Справа 362/3830/23
Провадження 3/362/2036/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.10.2023 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові Київської області справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
встановив:
17.06.2023 о 23:20 год. у с. Данилівка Фастівського району Київської області по вул. Шляхова, 32, водій ОСОБА_1 , у порушення п. 2.9а ПДР України, керував транспортним засобом ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі та підтверджується висновком медичного закладу № 423 від 18.06.2023.
ОСОБА_1 у судові засідання не прибув (29.06.2023, 25.07.2023. 15.08.2023. 21.09.2023. 12.10.2023, 27.10.2023), повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.
Фахівець в галузі права ОСОБА_2 , який має права та обов'язки на представлення інтересів ОСОБА_1 у суді, ознайомившись з матеріалами справи 10.07.2023, тричі просив суд відкласти судовий розгляд (25.07.2023, 15.08.2023 та 12.10.2023), у судове засідання 27.10.2023 також не прибув, заяв чи клопотань від нього, які і від ОСОБА_1 , до суду не надходило, а відтак суд вважає за можливе, керуючись вимогами ч. 1 ст.268 КУпАП, здійснити розгляд справи за їх відсутності.
Водночас суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 23.08.2018 у справі за №11-237сап18, де звертається увага на те, що право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлена ч. 1ст. 268 КУпАП, не є абсолютним, а суддям необхідно дотримуватися необхідного балансу між забезпеченням права особи на участь у розгляді справи та самим розглядом з дотриманням, як строків розгляду справи судом, так і строку можливого притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив таке.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння ..
Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп'яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи.
Згідно з п. 2.9.а Прaвил дoрожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Щодо правого регулювання порядку проходження огляну на стан сп'яніння та застосування правових норм до обставин цієї справи, то такий порядок регулюється ст. 266 КУпАП.
Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання ст. 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).
Ці нормативно-правові акти передбачають два види огляду: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу і лікарем закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2, п. 3 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6, п.7 Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Отже, поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Щодо оцінки аргументів сторін і досліджених судом доказів.
У судовому засіданні було досліджено відеозапис, який долучений до матеріалів справи у якості доказу, на якому зафіксовано факт руху транспортного засобу та його зупинка працівниками поліції. Після зупинки автомобіля з його переднього пасажирського сидіння вибігає чоловік і зупиняється неподалік. Коли поліцейський підходить до автомобіля, то ОСОБА_1 перебуває на пасажирському сидінні і стверджує, що він не водій. Змушує поліцейських надати докази факту керування ним автомобілем, його попереджаються про відеофіксацію. З огляду на виявлені ознаки працівники поліції пропонують ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки автомобіля чи в медичному закладі. Через деякий час ОСОБА_1 погоджується пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі та сідає до автомобіля працівників поліції для його доставки до медичного закладу. Надалі водія ОСОБА_1 знайомлять зі складеними протоколом, він постійно сперечається, при цьому жодних зауважень щодо складеного протоколу не надає.
Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, за яким ОСОБА_1 у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, йому проведено огляд на стан сп'яніння в медичному закладі під відеозапис;
-висновком № 423 лікаря-нарколога «КНП Васильківської БЛІЛ» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 18.06.2023, за яким констатовано перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння;
-письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 17.06.2023, де мається інформація про те, що 17.06.2023 близько 23:00 год. він з товаришем ОСОБА_4 перебували в с. Данилівка Фастівського району Київської області, де вживали алкогольні напої, після чого ОСОБА_5 сів за кермо автомобіля ВАЗ 2105, д.н.з. НОМЕР_1 , і разом поїхали у напрямку с. Липовий Скиток. Він, свідок, неодноразово зауважував водію, щоб не керував автомобілем після вживання алкоголю, однак ОСОБА_1 не реагував. Надалі їх зупинили працівники поліції, ОСОБА_1 пересів на пасажирське сидіння та почав стверджувати, що транспортним засобом не керував.
На думку суду, зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними, достовірними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251,252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, зібрані в порядку, встановленому законом та отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі.
Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам статті 266 КУпАП і пункту 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, а саме: у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння та проходженням ОСОБА_1 огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, за результатами якого надано відповідний висновок про перебування водія у стані алкогольного сп'яніння. При проведенні такого огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та місці, зазначеними у протоколі, прямо випливає з матеріалів справи.
Відповідно до п. 8 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735 огляд у закладах охорони здоров'я щодо виявлення стану сп'яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров'я .
Так, у результаті проведеного огляду було виявлено позитивний результат на наявність алкогольного сп'яніння, винесено висновок щодо результатів його медичного огляду на стан сп'яніння, яким констатовано перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, а саме його високий ступінь суспільної шкідливості, особи порушника, поведінку щодо неявки у судові засідання та приходить до переконання про можливість застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами у межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП.
У силу ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2ст.4Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289, 298, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 536,80 гривень судового збору.
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко