Провадження № 2/359/2854/2023
Справа № 359/10599/23
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
30 жовтня 2023 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І. В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору підряду та стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
встановив:
24.10.2023 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області надійшла вище зазначена позовна заява, яка підписана представником позивача, адвокатом С. Лашутін з проханням : розірвати договір за № 180721/МР укладений між позивачем та відповідачем 18.07.2021 про надання послуг, стягнути з відповідача на його користь 118000 грн. сплачений за договором та стягнути 200000 грн. моральну шкоду.
Одночасно заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 175 ЦПК України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Крім того, за змістом п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити : прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб, сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Вивченням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 176, 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме:
- до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі та /або докази, які підтверджують існування підстав відстрочення сплати судового збору;
- не значено реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи, а також точну адресу місця проживання відповідача, оскільки згідно договору про надання послуг вказана АДРЕСА_1 (в позовній заяві - ОСОБА_3 ) та при цьому зазначено індекс 49010, що не є індексом м. Києва, обов'язок зазначення таких відомостей покладено на позивача.
Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати судового збору встановлені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073,60 гривень.
Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру (1073,60 гривень) прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 (13420 гривень) розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з роз'яснень викладених в п. 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Виходячи з цих обставин, суми заявленої позивачем моральної шкоди в розмірі 200000 грн. в позові не обґрунтовано: якими міркуваннями керувався позивач при визначенні розміру моральної шкоди; - чи можна вважати розумними вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в такій сумі, виходячи з вимог ст. 23 ЦК України; - якими доказами підтверджується завдання позивачу моральної шкоди саме в такому розмірі.
Також позивачем не повно викладено обставини справи з зазначенням посилань на відповідні докази щодо спричинення моральної шкоди та відповідного розрахунку, згідно якого позивач оцінив свої моральні страждання.
Крім того Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду у своїй постанові від 28.11.2018 у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.
Враховуючи вище викладене, позивачу слід надати докази сплати судового збору за три вимоги : розірвання договору як вимогу немайнового характеру, тобто в сумі 1073,60 грн. та виходячи із загальної суми вимог щодо стягнення відшкодування заподіяної матеріальної та моральної шкоди, як майнової вимоги (1% від ціни позову) -3180 грн.
Судовий збір слід сплатити за наступними реквізитами : отримувач коштів - ГУК у Київ.обл/Бориспіл.міс/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989, Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA908999980313141206000010778, Код класифікації доходів бюджету - UA908999980313141206000010778, Код класифікації доходів бюджету - 22030101 (на сайті Бориспільського міськрайонного суду Київської області у розділі «громадянам» - «судовий збір» можливо сформувати квитанцію та сплатити онлайн).
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При таких недоліках вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення вище зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору підряду та стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без руху та надати строк 10 ( десять) днів з дня отримання позивачем копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
У разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Ухвала самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Муранова-Лесів