ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/3475/23
Номер провадження 2/495/2220/2023
04 жовтня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
судді Боярського О.О. при секретарі Червинській І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад обґрунтування позовної заяви.
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , аліменти на утримання дітей: сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу), щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а з 19.01.2025 року у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Свої позовні вимоги обґрунтовує зокрема тим, 07 травня 2006 року між ОСОБА_5 та відповідачем, ОСОБА_2 , було укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №04. Від шлюбу у сторін є діти:
- син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 25.01.2007 року виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №01;
- донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим 25.06.2010 року виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №15.
Позивач зазначає, що діти мешкають разом з нею. Усі обов'язки щодо утримання та виховання дітей, позивачка несе самостійно.
Відповідач же ухиляється від покладеного на нього передбаченого ст.180 Сімейного кодексу України, обов'язку утримання дітей.
Відповідач, ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований. Але, угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати спільних дітей.
Інших утриманців, у тому числі, малолітніх та неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків у відповідача немає, стягнень за виконавчими документами не проводиться.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10.04.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та справа призначена до розгляду.
Представник позивача адвокат Каланжов Владислав Іванович, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 подав до канцелярії суду заяву з проханням викликати та допитати в якості свідка неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , задля з'ясування обставин, необхідних для вирішення справи.
Крім того, у поданій заяві вказує, що на теперішній відповідач ОСОБА_2 та позивачка ОСОБА_1 проживають за однією адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_2 за власні кошти утримає дітей: сина ОСОБА_6 , 2007 року народження, та доньку ОСОБА_4 , 2010 року народження. Сплачує комунальні послуги та купує продукти харчування для родини.
Враховуючи те, що право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів має право той з батьків, з ким проживає дитина, заявник просить суд зобов'язати ОСОБА_1 , надати до суду документи, які підтверджують право позивача звернення з позовом про стягнення аліментів, а саме довідку про те, що діти ОСОБА_7 , 2007 року народження, та донька ОСОБА_4 , 2010 року народження проживають окремо з матір'ю ОСОБА_1 та знаходяться на її утриманні.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 31.05.2023 заяву адвоката Каланжова Владислава Івановича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 про виклик свідка та зобов'язання відповідача надати докази у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задоволено.
Викликано у судове засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини, призначене на 12 червня 2023 року о 09:10 годині, у якості свідка неповнолітнього ОСОБА_6 , 2007 року народження.
Зобов'язано позивача ОСОБА_1 надати суду докази, якими вона підтверджує вимоги позовної заяви, а саме докази того, що неповнолітні діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні (довідки про склад сім'ї та/або зареєстрованих у житлі осіб; акту обстеження житла з метою встановлення фактичного проживання осіб, тощо).
02.06.2023 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду заяву у якій просила роз'єднати в окремі провадження вимоги щодо розірвання шлюбу від вимог про стягнення аліментів на утримання дітей. 12.06.2023 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Каланжов В.І. надав до суду заяву про роз'єднання позовних вимог у різні провадження, обґрунтовуючи тим, відповідач заперечує проти задоволення вимог стосовно стягнення з нього аліментів, тому одночасний розгляд позовних вимог про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей ускладнює провадження. Натомість роз'єднання вимог у різні провадження дозволить окремо розглянути спір щодо аліментів та питання про розірвання шлюбу.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12.06.2023 заяву сторін про роз'єднання позовних вимог по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей - задоволено.
Роз'єднано у самостійні провадження позовні вимоги по цивільній справі № 495/3475/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей залишино в даному провадженні у справі під № 495/3475/23 (провадження № 2/495/3475/2023).
Матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу виділино в самостійне провадження та присвоїно інший номер, який визначений автоматизовано.
22.08.2023 року позивачка ОСОБА_1 надала до суду письмові пояснення в яких зазначила, що вона самостійно утримує спільних з відповідачем дітей, які продовжують проживати разом з нею, що підтверджується витягом про зареєстрованих у житловому будинку осіб. Разом з тим зауважила, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу дітям, однак ухиляється від таких дій.
В судове засідання учасники процесу не з'явились.
