ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
смт. Зарічне
24 жовтня 2023 року Справа № 561/1295/23
Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Снітчук Р.М.,
розглянувши матеріали, що надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, військовослужбовця вч НОМЕР_1 , начальника відділу прикордонної служби № 1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону СхРУ ДПСУ), упродовж року адміністративним стягненням не піддавався, за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
26 вересня 2023 року близько 09 год. начальник відділу прикордонної служби № ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, в умовах особливого періоду, перебуваючи в с. Морочне Рівненської області, допустив недбале ставлення до військової служби та покладених на нього обов'язків, порушив вимоги ст. 11, 58, 59, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 3, 4, 8 Порядку виїзду військовослужбовців Державної прикордонної служби України в особистих справах за межі гарнізону, ділянки відповідальності, де дислокується прикордонний загін (підрозділ) Державної прикордонної служби України, зокрема надав відпустку на 5 діб (з 26.09.2023 по 30.09.2023) солдату ОСОБА_2 , не перевіривши наявності дозволу та погодження письмового рапорту військовослужбовця начальником НОМЕР_2 прикордонного загону. Факт відсутності військовослужбовця ОСОБА_3 було виявлено офіцером ВВВБ по НОМЕР_2 прикордонному загону об 11 год. 40 хв. 30.09.2023 року. Внаслідок чого ОСОБА_4 п'ять діб без жодних підтверджуючих документів незаконно перебував поза межами тимчасової дислокації відділу прикордонної служби № 1 та не виконував обов'язки військової служби.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, - недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився, подав письмові пояснення про те, що перебуває в зоні проведення бойових дій на території Донецької області, просив розгляд справи здійснювати у його відсутності. Також пояснив, що зазначене порушення допустив ненавмисно, винним себе визнав, у вчиненому розкаюється. Просив врахувати те, що рапорт солдата ОСОБА_3 про надання відпустки було зареєстровано у відповідному журналі обліку рапортів 25.09.2023 року та діловодом відділу прикордонної служби солдатом ОСОБА_5 направлено на електронну адресу штабу НОМЕР_2 прикордонного загону для узгодження з керівництвом та прийняття відповідного рішення. Цього ж дня солдат ОСОБА_5 йому доповів про те, що рапорт солдата ОСОБА_3 підписаний та йому надана частина щорічної основної відпустки терміном п'ять днів. 26.09.2023 року він провів інструктаж солдату ОСОБА_4 та відправив у відпустку, 30.09.2023 року останній повернувся з відпустки до місця дислокації відділу прикордонної служби. З пояснень солдата ОСОБА_6 , наданих під час службового розслідування йому стало відомо, що останній, сплутавши прізвища військовослужбовців, не уточнивши інформацію у відділі кадрів, надав йому недостовірну інформацію, внаслідок чого він відпустив військовослужбовця ОСОБА_3 у відпустку на 5 днів. Враховуючи те, що умислу порушувати обов'язки військової служби він не мав та внаслідок його дій жодних суспільно небезпечних та шкідливих наслідків не наступило, просив вважати зазначене правопорушення малозначним та звільнити його від адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, обов'язковою не визнана.
Факт вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення стверджується зібраними та дослідженими у справі письмовими доказами. Зокрема, фактичними даними, встановленими протоколом про адміністративне правопорушення СхРУ № 119798 від 03 жовтня 2023 року;
-висновком службового розслідування від 03.10.2023 року;
-повідомленням начальника ВВВБ по НОМЕР_2 прикордонному загону Головного відділу внутрішньої та власної безпеки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ДПС України від 01.10.2023 р.;
-рапортом інспектора прикордонної служби ОСОБА_3 від 24.09.2023 року про надання відпустки;
-витягом з наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України № 118-ОС від 07.03.2023 р. про особовий склад щодо ОСОБА_1 , який приступив до виконання службових обов'язків з 07 березня 2023 року;
-письмовими поясненнями самої особи, яка притягається до адміністратвиної відповідальності;
-письмовими поясненнями солдата ОСОБА_3 ;
-письмовими поясненнями солдата ОСОБА_7 ;
-наказом в.о. начальника НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України № 1558-АГ від 03.10.2023 р. про результати службового розслідування.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 175-15 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 34 КУпАП є щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 35 КУпАП не встановлено.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним. Категорія (поняття) "малозначність" означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам безпосередньо громадянам.
На підставі викладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, його перебування на даний час в зоні бойових дій та виконання обов'язків військової служби з метою відсічі збройної агресії проти України, а також ступінь його вини, щирого розкаяння, вважаю за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-15 КУпАП за малозначністю, оскільки вчинене ним діяння хоч і містить в собі всі юридичні ознаки, що характеризують наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, однак внаслідок конкретних обставин воно не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення, зокрема, дії правопорушника суб'єктивно не були направлені на заподіяння шкоди суспільним інтересам, юридичним та фізичним особам та жодних шкідливих наслідків його дій не наступило.
Зважаючи на викладене, вважаю, що ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, за малозначністю, оголосивши йому усне зауваження, а провадження у справі закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 22, ч. 3 ст. 172-15 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та оголосити йому усне зауваження.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП - закрити.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, шляхом подачі апеляційної скраги до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області.
Суддя: Снітчук Р.М.