Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 186/919/22
Провадження № 2/945/424/23
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
19 жовтня 2023року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Пєскова В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту,-
УСТАНОВИВ:
Представник позивача АТ "Державний ощадний банк України" звернувся до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.06.2019року між сторонами було укладено договір про споживчий кредит №206-38, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в сумі 111400,00 гривень на споживчі цілі, зі сплатою 56 % річних, строком на 60 місяців, з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 02.06.2024року. Повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником за графіком платежів або достроково, відповідно до порядку, встановленого умовами договору, але в будь - якому випадку не пізніше терміну остаточного повернення кредиту, встановленого договором. Позичальник зобов'язався здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 1856,67 гривень та сплату процентів, нараховану на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з липня 2019року, шляхом внесення власних коштів на поточний рахунок банку, які банк, використовуючи право договірного списання коштів, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної кредитним договором. За умовами кредитного договору, строк повернення кредиту вважається таким, що настав у разі, якщо відбулося прострочення виконання зобов'язання (у тому числі за кредитом та/або процентами або комісіями) на строк понад 58 календарних днів. Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати умови договору та взяті на себе зобов'язання. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору споживчого кредиту, станом на 09.08.2022 утворилась заборгованість, яка становить 43275,33 гривень, з яких: 26610,10грн. - основна сума боргу за кредитом; 12320,67 гривень - проценти за користування кредитом; 783,44 гривень - 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 305,92 гривень - 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом;2407,19 гривень - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту); 848,01 гривень - втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Ухвалою Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 20.10.2022року справу передано до Миколаївського районного суду Миколаївської області за підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справа розподілена для розгляду судді Войнарівському М.М.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 23.12.2022року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином,при цьому до суду надіслав клопотання, в якому просив розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити, проти винесення судом заочного рішення не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився; відзив не подавав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і представник позивача не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.06.2019року між відповідачем та АТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ №10014/0206 філії- Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» укладено договір про споживчий кредит № 206-38, згідно з яким банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався належним чином виконати умови договору та повернути в передбачені договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. п. 2.2. зазначеного договору кредит надається в загальному розмірі 111400,00 гривень на строк 60 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 02.06.2024року, якщо інший строк або термін не буде встановлено згідно з умовами договору.
Підпунктом 2.4.1. договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56 процентів річних. Зазначена в цьому пункті договору процентна ставка є фіксованою.
Згідно з п. п. 2.4.2. договору проценти нараховуються банком щомісячно за методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, що був отриманий позичальником, починаючи з дати видачі кредиту до терміну остаточного повернення кредиту. У випадку настання терміну повернення кредиту, у зв'язку з настанням обставин, передбачених п.п.3.10.2.1. та п.п.3.10.2.2. цього договору, нарахування процентів по кредиту припиняється з наступного дня після настання такого терміну.
За підпунктом 3.2.1. цього договору банк здійснює надання кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Згідно з п. п. 3.3.1. договору повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісійна винагорода, штрафні санкції, тощо, здійснюються шляхом списання банком в договірному порядку коштів з поточного рахунку.
Відповідно до п. п. 3.3.3. договору позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 1856,67 гривень та сплату процентів, нарахованих банком, щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з липня 2019року шляхом внесення коштів на поточний рахунок, які банк, використовуючи право договірного списання коштів, наданого йому згідно з умовами цього договору, списує в рахунок погашення основної суми боргу за кредитом та сплати процентів відповідно до послідовності, визначеної цим договором.
За умовами п. п. 3.3.4. договору, якщо сума платежу, що надійшла в рахунок погашення кредиту та сплати процентів, менша розміру, вказаного у п. п. 3.3.3 цього договору, то несплачений платіж та нараховані проценти, що мали бути сплаченими, вважаються простроченими. Наступна сума платежу повинна додатково включати суму коштів, необхідних для погашення простроченого платежу та сплати нарахованої пені за прострочення платежу з урахуванням вимог п. 8.2 цього договору.
Відповідно до п. п. 3.9.1. та п. п. 3.9.1.1. договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або усі можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором, вимагати повернення суми кредиту та сплати всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами) або сумами, що підлягають до сплати за цим договором), строк сплати яких ще не настав, в повному обсязі, в тому числі, але не виключно, у разі, якщо відбулася будь-яка із наступних подій, зокрема: затримання сплати частини основної суми боргу за кредитом або процентів за користування кредитом на один календарний місяць.
За п. п. 3.9.2. цього договору, виконання позичальником вимоги банку щодо повернення кредиту, належних до сплати процентів, комісійних винагород та інших платежів, строк яких не настав, відповідно до умов договору, повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання такої вимоги від банку. Сторони підтверджують, що термін повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів за його користування та інших платежів, строк сплати яких не настав, що містяться у вимозі банку, направленої позичальнику відповідно до цього пункту договору є зміною терміну остаточного повернення кредиту в бік його зменшення. Сторони за взаємною згодою встановили, що визначений у абзаці першому цього пункту договору строк починає відліковуватися з дати вручення позичальнику відправлення, яка зазначена в повідомленні про вручення поштового відправлення або з дати, зазначеної на такому листі позичальником при отриманні листа особисто.
