Справа № 761/38175/23
Провадження № 1-кс/761/24722/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 перекладача ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Анталія Турецької Республіки, громадянина Турецької Республіки, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні №72022000420000052 внесеному до ЄРДР 05.08.2022,-
ВСТАНОВИВ:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання детектива другого відділу детективів Підрозділу детективів із захисту економіки у сфері надання фінансових послуг Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із можливістю внесення застави у розмірі 2 123 044,00 грн.
У клопотанні зазначено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000420000052 від 05.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та за підозрами ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
01.08.2023 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
ОСОБА_5 направлялись повістки про необхідність явки до Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України 06.03.2023, 20.03.2023, 21.03.2023, 23.03.2023, 30.06.2023, 26.07.2023, 01.08.2023, 12.09.2023.
07.08.2023 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в розшук та Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області проводяться стосовно підозрюваного розшукові заходи.
Відповідно до інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 11/4.4.2/23555-23 від 20.09.2023 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використавши паспорт НОМЕР_1 25.09.2022 об 00 год. 55 хв. здійснив перетин державного кордону України через міжнародний пункт пропуску «Могилів-Подільський».
Таким чином, на теперішній час місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_5 органу досудового розслідування не відоме та останній не з'являється без поважних причин на виклик слідчого (детектива) та прокурора.
06.10.2023 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошено в міжнародний розшук та надано доручення Головному управлінню Служби безпеки України у м. Києві та Київській області та Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України на встановлення місцезнаходження останнього.
Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується наступними зібраними доказами.
Під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, потерпілого, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, з метою забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, при вирішенні питання розміру застави, вважає, що вона має складати не менше 791 (сімсот дев'яносто одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідає розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та складає 2 123 044,00 (два мільйони сто двадцять три тисячі сорок чотири) грн.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_8 , з урахуванням наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, обставин кримінального правопорушення, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора та суду з певною періодичністю; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; не відлучатися з м. Києва, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, та особами, що підлягають допиту під час проведення досудового розслідування, у тому числі: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання в повному обсязі і просив його задовольнити.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що орган досудового розслідування знаючи, що ОСОБА_5 , громадянин Турецької Республіки, виїхав та проживає в Турецькій Республіці, всупереч вимог КПК України, не вжили заходів щодо належного вручення письмового повідомлення про підозру і як наслідок спричинили втрату чи не набрання законної сили письмового повідомлення про підозру від 01.08.2023, а ОСОБА_5 не набув статусу підозрюваного. Після приїзду 17.10.2023 до України ОСОБА_15 без повісток неодноразово з'являвся до детектива БЕБ та Шевченківського районного суду м. Києва. Наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не доведено. Розмір застави не обгрунтовано. Просить у задоволенні клопотання відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, та зазначив, що вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнає.
Слідчий суддя заслухав учасників судового провадження, дослідив матеріали клопотання, надані стороною захисту докази, дійшов висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В судовому засіданні встановлено, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72022000420000052 від 05.08.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та за підозрами ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Щодо обґрунтованої підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст.ст.8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаyv.UnitedKingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).
Разом із цим належить зазначити, що при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри з метою застосування запобіжного заходу, оцінка наданих доказів здійснюється не з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а лише для визначення певної вірогідності причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою настільки, щоби виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати вже суд під час розгляду кримінального провадження за сутністю.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Слідчий суддя вважає, що наведені у клопотанні обставини в сукупності з доданими матеріалами та факт вручення підозри ОСОБА_5 дають підстави визнати набуття ним статусу підозрюваного та вважати обґрунтованою його підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу також є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, які вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності вчинення підозрюваним певних дій.
В клопотанні, та прокурором у судовому засіданні зазначено про наявність ризиків, які полягають в тому, що підозрюваний може:
- переховуватися від органів досудового розслідування;
- знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на свідків, та інших осіб, у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.
Ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку, це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (рішення у справі «W. проти Швейцарії» (W. v. Switzerland) від 26 січня 1993 року).
При вирішенні заявленого клопотання слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, один з який відноситься до особливо тяжкого, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання в м. Києві, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків.
У судовому засіданні органом досудового розслідування належним чином не доведено, що ОСОБА_5 переховувався від органу досудового розслідування та суду.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Існування ризику впливу на свідків має місце у цьому кримінальному провадженні. Однак, з урахуванням відсутності доказів вчинення таких дій протягом тривалого часу, а саме з моменту подій, які інкримінують підозрюваному, як кримінально карані діяння до часу розгляду клопотання, ступінь ймовірності вказаних ризиків дозволяє слідчому судді застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід.
Також стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 України, оскільки досудове розслідування триває, та на даний час не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування.
Щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то в клопотання та прокурором у судовому засіданні не доведено наявності зазначених ризиків.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором не доведено обставин, передбачених ч. 3 ст. 194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, згідно зі ч.4 ст.194 КПК України, має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, справу «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме:
-тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
-у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
З урахуванням викладеного, враховуючи надані докази, з метою забезпечення належного проведення досудового розслідування, доходжу висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання про застосовування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та вважаю за необхідне застосувати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати житло за місцем проживання у період часу з 22:00 до 06:00 години.
Також, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати до відповідних органів державної влади документи, що дають право виїзду за кордон України.
На думку слідчого судді, вказаний запобіжний захід з відповідними обов'язками зможе належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та жодним чином не перешкодить проведенню досудового розслідування.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 176-179, 181, 183, 184, 193, 194 196, 205, 309, 395КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання, - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 22.00 годин до 06:00 годин наступного дня.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за їх першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати до відповідних органів державної влади документи, що дають право виїзду за кордон України.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом визначити строком до 28 грудня 2023 року включно.
Контроль за виконанням ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на органи Національної поліції за місцем його проживання.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 03.11.2023.
Слідчий суддя ОСОБА_1