Справа № 760/7236/23 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/5328/2023 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5 ,
за участю:
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року, якою продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 20 листопада 2023 року включно, -
ВСТАНОВИЛА :
Згідно з ухвалою суду, в провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувають матеріали кримінального провадження, у яких прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 листопада 2023 року включно.
Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення і в разі визнання його винуватим йому може бути призначено покарання від 12 до 15 років позбавлення волі, по даному кримінальному провадженні не досліджений ще жодний доказ. ОСОБА_7 5 місяців переховувався від органів досудового розслідування та обвинувачується у вчиненні злочину проти основ державної безпеки України - у державній зраді.
Крім того суд зазначив, що матеріали кримінального провадження не вказують про наявність захворювань у обвинуваченого, які унеможливлювали б перебування ОСОБА_7 під вартою.
Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений вказує на відсутність підстав для продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В обґрунтуванні вказує, що підпис прокурора в клопотанні про продовження строку тримання під вартою має всі ознаки підробленого. В даному клопотанні ОСОБА_7 вказаний як підозрюваний, а не обвинувачений та містить ознаки шаблонності з попередніми клопотаннями про продовження строку тримання під вартою. ОСОБА_7 зазначає, що отримав клопотання про продовження строк утримання під вартою за лічені хвилини до початку судового засідання та це позбавило його можливості підготуватися до надання заперечень.
Апелянт вважає, що непослідовними є твердження прокурора про те, що підозра ґрунтується на висновку лінгвістичної експертизи журналістських матеріалів ОСОБА_7 , проведеної НДІ СБУ, та на негласних слідчих (розшукових) діях, оскільки пізніше прокурор зазначає, що у результаті негласних слідчих (розшукових) дій не встановлена жодна з обставин злочину. Просить врахувати, що лінгвістична експертиза проведена НДІ СБУ на виконання постанови слідчого СБУ, що суперечить ст.69 КПК України, в якій зазначається, що не можуть бути експертами особи, що перебувають в службовій або іншій залежності від сторін кримінального провадження. Зазначає, що були порушені його права на свободу думки.
Обвинувачений ОСОБА_7 належним чином повідомлявся про дату та час судового засідання, клопотань про його участь у судовому засіданні до суду не надійшло. Захисником також не було заявлено клопотання про участь обвинуваченого у апеляційному розгляді.
За таких обставин, у відповідності до вимог ч.4 ст.4221 КПК України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутності обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Правовими приписами ст.370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів, зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано.
Продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , як того вимагає закон, суд встановив наявність достатніх підстав вважати, що ризики, на які вказує прокурор, підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що суд дійшов правильного висновку про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які існували на час обрання запобіжного заходу та при продовженні запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 не зменшились.
Також, в сукупності із вищевикладеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону суд врахував дані, які характеризують особу обвинуваченого, а також інші обставини, передбачені ст.178 КПК України.
Що стосується доводів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7 щодо відсутності реальних доказів його винуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину, то слід зазначити наступне.
На даний час в провадженні суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111 КК України. Пред'явлене йому обвинувачення обґрунтоване викладеними в обвинувальному акті фактами та інформацією, які у своїй сукупності здатні переконати пересічного об'єктивного спостерігача у тому, що обвинувачений може бути причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та на даний час триває судовий розгляд, а питання щодо доведення або не доведення винуватості у його вчиненні не може бути предметом дослідження суду апеляційної інстанції, зважаючи на стадію кримінального провадження та особливості апеляційного розгляду з перегляду конкретного судового рішення. Не вправі давати таку оцінку доказам і суд першої інстанції, оскільки це виходить за межі його повноважень під час судового розгляду, в ході якого докази досліджуються, а оцінка їм може бути надана в нарадчій кімнаті під час прийняття рішення за наслідками розгляду кримінального провадження по суті.
Крім того, під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б свідчили, що обвинувачений чи його захисник були неправомірно обмежені у часі для підготовки до розгляду вказаного клопотання і це перешкодило належним чином реалізувати право обвинуваченого на захист, зокрема надати будь-які докази на спростування доводів клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та зміни судового рішення.
Керуючись ст.ст. 401, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року, якою продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраного щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 20 листопада 2023 року включно - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: