Рівненський апеляційний суд
_______________________________________________________
УХВАЛА
Іменем України
02 листопада 2023 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконфренції матеріали провадження за спільною апеляційною скаргою захисників - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року, якою продовжено строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.2, ч.3 ст.27, ч.2 ст.28 ч.5 ст.426-1 КК України, у кримінальному провадженні №62023240030000079,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року задоволено клопотання слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією в м. Рівному) ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, ОСОБА_10 , яке погоджене керівником Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_11 .
Продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Пеньки Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 18 листопада 2023 року, без визначення розміру застави..
У спільній апеляційній скарзі захисники-адвоката ОСОБА_9 та ОСОБА_8 просять вказану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
На обґрунтування заявлених вимог апелянти покликались на необґрунтованість оголошеної ОСОБА_7 підозри та недоведеність ризиків, заявлених стороною обвинувачення. Вказали, що обставини, описані у змісті пред'явленої підозри за ч.5 ст.426-1 КК України, не охоплюються складом цього злочину, оскільки відсутні будь-які докази розпочатої процедури перевірки факту, а також самого факту невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем ОСОБА_12 своїх службових обов'язків. Захисники покликались на те, що зміст пред'явленої ОСОБА_7 підозри свідчить про те, що підставою конфлікту став факт можливої співпраці солдата ОСОБА_12 з правоохоронними органами що викриття ОСОБА_7 та ОСОБА_13 , а не факт невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем ОСОБА_12 своїх службових обов'язків. Також сторона захисту вважає необґрунтованою підозру, оголошену ОСОБА_7 за ч.4 ст.186 КК України.
Окрім того, апелянти вказали, що слідчим суддею не було враховано незадовільний стан здоров'я підозрюваного, наявність у нього міцних соціальних зв'язків, оскільки він одружений і має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем ЗСУ та усвідомлює відповідальність за порушення покладеного обов'язку.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи підозрюваного ОСОБА_7 та його захисників-адвокатів ОСОБА_8 й ОСОБА_9 на підтримання апеляційної скарги, міркування прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які вказали на законність оскаржуваної ухвали та просили відмовити в апеляційних вимогах сторони захисту, перевіривши матеріали клопотання та обговоривши апеляційні доводи, колегія суддів приходить таких висновків.
Згідно приписів ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як визначено ч.3 статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених в ст.184 цього Кодексу, повинне містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При цьому, ст.177 КПК визначає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
При цьому, пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
27 липня 2023 року ОСОБА_7 було затримано в порядку п.6 ч.1 ст.615 КПК, та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ,передбаченого ч.5 ст.27, ч.2 ст.28 ч.5 ст.426-1 КК України.
28 серпня 2023 року ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Колегія суддів, перевіривши матеріали клопотання, вважає, що органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, зокрема, протоколи допиту свідків, протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які на даному етапі досудового розслідування підтверджують обґрунтованість оголошеної ОСОБА_7 підозри.
При цьому, колегія суддів зауважує, що для вирішення питання стосовно обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, що фактично оскаржує сторона захисту в апеляційній скарзі, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. У відповідності до змісту ст.368 КПК, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.
Також, на переконання колегії суддів, обставини даного кримінального провадження свідчать про те, що ризики, які були підставами для застосування ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, на даний час не зменшились та продовжують існувати.
Зокрема, ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також незаконного впливу на потерпілого та свідків продовжують існувати з огляду на те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки за місцем служби, де він обіймав посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення інкримінованих йму злочинів, підозрюваний може особисто або через інших осіб як чинити тиск на потерпілого та свідків, так і вчинити дії задля знищення чи схову речей і документів, які можуть бути використані як доказ його злочинної діяльності. При цьому слід зауважити, що на час апеляційного розгляду ОСОБА_7 було повідомлено про підозру за ст.368-5 КК України - у незаконному збагаченні, та, як було встановлено у ході досудового розслідування, до вчинення інкримінованих йому злочинів була залучена велика кількість осіб.
Окрім того, у матеріалах судового провадження міститься протокол допиту свідка ОСОБА_14 , яка є матір'ю потерпілого ОСОБА_12 , яка у своїх показаннях зазначала, що її син після вчинення протиправних дій стосовно нього, почав хвилюватись за свою сім'ю, адже ОСОБА_7 та ОСОБА_13 мають значні зв'язки та можуть йому мститися.
Також, враховуючи тяжкість можливого покарання за вчинення інкримінованих ОСОБА_7 злочинів та встановлені на даний час обставини кримінального провадження, також продовжує існувати висока ймовірність вчинення підозрюваним дій з метою переховування від органу досудового розслідування та суду.
Обставини, на які покликалась сторона захисту, а саме наявність у ОСОБА_7 стійких соціальних зв'язків, не може нівелювати встановлені ризики. Крім того, стороною захисту не було доведено, що стан здоров'я підозрюваного не дозволяє його утримувати в умовах слідчого ізолятора.
За вказаних обставин, колегія судді приходить до переконання, що продовжують існувати підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому у задоволенні апеляційних вимог сторони захисту слід відмовити за безпідставністю.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 20 вересня 2023 року, якою продовжено строк запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_7 , залишити без зміни, а спільну апеляційну скаргу захисників - адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - без задоволення.
Ця ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3