КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №372/2959/23
Провадження № 33/824/4498/2023 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий в суді першої інстанції: Зінченко О.М.
Головуючий в апеляційній інстанції: Матвієнко Ю.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 жовтня 2023 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Матвієнко Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою фахівця у галузі права Кузьміна Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком наодин рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.
Як встановлено судом, 26 червня 2023 року о 14 год. 10 хв. в с. Нові Безрадичі повул. Райдужна, 1 водій ОСОБА_1 , керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем «ВАЗ 21053», номерний знак НОМЕР_1 , був причетним до ДТП, тест проводився за допомогою алкотестеру ДРАГЕР 6820, тест позитивний 1,77%о. Своїми діями водій порушив п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, фахівець у галузі права Кузьмін Є.О. в інтересах ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, у якій посилався на те, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з'ясування судом усіх фактичних обставин справи та ненадання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. При цьому суд підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому постанова суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконною та необґрунтованою.
Обгрунтовуючи скаргу, Кузьмін Є.О. посилався на те, що відповідно до п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами огляду є підставою для його притягнення до відповідальності.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на місці, що виключає закінчення процедури огляду.
Також апелянт в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я. Проте, працівниками поліції не було направлено ОСОБА_1 до найближчого закладу охорони здоров'я.
Вищенаведене у своїй сукупності, на думку апелянта, є підставою для висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доведена належними та допустимими доказами, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В судовому засіданні фахівець у галузі права Кузьмін Є.О. апеляційну скаргу підтримав та просив про її задоволення з викладених у ній підстав.
Заслухавши доповідь судді, пояснення Кузьміна Є.О. , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Так, зібраними у справі доказами є: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 130046 від 26.06.2023 року (а.с.2); результат тесту, отриманий о 15-15 26.06.2023 року(а.с.1); рапорт працівника поліції (а.с.3); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів(а.с.8); направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.7); копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 790998від 26.06.2023 року (а.с.5); диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с.13);пояснення ОСОБА_1 (а.с.9).
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність особи настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так само за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову осіб, які керують транспортними засобами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, диспозицією ч. 1 статті 130 КУпАП охоплюються одразу три склади адміністративного правопорушення: по-перше, керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції; по-друге, передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; по-третє, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Кожен склад складає окреме правопорушення.
Відповідно до п. 4 розділу 10 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Згідно п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, винуватість особи, що притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 130046 від 26.06.2023 року, складеним та підписаним уповноваженою на це особою;
- результатом тесту, отриманим о 15-15 26.06.2023року, згідно якого у повітрі, видихнутому ОСОБА_1 , рівень алкоголю становить 1,77проміле. Результат тесту містить підпис ОСОБА_1 ;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано результати огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, проведеного за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820». У даному акті зафіксовано згоду ОСОБА_1 з результатами огляду, що підтверджується вчиненим ним написом «згоден» та особистим підписом;
- поясненнями ОСОБА_1 , у яких він особисто зазначає, що «26.06.2023 року за місцем мешкання вжив алкогольні напої, а саме коньяк в кількості 100 грам, потім поїхав до магазину за продуктами. З порушенням згоден»;
- диском з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, при перегляді якого підтверджується та обставина, що при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці було встановлено, що ОСОБА_1 26.06.2023 року керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, оскільки у повітрі, видихнутому ним, рівень алкоголю становив 1,77 проміле. При цьому з результатами тесту ОСОБА_1 погодився;
- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 790998 від 26.06.2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що він 26.06.2023 року о 14 год. 16 хв., будучи причетним до ДТП, керував транспортним засобом у с. Нові Безрадичі по вул. Райдужна, 1 без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 26.06.2023 року, у якому зазначено, що від проходження огляду у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 відмовився;
- рапортом інспектора Обухівського РУП ГУНП в Київській області Леуса Б.О. щодо обставин події, в якому зазначено, що 26.06.2023 року надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що в Київській області, в с. Нові Безрадичі, по вул. Райдужна сталася ДТП за участі автомобіля «ВАЗ 21053», номерний знак НОМЕР_1 . Прибувши на місце події, були оформлені матеріали ДТП та складено протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130, ст. 124 КУпАП та постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 790998від 26.06.2023 року за ч.1 ст. 126 КУпАП.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз'яснені права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.
Згідно п.п. а п. 2.9 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 , який реалізував своє право володіти і керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 26 червня 2023 року о 14 год. 10 хв. керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння по вул. Райдужна, 1 в с. Нові Безрадичі, Київської області, що встановлено на місці в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності (п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103).
Зважаючи на те, що в результаті огляду було встановлено факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння і ОСОБА_1 погодився з результатами такого огляду, що підтверджується відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, суд дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 допустив порушення п.п. а п. 2.9 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Доводи скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду, спростовуються актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, де ОСОБА_1 зазначив, що згоден з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння та засвідчив це власним підписом. Крім того, із дослідженого відеозапису вбачається, що поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або у лікаря-нарколога. ОСОБА_1 погодився, пройшов огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», результат якого склав 1,77 проміле. ОСОБА_1 погодився з результатами, будь-яких заперечень з даного приводу не висловив, лише зазначив, що вживав спиртні напої, а саме коньяк.
Необгрунтованими є і доводи апеляційної скарги про те, що працівником поліції не було направлено ОСОБА_1 на огляд до найближчого медичного закладу, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», від огляду в медичному закладі охорони здоров'я в м. Обухові по вул. Каштанова, 52 відмовився, про що зазначено в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Крім того, ОСОБА_1 з результатами огляду погодився, про що зазначив у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, і що також підтверджується відеозаписом, наявним у матеріалах справи.
Суд апеляційної інстанції вважає, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, порушень вищезазначених Інструкції, Порядку та вимог ст. 266 КУпАП допущено не було. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій тощо) апеляційному суду не надано.
Інші доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують і зводяться виключно до незгоди апелянта з оскаржуваною постановою.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що твердження Кузьміна Є.О. з приводу відсутності в діяхОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах Серявін та інші проти України, Трофимчук проти України, Проніна проти України). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Таким чином, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає.
При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП допущено не було, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що судом першої інстанції було в повному обсязі досліджено надані матеріали та прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, вважаю, що постанова судді Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2023 року є законною та обґрунтованою, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Кузьміна Є.О. в інтересах ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фахівця в галузі права Кузьміна Євгена Олександровича в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Обухівського районного суду Київської області від 28 серпня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, із накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафув розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - залишити без змін.
Постановаапеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.О. Матвієнко