РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/4612/23
Номер провадження 2/495/2611/2023
25 вересня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді Боярського О.О.,
за участі секретаря судових засідань Саханова О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 38 в порядку загального позовного провадження в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад обґрунтування позовної заяви.
05.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до ОСОБА_2 в якому просить суд:
- зменшити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.01.2021 року по справі № 495/5857/20 з 1/4 частки від усіх видів доходів (заробітку) на 1/6 частку від усіх видів доходів (заробітку) батька дитини ОСОБА_1 .
Свої позовні вимоги обґрунтовує зокрема тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.02.2021 року по справі № 495/5857/20 має обов'язок щодо сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі частки від всіх видів доходу.
Позивач просить суд звернути увагу на те, що з моменту ухвалення судового рішення про стягнення аліментів минуло майже два з половиною року, обставини суттєво змінились, існує необхідність у зменшенні розміру стягнення аліментів.
Безумовно, як батько, він має обов?язок брати участь у вихованні та утриманні своєї доньки, та розмір аліментів становить частку від всіх видів його доходів, що на перший погляд, виглядає як мінімальний вклад батька в утримання доньки.
Втім, позивач зазначає, що з моменту ухвалення рішення суду про стягнення аліментів, змінилось його місце роботи, а на даний час він взагалі є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та відповідно до довідки про доходи отримує грошове забезпечення в розмірі 14 000 грн. та премії у розмірі 30 000,00 грн.
Одна четверта з даної суми становить близько 11 000,00 грн., але ОСОБА_2 не обґрунтовує потреби спільної дитини у такій сумі щомісячно.
Позивач зазначає, що окрім нього участь в утриманні дитини бере участь й мати дитини у рівних правах. Втім, жодних доказів, що мати в рівної частці також витрачає на утримання доньки ОСОБА_3 11 000,00 гривен - не існує.
Крім того, позивач зазначає, що після набуття чинності рішення суду про стягнення аліментів, а саме 22.04.2022 року позивач одружився із ОСОБА_5 , яка є членом його сім'ї, з ними також проживає її донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка також перебуває на утриманні позивача.
Відповідно до довідки виданої Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області від 06.02.2023 року - ОСОБА_5 не зверталась до суду із позовом про стягнення аліментів з батька дитини, що вказує на той факт, що його дружина та її дитини з попереднього шлюбу, перебувають фактично на фінансовому утриманні позивача.
Також, важливою обставиною є наявність в Україні воєнного стану, що має бути врахована як підстава для зменшення розміру аліментів, оскільки наявність бойових дій може впливати на фінансову можливість платника аліментів.
Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що розумним буде зменшити з стягнення з нього аліментів з 1/4 частини всіх доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину на 1/6 частини всіх доходів (заробітку), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину.
Законодавцем для зміни розміру аліментів закладено дві різні підстави «зміни матеріального» або «зміни сімейного» стану платника або одержувача аліментів, а тому навіть за наявності лише однієї з вищезазначених підстав, розмір аліментів за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів може бути змінений.
Враховуючи те, що обов?язок утримання дітей покладається в рівній мірі на обох батьків, однак враховуючи реальну можливість позивача у їх сплаті, а також фактичні обставини справи, позивач впевнений, що його вимоги щодо зміни розміру стягуваних аліментів підлягають задоволенню.
На думку позивача сплата аліментів у такому розмірі не суперечить нормам матеріального права, а також буде справедливим балансом між захистом прав дитини. Визначений розмір аліментів, а саме 1/6 частка від усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідає обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України.
Рух справи у суді.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.05.2023 року було відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.
08.05.2023 року представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Царенко Олександр Олександрович подав до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів у повному обсязі.
Відзив обґрунтував зокрема тим, що в обґрунтування зміни розміру аліментів позивач ОСОБА_1 фактично посилається на покращення свого матеріального стану, та зазначає, що на даний час він отримує велику заробітну плату, у зв'язку із тим, що є військовослужбовцем, та на той факт, що він одружився із ОСОБА_5 , яка має дитину від іншого чоловіка.
В свою чергу, представник відповідача зазначає, що сам по собі факт створення нової родини і наявність дитини від іншого чоловіка у платника аліментів не є обов'язковою підставою для зменшення аліментів, що сплачуються на дитину від попереднього шлюбу.
Тобто, в обґрунтування причин зменшення аліментів платник аліментів повинен довести суду і надати відповідні докази на підтвердження того, що тепер його матеріальний стан погіршився.
