КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною захисника ОСОБА_5 на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, строком на 60 діб, тобто до 18 листопада 2023 року включно,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, строком на 60 діб, тобто до 18 листопада 2023 року включно. Раніше визначену ухвалою суду заставу в розмірі 198 480 гривень залишено без змін.
Рішення суду мотивовано наявністю ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема, тим що обвинувачений ОСОБА_6 може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому застосування більш м'яких запобіжних заходів, не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу судді Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 відмовити.
Захисник вважає, що судом було допущено неповноту судового розгляду, висновки суду, викладених у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що клопотання прокурора захисникам та обвинуваченому ОСОБА_6 було вручено за 05 хвилин до судового засідання, всупереч вимогам ч. 2 ст. 184 КПК України.
Окрім того, головуюча суддя без з'ясування указаних обставин, на які звернула увагу сторона захисту, підтримала прокурора, який обмежився оголошенням лише резолютивної частини клопотання і, вийшовши до нарадчої кімнати, повернулася з неї через 1 хвилину з надрукованим текстом вступної та резолютивної частини ухвали, що свідчить, на думку захисника, про те, що головуюча суддя заздалегідь, до початку судового засідання вже прийняла рішення про задоволення клопотання прокурора і підготувала в друкованому виді відповідну ухвалу.
Також, захисник звертає увагу на те, що прокурор зазначає, що до обвинуваченого не можна застосувати особисте зобов'язання, бо воно не буде дієвим і не зможе стримати останнього від вчинення нових злочинів та останній буде переховуватися від суду. Те ж саме стосується не застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді особистої поруки та домашнього арешту. Разом з тим, доказів цьому прокурору клопотанні не зазначив і відповідно матеріалів не долучив.
Таким чином, прокурор не довів, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
На думку захисника, вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу суд щоразу зобов'язаний здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Також адвокат звертає увагу на те, що ОСОБА_6 має родину і ця обставина підтверджує міцні соціальні зв'язки. Він зареєстрований в Одеській області та має місце постійного та фактичного проживання в м. Києві. Ризик продовження чи повторення протиправної поведінки прокурором не доведені.
Проте, прокурор, заявляючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 не подав жодного доказу того, що останній, перебуваючи на волі, буде переховуватися від суду та вчиняти нові злочини.
Відтак, на думку апелянта, клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 містить істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, в ньому не наведено достатніх і переконливих мотивів прийняття такого рішення; зазначені ризики є не переконливими; жодним чином не обґрунтовано висновок про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а тому клопотання до задоволення не підлягає.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, яка набрала чинності 14.01.2021, у зв'язку з відсутністю клопотання захисника про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений в ухвалі Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2023 року щодо підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.
Так суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу згідно з вимогами ст. 178 КПК України.
Наведені в ухвалі ризики щодо можливості обвинуваченого переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення ґрунтується на досліджених у суді матеріалах кримінального провадження оскільки, як вважає суд, підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились та є триваючими.
Також судом враховано тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_6 , у разі доведеності його винуватості в інкримінованих йому кримінальних правопорушення, наявність обґрунтованої підозри,відсутність постійного джерела доходів.
Посилання захисника на порушення вимог ч. 2 ст. 184 КПК України щодо порушення строків вручення копії клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 не може бути взятим до уваги та не може бути підставою для скасування ухвали суду.
Невчасне вручення копії клопотання прокурора може призвести до порушення права на захист обвинуваченого, проте, як убачається з оскаржуваної ухвали, обвинувачений та захисник давали пояснення по суті питань, порушених у клопотанні прокурора, висловлюючи аргументи на користь обвинуваченого проти необхідності продовження строку тримання його під вартою, що дає підстави стверджувати про те, що сторона захисту була готова до розгляду питання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.
Що стосується доводів апелянта про час перебування головуючої судді в нарадчій кімнаті та друкованого тексту резолютивної частини ухвали, то тривалість перебування судді в нарадчій кімнаті та наявність друкованого тексту резолютивної частини ухвали самі по собі не свідчать про незаконність чи необґрунтованість судового рішення, зважаючи на те, що у процесі підготовки до розгляду клопотання прокурора, міг бути виготовленим проект рішення, який протягом перебування в нарадчій кімнаті був видрукуваним.
При цьому, посилання апелянта на те, що виступи захисників та обвинуваченого щодо продовження строку перебування останнього під вартою були лише формальною процедурою є безпідставними, оскільки судом була врахована позиція сторони захисту щодо застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, проте суд прийшов до висновку, що така позиція жодним чином не спростовує висновків суду щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Посилання захисника на те, що під час продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прокурором не додано жодних матеріалів, якими прокурор доказує обставини та доводи клопотання, є безпідставними, оскільки в провадженні суду перебувало кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 .
Доводи захисника про те, що прокурор зазначивши, що до обвинуваченого не можна застосувати особисте зобов'язання, особистої поруки та домашнього арешту, разом з тим, доказів цьому прокурор у клопотанні не зазначив є безпідставними, оскільки у клопотанні прокурора наведені обставини за яких більш м'які запобіжні заходи не будуть дієвими і не зможуть стримати обвинуваченого від вчинення нових злочинів та переховуватися від суду.
Окрім того, прокурором при зверненні до суду з відповідним клопотанням враховано вимоги Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, ратифіковану Україною 25 квітня 1991 року, відповідно до якої незаконний обіг є міжнародною злочинною діяльністю, припинення якої вимагає невідкладної та першочергової уваги, а також те, що кожна Сторона повинна враховувати серйозний характер цих правопорушень та передбачати застосування таких санкцій як тюремне ув'язнення, або інші види позбавлення волі.
Доводи захисника про те, що суддя повинен був провести аналіз всіх ризиків, визначених частиною 1 статті 177 КПК України, як того вимагають норми чинного законодавства України є неспроможними.
Так, вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд дійшов до висновку, що інші запобіжні заходи не зможуть запобігти існуючим ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Такий висновок суду, на думку колегії суддів є обґрунтованим, оскільки судом об'єктивно були досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження найсуворішого запобіжного заходу, при цьому в ухвалі наведені мотиви, з яких було прийнято відповідне рішення, яке цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Що стосується доводів апелянта про те, що ОСОБА_6 має родину, що підтверджує міцні соціальні зв'язки, зареєстрований в Одеській області та має місце постійного та фактичного проживання в м. Києві є безпідставними, оскільки вказані обставини не нівелюють ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ризику переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень.
Окрім того, з оскаржуваної ухвали убачається, що суд, з урахуванням ч. 1, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, особи обвинуваченого, його віку, ролі у вчиненні злочину та майнового стану, вважав за необхідне залишити без змін раніше визначений розмір застави у максимальному розмірі - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 198 480 грн., яка буде достатньою для виконання покладених на нього обов'язків, з покладенням на нього обов'язків передбачених ст. 194 КПК України.
Отже, колегія суддів вважає, що судом не було допущено неповноту судового розгляду, висновки викладені у судовому рішенні відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а також судом не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи законною і обґрунтованою ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 20 вересня 2023 року про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Керуючись ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 20 вересня 2023 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України, строком на 60 діб, тобто до 18 листопада 2023 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвалу апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №753/13186/22
Провадження №11-кп/824/5245/2023
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_7
Доповідач ОСОБА_1