Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1343/22
Провадження № 2/945/432/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
19 жовтня 2023 року Миколаївський районний суд Миколаївської області, в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря судового засідання Пєскова В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, -
ВСТАНОВИВ:
Представник Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просить стягнути з відповідача суму шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, у виді збитків, нанесених державі Україна в сумі 6062,57 грн, а також судовий збір 2481 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.09.2021 року відповідач здійснив незаконне пошкодження до ступеня припинення росту семи дерев породи «Акація біла» у лісовій смузі біля с.Іванівка Миколаївського району Миколаївської області, без відповідного дозволу, а саме лісорубного квитка, що є порушенням ЗУ «Про рослинний світ», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Лісового кодексу України, за що відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди завданої навколишньому природному середовищу, оскільки у добровільному порядку сума збитків відповідачем не відшкодована.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справа розподілена для розгляду судді Войнарівському М.М.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області 29.12.2022року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник позивача не з'явився, при цьому подав заяву в якій вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд розглядати справу без його участі.
Відповідач відзив на позовну заяву не подавав, в судові засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і представник позивача не заперечує проти порядку заочного розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, повно і всебічно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 13.09.2021 року біля с.Іванівка Миколаївського району Миколаївської області відповідач без відповідного дозволу здійснив самовільну рубку семи дерев породи «Якація біла'до ступеня припинення росту діаметрами у корі біля шийки кореня 12см., 10см., 6см., 12см., 20см., 20см., 22см. в лісовій смузі, без відповідного дозволу, а саме лісорубного квитка.
Даний факт зафіксовано протоколом про адміністративне правопорушення від 14.09.2021року, який складено державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-Західного округу.
Державною екологічною інспекцією Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 65-1 КУпАП, визнано винним та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, що підтверджується постановою про накладення адміністративного стягнення від 20.09.2021року.
Внаслідок незаконної порубки дерев, діями відповідача державі було завдано шкоду на загальну суму 6062,57 грн, яка була розрахована відповідно до «Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року за № 665, що підтверджується відповідним розрахунком.
Позивач звернувся до відповідача з претензією № 172 від 14.12.2021 року про необхідність добровільно відшкодувати суму збитків нанесених державі, які утворились внаслідок здійснення відповідачем правопорушення передбаченого ст. 65-1 КУпАП до якої додається додаток розрахований державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Південно-західного округу, згідно якого сума розрахунку становить 6062,57грн.
Сума збитків відповідачем не сплачена, тому у позивача виникла необхідність вирішення даного спору у судовому порядку.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Статтею 1 Лісового кодексу України встановлено, що ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.
Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави. Ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб'єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи (ст. 7 ЛК України).
Частиною другою ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно (ст. 69 ЛК України).
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» ліс як природний ресурс загальнодержавного значення підлягає державній охороні і регулюванню на всій території України.
Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.
Відповідно до ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Згідно з нормою частини 1 ст. 105 Лісового кодексу України особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників, несуть встановлену законом відповідальність.
Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язанні відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, відповідачем своїми неправомірними діями була нанесена шкода державній власності, зобов'язаний сплатити суму шкоди нанесеної Державі.
Згідност. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 та п. 8 ч .2ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частини 1статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, коли наявні підстави для звільнення від доказування.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем доведено і не спростовано відповідачем факт незаконної порубки дерев, внаслідок чого завдано шкоду навколишньому природному середовищу. Такі дії відповідача є порушенням лісового законодавства України, внаслідок чого Державі завдано збитки, що є підставою для відшкодування відповідачем заподіяної шкоди.
За наведених обставин, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні в сумі 2481,00 грн.
Керуючись ст.ст.7,8,10,12,13,137,141,206,258-260,263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (м. Одеса, 12 Лінія, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22; ЄДРПОУ 43879780) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Червоноармійське Миколаївського району Миколаївської області; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) про стягнення шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Червоноармійське Миколаївського району Миколаївської області; РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь держави шкоду, завдану навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев в сумі 6062,57грн. (р/р: UA698999980333129331000014366, ЄДРПОУ- 37992030, отримувач - Миколаїв. ГУК/тгс Куцуруб/24062100, код доходів - 24062100).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Червоноармійське Миколаївського району Миколаївської області;РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований: АДРЕСА_1 ) на користь Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (р/р №UA438201720343110001000115709, код ЄДРПОУ 43879780, банк ДСУ м. Київ) судовий збір в сумі 2481 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.
Суддя М.М.Войнарівський