Позивач подала до суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без її участі. На задоволені позовних вимог наполягає, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Каланжов Владислав Іванович в судове засідання не з'явились про розгляд справи повідомлялись, про причини не явки в судове засідання не повідомили.
Відповідно до приписівст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З'ясувавши думку відповідача та позивача, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, згідно ч.1 ст. 223 ЦПК України, у порядку ст. ст. 280-281 ЦПК України, при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує щодо заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 07 травня 2006 року між ОСОБА_5 та відповідачем, ОСОБА_2 , було укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №04.
Від шлюбу сторони мають спільних неповнолітніх дітей, а саме:
- сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданим 25.01.2007 року виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №01;
- доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 виданим 25.06.2010 року виконавчим комітетом Володимирівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис №15.
Шлюбні стосунки між сторонами припинені, а причиною розпаду сім'ї стали різні погляди на життя. На даний час сторони проживають окремо, збереження сім'ї позивач вважає неможливим.
Судом встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.07.2023 року шлюб між сторонами було розірвано.
Судом встановлено, що відповідно до витягу б/н про зареєстрованих у житлового будинку осіб, виданою начальником відділу з питань реєстрації місця проживання від 07.08.2023 року ОСОБА_8 вбачається, що ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею проживають її діти: син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
04.10.2023 року до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшли письмові пояснення по справі. В своїх поясненнях неповнолітній ОСОБА_3 , підтверджує факт того, що мати самостійно утримує їх за власний кошт, з батьком він не спілкується, оскільки останній знайшов собі іншу сім'ю.
Позивач зазначає, що діти мешкають разом з нею. Усі обов'язки щодо утримання та виховання дітей, позивачка несе самостійно.
Відповідач же ухиляється від покладеного на нього передбаченого ст.180 Сімейного кодексу України, обов'язку утримання дітей.
Відповідач, ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований. Але, угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто. Стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяє утримувати спільних дітей.
Інших утриманців, у тому числі, малолітніх та неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків у відповідача немає, стягнень за виконавчими документами не проводиться.
Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (далі за текстом - Конвенції) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Статтею 18 Конвенції передбачено, що держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити виконання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання та розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Також, статтею 27 Конвенції визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» (зі змінами) (далі за текстом - Закону), кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
За нормою ст.11 цього Закону, сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Також батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ст.150 СК України).
Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України. Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
Стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції (пункт 1). При цьому, вказана стаття містить застереження, згідно з яким органи державної влади не можуть утручатися у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб (пункт 2).
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Прожиткові мінімуми для piзних категорій населення на 2023 рік в Україні встановлюється ст. 7 Законом України «Пpo Державний бюджет на 2023 рік» за пoданням Міністерства фінансів.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2023 рік», установити у 2023 році прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років - 2272 грн;
дітей віком від 6 до 18 років - 2833 грн;
працездатних осіб - 2684 грн;
працездатних осіб, що застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн;
осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія) - 2093 грн.
Отже, законодавець встановив мінімальну суму достатню для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини віком до 6 років у сумі 2227 гривень, дитини віком від 6 років до 18 років у сумі 2833 гривень.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно ч. 1, 2, 3, 5 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
У зв'язку із чим, відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 182, ст. 184 СК України, та враховуючи що відповідач є працездатною особою, а також те, що він зобов'язаний приймати участь у матеріальному забезпеченні своїх дітей, суд вважає за необхідне стягувати аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 від усіх доходів його доходів.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно ч. 1, 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей з можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.
З урахуванням принципу співмірності, потреб дітей, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, матеріальне становище сторін, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітніх дітей, враховуючи, що ст.180 СК України покладає обов'язок утримувати дитину на обох батьків, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Щодо вирішення питання про розподіл судових витрат.
Згідно пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VI, від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому суд вважає за доцільне відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1073,60 грн. в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 141, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4-13, 28, 133, 137, 175, 274, 276, п. 1 ч. 1 ст. 430 Цивільно-процесуального кодексу України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей: сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу), щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_5 , а з 19.01.2025 року у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), щомісяця, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнення проводити починаючи від дня звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про стягнення аліментів, а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.О.Боярський