Справа № 359/10019/23
Провадження № 3/359/4781/2023
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 жовтня 2023 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП,
по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 ,
ВСТАНОВИВ:
06.10.2023 року о 20:52 год. в м. Бориспіль Київської області по вул. Київський шлях, 67, ОСОБА_1 передав керування транспортним засобом марки "Yamaha JOG next", без номерного знаку, громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який не мав права керування таким транспортним засобом, а саме ніколи не отримував посвідчення водія відповідної категорії. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. "г" 2.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про, що свідчать матеріали справи. Разом з тим, до початку розгляду справи ОСОБА_1 подав заяву, згідно якої свою вину в скоєні адміністративного правопорушення визнав в повному обсязі, підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щиро розкаявся та просив його суворо не карати, з огляду на його матеріальний стан.
Ознайомившись з матеріалами про адміністративне правопорушення, встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення підтверджується, дослідженими в судовому засіданні, письмовими доказами: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 509695 від 06.10.2023 року, який складений та підписаний уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, з яким ОСОБА_1 ознайомлений та який ним власноручно підписано (а.с.2); письмовою розпискою ОСОБА_1 від 06.10.2023 року, згідно якої останній залишив транспортний засіб на зберігання за адресою: м. Бориспіль, вул. Черешнева, 17-Б (а.с.3); відеозаписом з нагрудних камер поліцейських батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП у Київській області ДПП, яким явно підтверджуються обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.5). Дані, що містяться у зазначених джерелах доказів, повністю відповідають фактичним обставинам справи та вказують на вину ОСОБА_1 у порушенні вищезазначених вимог ПДР України.
Таким чином, у справі про адміністративне правопорушення є достатньо достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Своїми діями, які виразились у передачі керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, ОСОБА_1 порушив правила дорожнього руху, а саме п.п. "г" п. 2.1 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, ознаки якого передбачені ч. 2 ст. 126 КУпАП.
За змістом ст. 23 КУпАП стягнення є мірою відповідальності і застосування з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинених нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
Статтею 27 КУпАП передбачено, що штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Однак, при розгляді справ про адміністративні правопорушення відсутній визначений Законом механізм, який би дозволяв накладати стягнення за вчинені адміністративні правопорушення нижче визначеної санкцією відповідної статті Кодексу або замінювати стягнення на інше, а тому, при розгляді даної справи слід застосувати аналогію права.
Так згідно ст. 69 КК України за фактично аналогічних умов, а саме за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Тобто, законодавець надав суду можливість призначати менше покарання навіть за вчинений злочин за наявності окремих обставин, а за вчинення адміністративного правопорушення такого механізму не перебачив.
Суд звертає увагу, що за відсутності норми, яка дозволяла б призначати стягнення менше, ніж передбачено санкцією відповідної статті або замінити його на інше, неможливо у повній мірі реалізувати положення ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Беручи до уваги наведене, з урахуванням особи винного суддя, вмотивувавши своє рішення, може призначити основне стягнення, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 2 статті 126 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя виходить з такого.
Відомості про те, що ОСОБА_1 раніше притягувався до адміністративної відповідальності в протоколі та в матеріалах справи відсутні.
До обставин, що пом'якшують відповідальність правопорушника, суддя, на підставі ст. 34 КпАП України, відносить щире розкаяння винного, те, що правопорушення ОСОБА_1 вчинене ним вперше, а також, що останній являється волонтером.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.
Тому накладення стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на особу, яка повністю визнала вину, щиро розкаялася, його дії не спричинили істотної шкоди громадським або державним інтересам, за відсутності будь-яких обставин, що обтяжують відповідальність, який є волонтером БО "Благодійний фонд "Серця Свободи", має на утриманні неповнолітнього сина, не сприятиме його вихованню та виправленню. Таке покарання виглядає надмірним у відношенні ОСОБА_1 , з огляду на його майновий, сімейний та соціальний стан.
Згідно приписів статей 1, 8 Конституції України, Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Так, згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Чинна редакція ч. 2 ст.126 КУпАП встановлює безальтернативний штраф в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У рішенні від № 15-рп/2004 від 2 листопада 2004 року у справі про призначення судом більш м'якого покарання Конституційний Суд України визнав неконституційним положення ч.1 ст. 69 КК України в частині, яка унеможливлює призначення особам, які вчинили злочини невеликої тяжкості, більш м'якого покарання, ніж передбачено законом. При цьому, Конституційний Суд України зазначив, що встановлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків, форми вини і мотивів злочину, майнового стану підсудного та інших істотних обставин, що є порушенням принципу справедливості покарання, його індивідуалізації та домірності.
Отже, враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що для досягнення визначеної в ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення (виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами), з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, наявності пом'якшуючих обставин, відсутності обтяжуючих обставин, майнового стану ОСОБА_1 , який займається волонтерською діяльністю, необхідним і достатнім буде накладення більш м'якого адміністративного стягнення, ніж передбачено ч. 2 ст.126 КУпАП.
Тому, в цьому випадку суддя вважає за необхідне застосувати адміністративне стягнення з урахуванням аналогії закону та застосувати положення ст. 69 КК України для призначення покарання, що є меншим, ніж передбачено санкцією закону про адміністративну відповідальність.
Враховуючи характер скоєного, особу правопорушника, ступінь вини, характер вчиненого правопорушення, наявність пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріали справи, та те, що тяжких наслідків не настало, суддя вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
Саме таке стягнення суддя вважає, буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути із ОСОБА_1 , на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 23, 33, 40-1, ч. 2 ст. 126, 245, 268, 283-285 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , у скоєні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп., що слід стягнути на користь Держави України (Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./м.Київ/21081300, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, номер рахунку: UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 , на користь державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106; призначення платежу *;101) судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________
Суддя С.М. Вознюк