КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваної ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2023 задоволено частково клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 та застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною їй залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 13.11.2023 року включно, але не більше строку досудового розслідування, із зобов'язанням її прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого.
Також на підозрювану ОСОБА_6 покладено наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися з м. Білгород-Дністровський Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
_____________________________________________________________________________________
Справа № 757/41078/23-к Слідчий суддя ОСОБА_9
Апеляційне провадження № 11-сс/824/6063/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
- утримуватись від спілкування з підозрюваними і свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю строком.
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначено до 13.11.2023 року включно.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу слідчого судді, відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний час доби, із покладенням на неї наступних обов'язків: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися з міста проживання в нічний час без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними і свідками у даному кримінальному провадженні.
Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначала, що заявлені прокурором ризики у кримінальному провадженні є бездоказовими та надуманими.
ОСОБА_6 має постійне місце роботи, не судима, раніше прибувала до органу досудового розслідування за кожним викликом, допомагає органу досудового розслідування, а відтак відсутні підстави вважати, що вона переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, або буде перешкоджати кримінальному провадженню.
Прокурор не підтверджує фактичними даними, які саме речі може знищити, сховати або спотворити підозрювана.
Слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_6 є дружиною особи з інвалідністю 2 групи, та має батьків похилого віку, які потребують постійного догляду. ОСОБА_6 має постійне місце роботи в якості медичної сестри в медичному закладі в м. Білгород-Днісгровський Одеської області - КНП «БМБЛ» БМР, медичний персонал якого клопоче перед стороною обвинувачення про надання можливості підзахисній виходити на роботу та виконувати покладені на неї функціональні обов'язки. Підозрювана має гарну репутацію, грамоти, нагороди, подяки.
Крім того, апелянт зазначала, що додані до клопотання матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів про причетність ОСОБА_6 до інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
Зокрема, ОСОБА_6 не є посадовою чи службовою особою установи, та згідно своїх функціональних обов'язків, секретар основного складу медичної комісії не виносить та не переглядає рішення комісії, не видає документів про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), а лише переносить готові дані прийнятих рішень членами та головою ВЛК до облікових документів.
ОСОБА_6 не є компетентною у виставленні лікарського діагнозу та винесенні постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання. Підозрювана переносила відомості щодо ОСОБА_10 до книги протоколів та довідки ВЛК із документів, а саме: направлення на медичний огляд, виданого їй співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та рішень голови ВЛК ОСОБА_11 .
Крім того, слідством до матеріалів клопотання не долучено медичні дані ОСОБА_12 , які спростовують непридатність останнього до військової служби.
Також матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на наявність умислу ОСОБА_6 на вчинення злочину та заподіяння таким злочином шкоди.
На думку сторони захисту, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло лише в нічний період доби буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається із матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022221150001160 від 08.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 2,3 ст. 199, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 199, ч. 2 ст. 209 (чинна з 28.04.2020), ч. 3 ст. 289, ч. 3 ст. 332, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 369-2, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що за період з 30.01.2023 до 14.03.2023 голова військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 , секретарі військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_13 та ОСОБА_6 , являючись службовими особами, діючи повторно, за попередньою змовою між собою та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, склали та видали офіційні документи ІНФОРМАЦІЯ_2 , до яких внесено завідомо неправдиву інформацію, а саме:
- довідку військово-лікарської комісії № 1294 від 21.02.2023, чим сприяли ухиленню військовозобов'язаного ОСОБА_14 від призову на військову службу під час мобілізації;
- довідку військово-лікарської комісії № 1639 від 03.03.2023, чим сприяли ухиленню військовозобов'язаного ОСОБА_15 від призову, на військову службу під час мобілізації;
- довідку військово-лікарської комісії № 1684 від 06.03.2023, чим сприяли ухиленню військовозобов'язаного ОСОБА_12 від призову на військову службу під час мобілізації;
- довідку військово-лікарської комісії № 1723 від 07.03.2023, чим сприяли ухиленню військовозобов'язаного ОСОБА_16 від призову на військову службу під час мобілізації;
- довідку військово-лікарської комісії № 1886 від 14.03.2023, чим сприяли ухиленню військовозобов'язаного ОСОБА_17 від призову на військову службу під час мобілізації.
08.09.2023 у межах вказаного кримінального провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у пособництві в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 336 КК України, та у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
15.09.2023 старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту, із забороною їй цілодобово залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15.09.2023 частково задоволено клопотання слідчого, та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, із забороною їй залишати місце свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , строком до 13.11.2023 року включно, але не більше строку досудового розслідування, із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України,та обґрунтовано визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків в кримінальному провадженні, інших осіб, яким відомі або можуть бути відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Врахувавши тяжкість та ступінь суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , суворість покарання, що загрожує у разі визнання її винуватості, конкретні обставини інкримінованих їй кримінальних правопорушень та дані про особу підозрюваної, яка раніше не судима, працює, має постійне місце проживання та реєстрації, слідчий суддя дійшов вірного висновку про необхідність застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, із покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На переконання колегії суддів, такий запобіжний захід є пропорційним тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, співрозмірним із тяжкістю інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, у повній мірі зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та запобігти встановленим в ході судового розгляду ризикам.
З наведених підстав, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, та не убачає підстав для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, про яке порушено питання в апеляційній скарзі, оскільки, на переконання колегії суддів, такий запобіжний захід буде недостатнім стримуючим засобом, та не здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Викладені в апеляційній скарзі доводи про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
З наведених підстав, доводи захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 про непричетність останньої до інкримінованих їй дій, відсутність у неї умислу на вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, та посилання на те, що ОСОБА_6 не уповноважена видавати постанови ВЛК та приймати рішення, натомість лише переносить готові дані до облікових документів, на даній стадії досудового розслідування є передчасними та такими, що підлягають вирішенню під час розгляду кримінального провадження по суті.
Посилання захисника на недоведеність наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Доводи апелянта про те, ОСОБА_6 має постійне місце роботи, має гарну репутацію та нагороди, не судима, раніше прибувала за кожним викликом, допомагає органу досудового розслідування, не забезпечують впевненості у належній процесуальній поведінці підозрюваного, у випадку застосування щодо неї більш м'якого запобіжного заходу.
Посилання захисника на те, що ОСОБА_6 є дружиною особи з інвалідністю 2 групи, та має батьків похилого віку, які потребують постійного догляду, не спростовують висновки слідчого судді про існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не є достатньою підставою для застосування щодо підозрюваної більш м'якого запобіжного заходу.
Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування, та задоволення апеляційної скарги захисника в інтересах підозрюваної.
Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 181, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 вересня 2023 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3