УХВАЛА
19 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №240/10400/23
адміністративне провадження №К/990/33152/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №240/10400/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) із позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову №356045 відділу державного контролю за безпекою на транспорті в Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11 квітня 2023 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі: 17 000 грн до ОСОБА_1 .
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу державного контролю за безпекою на транспорті в Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті від 11 квітня 2023 року №356045 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статті 330 КАС України, суд дійшов висновку, що вказана скарга підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини п'ятої статті 330 КАС України якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору. Скаржником не додано вказаний документ до касаційної скарги.
Одночасно із касаційною скаргою скаржником подано клопотання про відстрочення сплати судового збору в обґрунтування якого посилається на введення на всій території України воєнного стану, нестабільною ситуацією в країні та недостатністю на рахунку скаржника суми коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі, а тому контролюючий орган позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір та надати платіжне доручення про сплату судового збору.
Вирішуючи клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору виходить з наступного.
За приписами частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, відповідно до частин 1, 2 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З указаного слідує, що заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення його сплати.
У постанові від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 на яку посилається скаржник, Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе лише тільки у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом позову у справі, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому підстав для розгляду апеляційним судом питання про звільнення юридичної особи від сплати судового збору не було.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Однак, у поданій заяві, окрім посилання на неможливість проведення платежів, недостатність фінансування Укртрансбезпеки та скрутний майновий стан скаржника, викликаний режимом воєнного стану в Україні, контролюючий орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору; не надано відповідні докази.
Лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату подання касаційної скарги).
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору складав 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2684,00 гривні.
Із текстів рішень судів попередніх інстанцій встановлено, що за наслідками розгляду позовної заяви у цій справі, задоволено немайнову вимогу.
Ціна позову за вимогу немайнового характеру складає 1073,60 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги становить 2147,20 грн (1073,60 х 200%).
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі.
На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 330, статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №240/10400/23.
Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2023 року у справі №240/10400/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Недоліки необхідно усунути шляхом подання до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
1) оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 2147,20 гривень (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)) або доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору.
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов
Судді Верховного Суду