Умовами договору, зокрема, п. п. 3.10.1. - 3.10.2.2. сторони визначили порядок зміни остаточного повернення кредиту у зв'язку з настанням відкладальних обставин. Сторони, керуючись ст. ст. 212, 611 ЦК України домовилися про зміну умов зобов'язання за цим договором, а саме: зміну терміну остаточного повернення кредиту у зв'язку з настанням вказаних в п. 3.10.2. договору обставин (порушення зобов'язань позичальника за цим договором) (відкладальні обставини) (п.п.3.10.1. договору). Термін остаточного повернення кредиту за цим договором є таким, що настає з дати виникнення будь-якої з вказаних в цьому пункті договору відкладальних обставин і позичальник зобов'язується повернути кредит у повному обсязі, сплатити проценти за користування кредитом та інші визначені цим договором платежі не пізніше наступного робочого дня після настання будь-якої з наступних відкладальних обставин, а саме: спливу строку, відведеного законодавством України для усунення порушення позичальником умов договору про споживчий кредит, у разі, якщо банк вимагає повернення кредиту, здійснення платежів, строк сплати яких настав; прострочення виконання зобов'язання позичальника за цим договором щодо погашення заборгованості, у тому числі за кредитом та/або процентами та/або комісіями) на строк понад 58 календарних днів (п. п. 3.10.2., п. п. 3.10.2.1, п. п. 3.10.2.2.).
За умовами п.п.4.3.1.- 4.3.3. договору позичальник зобов'язаний належним чином виконати всі умови цього договору та взяті на себе за цим договором зобов'язання. У строки, обумовлені цим договором, повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим договором. У випадку порушення умов цього Договору достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, а також сплатити неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в договорі, а також відшкодувати банку в повному обсязі збитки.
Із копії паспорта споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомлений 03.06.2019року, вбачається, що основними умовами кредитування, з урахуванням побажань споживача, є: сума кредиту - 111400,00 гривень; строк кредитування - 60 місяців; мета отримання кредиту - на споживчі потреби; спосіб та строки надання кредиту - безготівковим шляхом протягом одного банківського дня з моменту виконання споживачем умов надання кредиту згідно договору про споживчий кредит; процентна ставка відсотків річних - 56%; комісійна винагорода - 5% від суми кредиту, що дорівнює 5570 гривень, сплачується одноразово; загальні витрати за кредитом -167941,00 гривень; орієнтована загальна вартість кредиту - 279341,06 гривень; реальна річна процентна ставка - 76,46 % річних.
З розрахунків заборгованості за кредитним договором № 206-38 від 03.06.2019 року вбачається, що загальний розмір заборгованості відповідача станом на 09.08.2022 року становить 43275,33гривень, яка складається з: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 26610,10 гривень; процентів за користування кредитом - 12320,67гривень; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) -783,44 гривень; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 305,92 гривень; втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) -2407,19гривень; втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом -848,01.
Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).
У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із ч. 2 вказаної статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як зазначено у ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Як визначено ч.2 цієї статті, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
З аналізу наведених правових норм права можна зробити висновок, що у разі порушення умов договору щодо внесення чергової частини позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, а також боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Протягом розгляду цивільної справи відповідач на підставі ст. ст. 12, 81 ЦПК України не скористався своїми процесуальними правами та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмета доказування в підтвердження належного та своєчасного виконання ним взятих на себе зобов'язань за договором або спростування доводів та наданих суду доказів позивача, а відтак несе ризик настання наслідків, пов'язаних із невчиненням відповідних процесуальних дій, в даному випадку - ухвалення рішення на підставі наявних у справі доказів, наданих позивачем.
З урахуванням досліджених доказів, суд вважає встановленим, що позивач взяті на себе зобов'язання за договором споживчого кредиту виконав у повному обсязі.
Натомість відповідач взяті на себе зобов'язання за договором споживчого кредиту належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 09.08.2022року за ним утворилася заборгованість у загальному розмірі 43275,33грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2481,00гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258 - 259, 263-265 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09326464; адреса:вул..Херсонське шосе,50,м.Миколаїв) заборгованість за договором споживчого кредиту № 206-38 від 03.06.2019року в розмірі 43275,33 гривень, яка складається із: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 26610,10 гривень; процентів за користуванням кредитом - 12320,67 гривень; 3% річних за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 783,44гривень; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користуванням кредитом -305,92 гривень; втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 2407,19гривень; втрат від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користуванням кредитом - 848,01 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09326464; адреса:вул..Херсонське шосе,50,м.Миколаїв) судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2481,00 гривень.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя М.М.Войнарівський