Запорізької області
05.11.07 Справа № 11/415/07
Господарський суд Запорізької області у складі:
головуючий -суддя Гончаренко С.А.,
при секретарі судового засідання -Радченко А.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Відкрите акціонерне товариство “Український графіт» (69600 м.Запоріжжя, Північне шосе 20)
до відповідача: Державний завод вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит» (69600 м.Запоріжжя, Півгічне шосе 31-А, МСП-982)
у присутності представників:
позивача: Слятина Д.О. -дов.№021/35 від 01.01.2007р.
відповідача: Шостак О.М. -дов.№01/436 від 13.09.07
про: стягнення 3012грн. 13коп.,-
До господарського суду надійшла позовна заява ВАТ “Український графіт» про стягнення з ДЗ ВВКМ “Вуглекомпозит» 3012грн. 23коп., як вказано в заяві, 1680грн. суми заборгованості з орендної плати, 1092грн. пені, 169грн. 51коп. інфляційних витрат та 70грн. 72коп. річних.
07.06.07 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду. Розгляд справи відкладався, а також провадження по справі зупинялось у зв'язку з оскарженням ухвали суду в апеляційному порядку.
Відповідач суму основного боргу визнав повністю. Проти пені, інфляції і річних заперечує, посилаючись на форс-мажорні обставини.
Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника відповідача, встановив наступні обставини:
Згідно з укладеним між сторонами у справі договором оренди №804/59027 від 01.03.05, позивач передав в оренду, а відповідач прийняв у орендне користування будівлю цеху №3, корпус №5, інв.№1011503а, що знаходиться на земельній ділянці площею 13000,2кв.м. розташований за адресою: м.Запоріжжя, Північне шосе 31а.
Передача позивачем відповідачу у орендне користування вказаної будівлі підтверджується актом приймання-передачі від 01.03.05.
Пунктом 1.1 договору передбачено розмір щомісячної орендної плати, яка складає 1680,00грн.
Відповідно до п.3.1 договору Орендар (відповідач по справі) сплачує Орендодавцю (позивач по справі) орендну плату не пізніше 25 днів після отримання рахунку або платіжної вимоги.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
15.03.06 позивач надіслав на адресу відповідача рахунок №52194 від 28.02.06 за орендну плату за лютий 2006р. на суму 1680грн.
Відповідач оплату вказаного рахунку не здійснив.
Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 4 договору передбачено, що при несплаті в строк Орендарем платежів, нараховується пеня в розмірі 0,5% від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Крім того, згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимоги позивача про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, річних і пені законні, обгрунтовані та підтверджуються зібраними в справі доказами.
Відповідач в обґрунтування заперечень про стягнення пені, інфляції і річних посилається на наступні обставини:
Борг з орендної плати виник в результаті реалізації плану досудової санації заводу. План досудової санації узгоджений з ВАТ “Український графіт» як учасником цього процесу (план досудової санації державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит» від 01.10.04, затверджений першим заступником міністра промислової політики України, і погоджений з ВАТ “Укрграфіт» і ДКУ ВАТ “Мотор-Січ»).
Розрахунок по боргам передбачався в рамках плану досудової санації за рахунок продажу водообороту.
Документи для отримання дозволу від Мінпромполітики дозволу на продаж були своєчасно оформлені і надані до вказаного міністерства (вих.№17/124 від 17.03.06).
Між тим, дозвіл не був отриманий внаслідок наступного:
План досудової санації був затверджений в жовтні 2004р., а на рубежі 2004-2005р.р. в Україні відбулися звісні події, внаслідок чого відбулися кадрові і структурні зміни в державному апараті.
Отримання дозволу було затримано, а потім відбулася зміна керівництва міністерства. На звернення до нового міністра 18.10.06 була отримана відповідь про зупинення видачі дозволу у зв'язку зі зміною законодавства.
З огляду на викладене суд вважає за можливе зменшити розмір стягуваної пені на 50%, стягнувши 564грн.
Інфляційні витрати та річні не підлягають зменшенню, так як не є штрафними санкціями.
Судові витрати віднести на відповідача повністю.
На підставі викладеного, відповідно ст.233 ГК України, керуючись ст.ст.46, 47-1, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного заводу вуглець-вуглецевих композиційних матеріалів “Вуглекомпозит» (69600 м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 31-А, ЄДРПОУ 24516317, р/р№26007976712507 в ЗФ ПУМБ м.Запоріжжя, МФО 313623) на користь ВАТ “Український графіт» (69600 м.Запоріжжя, вул.Північне шосе 20, ЄДРПОУ 00196204, р/р№26008900301 в АБ “Металург», МФО 313582) 1849грн. 51коп. основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 546грн. пені, 70грн. 72коп. річних, 102грн. державного мита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині в позові відмовити.
Суддя Гончаренко С.А.
За згодою сторін в засіданні 05.11.07 оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено 12.11.07.