При цьому, судова практика, неодноразово наголошувала, що діти від попереднього шлюбу не повинні бути звужені у правах через народження у платника аліментів іншої дитини, чи існування дитини у дружини від іншого чоловіка, та батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Стосовно посилань позивача ОСОБА_1 , що його теперішня дружина ОСОБА_5 не зверталася з позовною заявою до батька дитини про стягнення аліментів.
Так відповідно до СК України обов'язок утримувати дитину покладено на батьків цієї дитини, та у разі ненадання батьком дитини коштів на утримання, мати дитини має право вирішити питання про стягнення аліментів у примусовому порядку, тобто законом передбачено обов'язок утримувати дітей дружини відповідача від попереднього її шлюбу на батьків цих дітей.
Отже, посилання позивача про те, що його матеріальний стан покращився, та з нього утримується 1/4 частка від заробітку, що на його думку складає значну суму не є підставою для зменшення розміру аліментів.
Будь-яких доказів погіршення матеріального стану позивач не надав.
Також той факт, що матеріальний стан платника аліментів покращився, також свідчить витяги з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 09.08.2023 року, згідно яких вбачається, що позивач ОСОБА_1 , є власником 3-ьох транспортних засобів: Shineray модель XY200GY-6C 2021 року випуску; Ваз 2107 2005 року випуску; Дніпро модель Д-200 2021 року випуску.
Також, згідно інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 09.08.2023 року (Номер витягу: 5003932393272) вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 49,5 кв.м., житловою площею 33,5 кв.м., а також є власником земельної ділянки за кадастровим номером 5120887700:04:001:0140 площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи все вищенаведене, та той факт, що позивач не надав жодних належних та допустимих доказів в підтвердження погіршення свого матеріального становища, та будь-яких обставин, що дають право на зменшення розміру аліментів, відповідач вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було закрито підготовче судове засідання.
В судове засідання учасники судового процесу не з'явились.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Царенко Олександр Олександрович подав до канцелярії Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області заяву про розгляд справи без участі сторони. Просив суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення по справі.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Каланжов Владислав Іванович просив суд розглядати справу без участі сторони. На задоволені позовних вимог наполягає.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини та нормативно правове обґрунтування позиції суду.
Суд, з'ясувавши думку адвоката позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами сімейного законодавства.
Судом встановлено, що сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16.03.2012 року Виконавчим комітетом Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, актовий запис № 09.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.01.2021 року по справі № 495/5857/20 позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів - задоволено у повному обсязі.
Змінено спосіб стягнення аліментів, встановлених рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 16.11.2015 року по справі №495/7935/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання законної сили рішенням суду, тобто з 26.02.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Позивач просить суд звернути увагу на те, що з моменту ухвалення судового рішення про стягнення аліментів минуло майже два з половиною року, обставини суттєво змінились, існує необхідність у зменшенні розміру стягнення аліментів.
Судом встановлено, що позивач перебуває на військовій службі в у військовій частині НОМЕР_1 що підтверджується довідкою № 75 виданою Міністерством оборони України військовою частиною НОМЕР_1 від 23.01.2023 року.
Як вбачається з довідки № 140 про доходи виданою Міністерством оборони України військовою частиною НОМЕР_1 від 10.01.2023 року заробіток позивача за період служби починаючи з 09.03.2022 року по 31.12.2022 року у розмірі 452588 гривні.
Судом встановлено, що 22.04.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрували у Білгород-Дністровському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_5 .
Як зазначає позивач його майновий стан після укладання шлюбу змінився, оскільки його дружина має малолітню доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка перебуває на утриманні позивача та є його членом сім'ї оскільки вони проживають разом та пов'язані спільним побутом, а отже мають взаємні права та обов'язки.
Як вбачається з довідки лікаря відділення жіночої консультації Білгород-Дністровського МБЛ» від 22.08.2023 року про наявність вагітності дружини позивача ОСОБА_5 , відповідно до якої її стан вагітності становить 32 тижня.
З огляду на вищезазначене, суд погоджується з твердженням позивача, що він несе додаткові фінансові витрати, пов?язані із забезпечення вагітної дружини медичними препаратами та іншими медичними заходами, а також даний документ свідчить про те, що у майбутньому (після пологів) має утримувати дитину.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилається на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки він уклав шлюб та те, що його дружина вагітна.
