Справа № 752/10695/23
Провадження № 2/752/5229/23
РІШЕННЯ
іменем України
18 жовтня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Друга київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИВ:
у травні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на спадкове майно, до складу якого увійшла 1/3 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначила, що на момент смерті ОСОБА_2 була з останньою разом із своїм чоловіком зареєстрованою за однією адресою та постійно з нею проживала, а тому є такою, що прийняла спадщину. Інших спадкоємців немає.
Звернувшись до Другої київської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, постановою державного нотаріуса від 18.03.2021 року отримала відмову у видачі свідоцтва у зв'язку із неможливістю з поданих документів достовірно встановити тип об'єкту нерухомого майна, що спадкується, у зв'язку із наявними розбіжностями, а саме невідповідністю даних, зазначених в правовстановлюючому документі (тип об'єкта - квартира), та даних, що відображені в документах технічної інвентаризації (тип об'єкта - житловий будинок), та здійснити державну реєстрацію.
Тому, змушена звернутись до суду із вказаним позовом.
Ухвалою від 05.06.2023 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 03.08.2023 року (а.с. 35).
Ухвалою від 03.08.2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено судовий розгляд справи на 18.10.2023 року (а.с. 121).
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, в котрій також просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, будучи повідомленим в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав відзив, в якому просив слухати справу за його відсутності та прийняти рішення на підставі поданих доказів згідно чинного законодавства (а.с. 45).
Третя особа, будучи повідомленою в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечила, надала заявупро розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 274 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 28.03.1947 року, виданого Кагановським ЗАГС м. Києва, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 (а.с. 56).
ОСОБА_1 після одруження змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с. 57).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - мати позивача померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 , виданого Відділом реєстрації смерті у м. Києві 25.08.2009 року (а.с. 11).
ОСОБА_2 значилась на момент смерті зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою також з 15.06.1963 року зареєстрована позивач у справі (а.с. 9, 66).
З матеріалів справи вбачається, що після смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до складу якого увійшла 1/3 частина квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно свідоцтва про право власності на житло від 24.12.1993 року квартира (одноквартирний будинок) за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної власності гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 в рівних долях (а.с. 13).
Згідно державного акта на право власності на земельну ділянку Серія КВ № 126887 ОСОБА_1 , яка проживає: АДРЕСА_3 , на підставі рішення Київської міської ради від 12.02.2004 року № 49/1259 є власником земельної ділянки площею 1/3 від 0,0629 га у межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на АДРЕСА_1 , цільове призначення: будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с. 14).
Згідно інформаційної довідки КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» ПБ-2020 № 1193 від 09.09.2020 року кв. АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого сектором приватизації Московської районної державної адміністрації 24.12.1993 року та зареєстрованого в Бюро 30.12.1993 року за реєстровим № 7374 (а.с. 15).
Відділ приватизації житлового фонду Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації листом від 21.10.2003 року № 099/26-281 підтвердив, що будинок АДРЕСА_1 , який приватизовано на ім'я ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , дійсно є одноквартирним (а.с. 16).
Згідно довідки КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» про показники об'єкта нерухомого майна ПБ-2020 № 1192 від 22.09.2020 року відповідно до проведеної інвентаризації від 26.08.2020 року житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , має такі показники: Загальна площа - 108.8 м2, житлова площа - 56.5 м2. Житловий будинок літери «А» реконструйовано. Документи, які надають право на реконструкцію, а також будівництво гаража літери «Ж», гаража літери «З», сараю літери «К» до Бюро не надавались.Зведення на земельній ділянці вбиральні літери «И» та погребу літери «Й» згідно постанови Кабінету міністрів України від 07.06:2017 року №406 відноситься до переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. До реконструкції житловий будинок літери «А» мав наступні показники:Загальна площа - 71.1 м2, житлова площа - 37.7 м2. Станом на 26.08.2020 року підсобні приміщення житлового будинку загальною площею 31.4 м2- знесені (а.с. 17).
Відповідно до листа КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 10.11.2020 року № 062/14-12213 (И-2020) за даними інвентаризаційної справи за адресою: АДРЕСА_1 з 1949 року було проведено технічна інвентаризація житлового будинку, який, в подальшому переданий на баланс ЖЕУ-207.
У 1993 році органом приватизації було видано свідоцтво про паво власності на одноквартирний житловий будинок.
В подальшому, 02.02.2005 року, було оформлено Державний акт на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вище наведені обставини, Бюро провело останню технічну інвентаризацію 26.08.2020 року одноквартирного житлового будинку і видало технічний паспорт на будинок садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, оскільки зазначений будинок повністю відповідає цим вимогам (а.с. 18, 19-24).
Згідно довідки Інституту української мови № 307/349 від 20.10.2020 року щодо функціонування різних форм назви вулиці в м. Києві Нікопільська і Нікопольська, наведених у різних документах - свідоцтві про право власності на житло й у паспорті особи-запитувача, зазначені форми лінгвістично ідентичні, оскільки становлять графічні варіанти тієї самої назви, яка, відповідно до чинного правопису української мови, має форму Нікопольска Розбіжність у написанні виникла під впливом українських власних географічних назв із другим компонентом -піль в основі (а.с. 25).
Постановою державного нотаріуса Кушнір О.Д. Другої київської державної нотаріальної контори від 18.03.2021 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва у зв'язку із неможливістю з поданих документів достовірно встановити тип об'єкту нерухомого майна, що спадкується, у зв'язку із наявними розбіжностями, а саме невідповідністю даних, зазначених в правовстановлюючому документі (тип об'єкта - квартира), та даних, що відображені в документах технічної інвентаризації (тип об'єкта - житловий будинок), та здійснити державну реєстрацію (а.с. 26-28).
Судом також встановлено, що інші спадкоємці, які прийняли спадщину, після смерті ОСОБА_2 відсутні.
Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).
Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (ч. ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України).
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від померлої фізичної особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. ст. 1258, 1261 ЦК України).
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Тобто, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Оскільки, як вбачається з матеріалів спадкової справи № 455/2020, наданої Другою київською державною нотаріальною конторою на виконання ухвали суду від 05.06.2023 року, ОСОБА_1 прийняла спадщину на все спадкове майно після смерті матері - ОСОБА_2 , враховуючи, що іншим способом, окрім судового порядку, позивач не може захистити своє спадкове майнове право, тому відповідно до ст. 16 ЦК України воно підлягає захисту шляхом визнання за нею права власності на майно в порядку спадкування за законом, тому суд надходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача обґрунтованими, а поданий позов підлягає повному задоволенню.
Питання судових витрат слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 19, 81-82, 89, 142, 200, 206, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: Друга київська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину будинку садибного типу з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з Київської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 001,00 грн. (дві тисячі одна гривня 00 копійок).
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 . РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, адреса: вул. Хрещатик, буд. 36, м. Київ, 01044.
Третя особа - Друга київська державна нотаріальна контора, код ЄДРПОУ 02901813, адреса: вул. Саксаганського, буд. 45, м. Київ, 01033.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.С. Хоменко