в той час як ліміт відповідальності складав 130 000 грн. При цьому, суд не врахував, що позивач, отримуючи кошти у вказаній сумі погодився із розміром збитку, який було зафіксовано страховою компанією у звіті № 19830 від 17 листопада 2022 року. Відтак, шкода в розмірі 84 412 грн. 34 коп. є фіксованою та погодженою сторонами. При цьому ОСОБА_5 не оспорив дії страхової компанії відповідача щодо встановленого нею збитку та отримав розмір страхового відшкодування у визначеному розмірі.
При цьому, надаючи оцінку звіту від 17 листопада 2022 року, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він повністю відповідає Методиці проведення огляду пошкоджених автомобілів та проведений у відповідності до встановленої процедури оцінки завданого збитку.
Враховуючи під час ухвалення рішення суду акти здачі-приймання наданих ФОП ОСОБА_3 послуг № М-01048 від 15 травня 2023 року та № М-01112 від 16 травня 2023 року та враховуючи визначений ним розмір відшкодування, суд першої інстанції врахував, що згідно відомостей ЄДРПОУ ОСОБА_3 є фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності і має зареєстровані види господарської діяльності за кодом КВЕД 45.20, 45.32, що передбачає технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, а тому він мав право здійснювати відновлювальний ремонт автомобіля позивача. Тому, понесені позивачем витрати на відновлювальний ремонт в розмірі 197 830 грн., районний суд визнав обгрунтованим доказом у справі та врахував під час ухвалення висновку.
Однак, як вбачається з вищезазначених актів здачі прийняття наданих послуг, вони підписані ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_3 .
Суд апеляційної інстанції враховує, що ініціатором проведення автотоварознавчого дослідження виступає страхова компанія, яка буде здійснювати порядок виплати коштів як компенсацію за матеріальний збиток, отриманий під час ДТП.
Результати товарознавчого огляду повинні бути зазначенні у Акті дослідження.
Оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.
Дані стосовно ушкоджених запчастин, повинні бути обов'язково вписані у акт огляду автомобіля, за результати огляду автомобіля експерт зобов'язаний ознайомити усіх зацікавлених у тому осіб.
Про наявність своїх претензій сторони обов'язково повинні зазначити у акті.
Як вбачається з акту огляду автомобіля від 11 жовтня 2022 року та звіту оцінки вартості (розміру) збитків № 19830 сторони погодили розмір 84 412 грн. 34 коп. Як вже зазначено вище, в постанові апеляційного суду будь-яких зауважень чи претензій позивачем ОСОБА_1 не надано.
Щодо актів № М-01048 від 15 травня 2023 року та № М-01112 від 16 травня 2023 року то вартість виконаних ремонтних робіт є договірною і підтвердити таку вартість можливо шляхом проведення судової авто товарознавчої експертизи з безпосереднім дослідженням пошкоджень автомобіля.
Тому, в даному випадку, визначивши розмір завданого збитку, який зафіксовано в звіті № 19830 від 17 листопада 2022 року, доведення значно більшого розміру заявлення вимог збитку покладається саме на позивача.
Оскільки, на момент звернення до суду з позовом, автомобіль RENAULT KOLEOS, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 був повністю відремонтований, тому проведення судової авто товарознавчої експертизи за клопотанням стороні і в тому числі відповідача є неможливим. Крім того, відповідач та його представник не повідомлялися та не були присутніми під час огляду автомобіля 11 жовтня 2022 року, що є порушенням їх прав на надання своїх заперечень відносно оцінки пошкоджень так як вони були позбавлені можливості перевірити відповідність пошкоджень оцінювачем у акті огляду та фактичним пошкодженням в результаті ДТП.
Тому, всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України позивачем не надано суду будь-яких обгрунтованих доказів на спростування погодженого між сторонами у звіті від 17 листопада 2022 року розміру збитків, а вартість відновлювальних робіт заявлених позивачем не може бути покладена в основу рішення щодо суті вирішення спірних правовідносин, оскільки порушує дисбаланс захищеності сторін щодо реалізації договірних відносин у сфері страхування цивільно-правової відповідальності.
Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що сума страхового відшкодування, яка була виплачена позивачу та визначена у звіті від 17 листопада 2022 року і погоджена та не оспорена сторонами є саме тим розміром завданого збитку, що був визначений згідно «Методики визначення ремонтних робіт при встановленні матеріального збитку» та у відповідності до встановленої процедури.
Всі інші подальші дії щодо визначення завданої шкоди, вчинені сторонами після встановленого у звіті розміру були проведені позивачем на власний розсуд, і доведення розміру завданих позивачу інших збільшених збитків, суд апеляційної інстанції не може визнати обґрунтованими з підстав їх заперечення іншою стороною, наявністю погодженого сторонами звіту від 17 листопада 2022 року та відсутністю належних доказів, зокрема висновку автотоварознавчої експертизи, який би спростовував висновки звіту від 17 листопада 2022 року).
Тому, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час прийняття рішення, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення матеріальної шкоди в розмірі 113 417 грн. 66 коп., а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди.
Разом з тим, надаючи оцінку вимогам про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції вірно врахував, що позивач в даному випадку зазнав психологічно-душевні стражданнях з приводу неможливості експлуатації транспортного засобу, емоційно-душевні переживаннях через зміну звичного укладу життя, негативні наслідки для самопочуття і здоров'я.
Врахувавши принципи розумності і справедливості, районний суд дійшов правильного висновку про визначення грошової компенсації за завдану позивачу моральну шкоду на рівні 3 000 грн., яка підлягає компенсації за рахунок відповідачки і буде належним і достатнім засобом грошової компенсації такої шкоди.
Рішення суду в частині компенсації ОСОБА_1 судового збору за рахунок держави у визначеному судом розмірі є також правильним і підстав для його зміни чи скасування за наслідками розгляду справи в суді апеляційної інстанції суд не вбачає.
Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, рішення суду до часткового скасування в частині вирішення питання про відшкодування матеріальної шкоди з прийняттям в цій частині нового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Разом з тим, 17 жовтня 2023 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Ястремського О.Я. надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з апеляційним переглядом справи. Оскільки апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду до скасування в основній частині, тому така заява задоволенню не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 липня 2023 року в частині стягнення матеріальної шкоди скасувати.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 113 417 грн. 66 коп.
Рішення суду в частині вирішення питання про відшкодування моральної шкоди та судових витрат (судовий збір) залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 08 листопада 2023 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді О.В. Карпенко
Л.І. Василенко