Справа №583/2069/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Соколова Н. О.
Номер провадження 33/816/498/23 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 173 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2023 року, якою провадження про притягнення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1
до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2023 року, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 173 КУпАП було закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № ВАД № 060133 від 08 травня 2023 року, 01 травня 2023 близько 08 год. 50 хв. в м. Охтирка по вул. Незалежності, 2, біля магазину «Тік - Так», громадянин ОСОБА_2 ображав нецензурною лайкою громадянина ОСОБА_1 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
У поданій апеляційні скарзі, потерпілий ОСОБА_1 вважає вказану постанову суду першої інстанції необґрунтованою та такою, що підлягаю скасуванню.
Свої доводи мотивує тим, що суд першої інстанції неналежним чином не умотивував своє рішення, не проаналізував вказані докази, адже протокол про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП має доказову силу, якщо в ньому зафіксовані всі суттєві ознаки, які перелічені в статті 256 КУпАП.
Апелянт вказує на те, що всі реквізити, які передбачені статтею 256 КУпАП, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення № ВАД № 060133 від 08 травня 2023 року, складеному дільничним офіцером поліції сержантом Панащенком В.В., який у повній мірі дотримався процедури та склав відносно ОСОБА_2 адміністративний протокол за ст. 173 КУпАП.
Потерпілий ОСОБА_1 вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що в матеріали справи не містять достатньо доказів, які б вказували, що ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, а складений відносно нього адмінпротокол на думку апелянта можна вважати належним доказом вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
В судове засідання апеляційної інстанції особа відносно якої провадження було закрито ОСОБА_2 та апелянт ОСОБА_1 , які є належним чином повідомленими про розгляд справи, не з'явилися. ОСОБА_1 подав заяву, в якій просив розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи вищезазначені обставини, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_1 , які повідомлені належним чином про час, день та місце розгляду справи, що не суперечить вищезазначеним вимогам Закону та узгоджується з вимогами частини 6 ст.294 КУпАП.
Щодо вимог апеляційної скарги, то апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставинам зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних в матеріалах справи письмових доказів, суддя районного суду дав об'єктивну та належну оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, суд дійшов наступних висновків.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії № ВАД № 060133 від 08 травня 2023 року, ОСОБА_2 01 травня 2023 близько 08 год. 50 хв. в м. Охтирка по вул. Незалежності, 2, біля магазину «Тік - Так», громадянин ОСОБА_2 ображав нецензурною лайкою громадянина ОСОБА_1 , чим порушив громадський порядок та спокій громадян, вчинивши правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
Як вбачається з наданих ОСОБА_2 суду першої інстанції пояснень вину свою у вчиненні хуліганських дій по відношенню до ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що 01 травня 2023 року о 08 год. 50 хв. він дійсно перебував біля магазину «Тік-Так» по вул. Незалежності, 2 в м. Охтирка. В цей час до нього підійшов ОСОБА_1 і почав чіплятися, запитуючи чого це він не на робочому місці, а п'є каву в робочий час, на що ОСОБА_2 намагався не реагувати на те, що каже ОСОБА_1 , однак, останній не переставав висловлюватися в його бік та провокувати на сварку. ОСОБА_2 відповів ОСОБА_1 , що це взагалі не його справа, що, коли й де він робить, а також голосно сказав, щоб той від нього відчепився. На це ОСОБА_1 відреагував тим, що написав на нього заяву у відділі поліції, вказавши, що він скоїв відносно ОСОБА_1 неправомірні дії. Крім того додав, що ОСОБА_1 поводить себе дивно, постійно пише заяви в поліцію на нього, звинувачуючи у різних правопорушеннях. ОСОБА_2 зазначив що нецензурних висловлювань на адресу ОСОБА_1 не висловлював.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, наданих пояснень в суді першої та апеляційної інстанції між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 склалися конфліктні неприязні відносини, які мають тривалий характер, про що свідчать, постійні звернення вказаних осіб із заявами до правоохоронних органів, і на даний час в секторі дізнання Охтирського РВП ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження за № 12022205480000105 від 03.07.2022 року, внесене до ЄРДР стосовно ОСОБА_1 за ст. 357 КК України на підставі ухвали Шишацького районного суду Полтавської області від 29 червня 2022 року, якою зобов'язано посадових осіб Охтирського РВП ГУНП в Сумській області внести відомості до ЄРДР за заявами ОСОБА_2 від 27.04.2022 та 28.04.2022 року, про вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій та замаху на викрадення документів та печатки нотаріальної контори.
Проаналізувавши вищевказані докази, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУПАП, з таким висновком погоджується і апеляційний суд.
Так, статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав'язати свою волю (свавілля).
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Об'єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об'єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.
Апеляційний суд зауважує на тому, що обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП є хуліганський мотив та умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана.
Хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Для юридичної оцінки діяння за статтею 173 КУпАП обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього правопорушення у виді порушення громадського порядку і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
За відсутності відповідного мотиву, коли діяння зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і такі дії спрямовані до конкретної особи з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.
Так, як роз'яснив ВС в своїй постанові від 03.07.2019 у справі № 288/1158/16-к, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства. Домінування у свідомості винного такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання на потерпілого є головним критерієм відмежування хуліганства від інших незаконних дій проти особи. При цьому, хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку тотального негативізму й ворожого ставлення до суспільства.
Отже, як зазначив Верховний Суд, за відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства (пошкодження майна) зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства. В даному випадку, судом встановлено, що між сторонами вже існували раніше певні неприязні стосунки, які тривають і на сьогоднішній день, про що свідчать наявні а матеріалах справи відомості, а тому, в діях ОСОБА_2 відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень, тобто внутрішнього спонукання особи порушити не тільки громадський порядок, але й проявити неповагу до суспільства чи окремої особи без вагомих на те причин, що в даному випадку відсутнє.
Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Перевіряючи матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку щодо відсутності достатніх доказів вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_2 згідно протоколу про адміністративне правопорушення поставлено у провину дрібне хуліганство, яке проявлялось у нецензурній лайці.
Разом з тим, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджуються належними та допустимими доказами.
Апеляційним судом встановлено, що органом, на який покладено обов'язок щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та збирання доказів, не було встановлено та не допитано жодного свідка з приводу подій, що мали місце 04 квітня 2023 року, не надано доказів вживання ОСОБА_2 нецензурної лайки, не встановлено конкретне місце вчинення правопорушення та чи є воно громадським.
Заява про вчинення правопорушення написана ОСОБА_1 та його письмове пояснення не є достатніми доказами для притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності.
Посилання потерпілого на те, що ОСОБА_2 постійно його ображає та виражається нецензурною лайкою в його бік, апеляційний суд визнати безумовною підставою для скасування судового рішення не може, оскільки, як вже було вказано вище, між потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують неприязні відносини.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Працівниками поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, та на яких згідно закону покладається обов'язок збирання доказів, не долучено до матеріалів справи доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Як районний суд, так і апеляційний суд не мають права перебирати на себе визначений ст. 251 КУпАП обов'язок збирання доказів, який покладений у даному випадку на орган поліції.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, зважаючи на викладене, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та взаємозв'язку, на підставі досліджених в суді апеляційної інстанції доказів, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова суду першої інстанції про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_2 є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 травня 2023 року, якою провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрили - залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на цю постанову - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.