Справа № 559/14/23
Провадження № 1-кп/559/79/2023
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" жовтня 2023 р. місто Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_5 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дубно Рівненської області обвинувальний акт в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
встановив:
на розгляді Дубенського міськрайонного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, який спливає 02.11.2023. В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, які ще не були допитані, а також докази обставин, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам передбаченими п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи вказане прокурор просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 60 днів.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні не заперечували щодо клопотання про продовження застосованого запобіжного заходу.
Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому судом встановлено наявність ризику, визначеного п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, оскільки обрання більш м'якого запобіжного заходу, може призвести до переховування ОСОБА_4 від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, тим самим затягуючи судовий розгляд даного кримінального провадження. Крім того, було встановлено, що ОСОБА_4 по місцю свого постійного проживання не має міцних соціальних зв'язків, одружений, однак спільно не проживає з дружиною, також наявна негативна характеристика по місцю проживання, яка вказує на схильність підозрюваного до хуліганських дій та порушення громадського порядку, що цілком вказує на те, що останній може покинути свою місце проживання, а отже цілком може уникнути кримінальної відповідальності. Також ОСОБА_4 зможе впливати, шляхом погроз чи залякування на свідків, які на даний час ще не заслуховувалися судом, з метою зміни ними показів, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів наразі не буде достатнім для забезпечення вищезазначеного ризику.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, особу обвинуваченого, який одружений, однак однією сім'єю з дружиною не проживає та не працевлаштований, а також оскільки судом встановлено наявність ризику, передбаченого п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, за відсутності заперечень обвинуваченого щодо заявленого клопотання, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на шістдесят днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197, 291, 369-372 КПК України, суд
ухвалив:
клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме по 29.12.2023 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її проголошення.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».
Суддя ОСОБА_1