Крім того, теперішня дружина позивача ОСОБА_5 , не працює у зв'язку з тим, що вона вагітна, а тому позивач вимушений самостійно матеріально утримувати свою сім'ю, що в свою чергу погіршує його матеріальне становище.
Таким чином, у розумінні ст. 84 СК України дружина позивача має право на матеріальне утримання і забезпечення від свого чоловіка, а чоловік в свою чергу, забов'язаний утримувати свою вагітну дружину.
Отже, на підставі вищенаведеного слід дійти до висновку, що у позивача на самостійному утриманні перебуває вагітна дружина.
Разом з тим, суд приймає до уваги посилання позивача на факт перебування на його утриманні доньки його теперішньої дружини від попереднього шлюбу з огляду на наступне.
Відповідно до частин другої та четвертої статті 3 СК сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).
Таким чином, позивачем доведено те, що на його утримані дійсно перебуває донька його дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки вона постійно з ним мешкає, перебуває на його утриманні, пов'язана спільним побутом та веде з ним спільне господарство.
Відтак, враховуючи доводи наведені позовної заяви та наявні в матеріалах справи докази, зокрема, дохід позивача, наявність у вагітної дружини позивача права на утримання своїм чоловіком, наявність доньки його дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народження, яка знаходиться на його утримані суд, з урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), вважає за необхідне визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, оскільки такий розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення розвитку дитини, крім того, буде відповідати достатньому життєвому рівню самого платника аліментів.
Представник відповідача зазначає, що матеріальний стан платника аліментів покращився, про що свідчить витяги з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 09.08.2023 року, згідно яких вбачається, що позивач ОСОБА_1 , є власником 3-ьох транспортних засобів: Shineray модель XY200GY-6C 2021 року випуску; Ваз 2107 2005 року випуску; Дніпро модель Д-200 2021 року випуску (додається).
Також, згідно інформації сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» від 09.08.2023 року (Номер витягу: 5003932393272) вбачається, що позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 49,5 кв.м., житловою площею 33,5 кв.м., а також є власником земельної ділянки за кадастровим номером 5120887700:04:001:0140 площею 0,25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (додається).
Суд критично ставиться до доводів представник відповідача про те, що матеріальний стан платника аліментів покращився, у зв'язку з тим, що вищезазначене рухоме та нерухоме майно було набуто позивачем до реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 та до її вагітності.
Разом з тим суд приймає до увагу долучену позивачем довідку МСЕК серії 12ААГ від 499506 видану на ім?я його батька ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , де вказано про наявність в нього другої групи інвалідності, що обумовлює надання позивачем допомоги, в том числі й матеріальної, своєму батькові ОСОБА_9 .
Основною складовою права на суд є право доступу до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і що з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Виходячи з висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року (остаточне 17 червня 2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого королівства»). Проте таке доведення може впливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між особою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)
Аналізуючи зазначені норми процесуального та матеріального права, роз'яснення Верховного Суду України, правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду, застосовуючи Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини, з'ясовуючи вказані обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, та оцінюючи належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів, на предмет пропорційності співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою у контексті конституційного принципу верховенства права та права на справедливий розгляд, та керуючись критерієм «поза розумним сумнівом», суд вважає, що позивачем доведено належним чином те, що його матеріальне становище погіршилось, що є підставою для зменшення розміру аліментів.
Висновки суду
Суд враховує принцип jura novit curia («суд знає закони»), який передбачає обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що:
1) суд знає право;
2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін;
3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus).
Вказаний висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у справі № 904/5726/19.
Відтак, враховуючи доводи, які наведені позивач та наявні в матеріалах справи докази, зокрема, дохід позивача, наявність у нього вагітної дружини, обов'язок позивача, щодо утримання свого батька суд, з урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності (ч. 9 ст. 7 СК України), вважає за необхідне визначити розмір аліментів, що підлягають стягненню з позивача у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача, оскільки такий розмір аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення розвитку дитини, крім того, буде відповідати достатньому життєвому рівню самого платника аліментів.
При цьому сторони не позбавлені можливості згодом, у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених СК України, звернутися до суду з позовом про зміну розміру аліментів (частина 1 статті 192 СК України).
На підставі викладеного та керуючись ст. 74, 180, 182, 184, 191 СК України, ст. ст. 12,13, 76, 79, 81, 1/4, 175, 263 ЦПк України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, який стягується з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2021 року з 1/4 до 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) платника, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.О.Боярський